Справа №: 339/435/25
Провадження №: 2-а/343/51/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
суддi Монташевич С. М.,
з участю: секретаря судового засідання Шикор Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області адміністративну справу № 339/435/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Стислий виклад позицій сторін:
21 листопада 2025 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6139149 від 12.11.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн, а провадження у справі закрити. Сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн стягнути з відповідача.
Позовні вимоги мотивує тим, що в застосунку "Дія" вона виявила інформацію про винесення віносно неї постанови серії ЕНА № 6139149 від 12.11.2025 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 1190,00 грн. Зі змісту постанови вона встановила, що 12.11.2025 у с. Миртюки Стрийського району Львівської області вона керувала транспортним засобом "Nіssan Leaf", н.з. НОМЕР_1 , та здійснювала рух без належно освітлених номерних знаків. Із постановою вона не погоджується, вважає, що несправності могли виникнути в процесі руху, через потрапляння вологи. На місці зупинки вона усунула несправності, однак, незважаючи на це, працівник поліції вказав, що її буде притягнуто до адміністративної відповідальності. Поліцейський діяв поза межами своїх повноважень, не передставився, чинив на неї психологічний тиск, залякував її вилученням посвідчення водія та вказував про неможливість нею надалі скласти іспит для отримання нового посвідчення. Також працівник поліції притягнув її до відповідальності без доведення факту свідомого нею порушення ПДР, оскільки несправність освітлення могла виникнути по дорозі. Доказів протилежного поліцейський не надав.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Львівській області в судове засідання не з'явився, відзиву на позов чи інших заяв та клопотань не подавав, хоча про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду, зважаючи на обмежені строки розгляду, був повідомлений у встановленому законом порядку, шляхом доставки ухвали суду від 02.12.2025, де вказана дата судового засідання та надано строк для подання відзиву на позов до 12.12.2025, в його електронний кабінет 02.12.2025, на що вказує довідка про доставку електронного документа (а.с. 35). При цьому позовна заява та додані до неї матеріали, а також ухвала суду про відкриття провадження у справі були направлені йому і поштовим відправленням (а.с. 33), які отримані 08.12.2025, на що вказує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37). Про наступні судові засідання відповідач, зважаючи на те, що він представлений юридичною особою, також був повідомлений шляхом доставки повісток про виклик до суду в його електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документа (а.с. 38, 41).
Спір між сторонами не вирішений.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
21 листопада 2025 року позивачка подала до Болехівського міського суду Івано-Франківської області вказану вище позовну заяву. У зв'язку із задоволенням самовідводів суддів Болехівського міського суду Івано-Франківської області матеріали справи за вказаним позовом на підставі розпорядження голови суду направлено до Долинського районного суду Івано-Франківської області.
Згідно з ухвалою від 02.12.2025, суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області відкрила провадження у справі та призначила її до розгляду. Запропонувала відповідачу до судового засідання, яке призначено на 12.12.2025 о 14:40 год, надати відзив на позов.
12 грудня 2025 року в судове засідання сторони не з'явилися, розгляд справи з метою забезпечення можливості отримання судом в разі направлення відповідачем відзиву на позовну заяву поштовим відпраленням відкладено в межах визначених КАС України строків на 18.12.2025.
18 грудня 2025 року судове засідання було перенесено, у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні. Нова дата визначена на 23.12.2025.
23 грудня 2025 року сторони також не з'явилися, позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин:
у постанові серії ЕНА № 6139149 від 12.11.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка винесена відносно ОСОБА_1 , вказано, що 12.11.2025 о 18:01 у с. Миртюки по вул. І.Франка, 8, водій керував автомобілем із неосвітленим номерним знаком, що не дає чіттко визначити символи на відстані 20 метрів, чим порушив п. 2.9 в ПДР - керування водієм ТЗ із номерним знаком, закритим ін. предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. У Графі 7 "До постанови додаються" зазначено "відеореєстратор, бодікамера ГОР 14 за необхідності", у графах 8 "Права за ст. 268 КУпАП та строк оскарження за ст. 289 КУпАП мені роз'яснено" та 9 "Копію постанови мною отримано, підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, запис про відмову від підпису або отримання копії постанови" наявні відмітки про відмову (а.с. 18). При цьому суд звертає увагу на те, що до позовної заяви позивачка долучила витяг із застосунку "Дія" (а.с. 10), копію ж оскаржуваної постанови (а.с. 18) вона оримала на свій запит, на що вказують як відповідний запит, так і відповідь на нього за № 372499-2025 від 19.11.2025. Крім того у відповіді позивачу було повідомлено, що відеозапис з місця події надати неможливо, оскільки з технічних причин воно не збереглося (а.с. 11, 17).
Позивачка не погоджується з винесеною постановою, вказуючи, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, будь-які докази її винуватості відсутні.
Доказів, які б спростовували твердження позивачки чи обгрунтовували правомірність винесення оскаржуваної постанови, відповідач не надав.
Таким чином, між сторонами виник спір відносно підставності винесення оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на позивачку ОСОБА_1 .
Оцінка суду та норми права, які застосував суд:
вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані позивачко, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 поставлено у провину те, що вона 12.11.2025 о 18:01 у с. Миртюки по вул. І.Франка, 8 керувала автомобілем із неосвітленим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів, чим порушила п. 2.9 в ПДР, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Із указаною постановою ОСОБА_1 не погоджується, вважає її незаконною, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом, що підпадає під вимоги ч. 1 ст. 5 КАС України, якою визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують передбачено і правилами ч. 5 ст. 160 КАС України.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.9 в Правил дорожнього руху серед іншого визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Частиною 1 статті 121-3 КУпАП встановлено відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Статтею 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, зокрема справи про порушення правил дорожнього руху, у тому числі ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Положеннями п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 07.11.2015 № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених зокрема і ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП, ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із положеннями ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 ст. 283 КУпАП, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З описиних вимог нормативних актів слідує, що притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Як вказує позивачка, під час притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, працівник поліції не з'ясував усіх обставин справи, не надав доказів на підтвердження її винуватості, що вказує на недотримання процедури розгляду прави про адміністративне правопорушення, доказів ж протилежного суду не надано, хоча відповідач не був позбавлений можливості висловлювати свої заперечення щодо заявлених позовних вимог.
Не надано відповідачем доказів, якими підтверджується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, і під час розгляду справи судом, хоча, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Під час розгляду справи на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, не долучено стороною відповідача й відеозаписи, про які вказано в оскаржуваній постанові, хоча ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Більше того представник відповідача повідомив позивачку, що такий запис із технічних причин не зберігся.
Сама ж постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення та підтвердження його наявності достовірними та належними доказами.
Таким чином, під час розгляду справи не здобуті будь-які докази факту вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, яке виразилось у порушенні пункту 2.9 в ПДР України, що остання заперечує, вказуючи про усунення несправності на місці зупинки, а відтак відповідач не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови. При цьому суд звертає увагу на особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, які, відповідно до вимог ст. 268 КАС України, розглядаються протягом 10 днів з дня відкриття провадження у справі, що відповідачу, як суб'єкту власних повноважень, достеменно відомо.
За таких обставин, зважаючи на те, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на розгляд справ про адміністративні правопорушення, а, згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів, чого не було дотримано під час розгляду даної справи стороною відповідача, тому постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6139149 від 12.11.2025 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, слід скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат:
частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачка на підтвердження понесених витрат долучила платіжну інструкцію про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн, які, з урахуванням, що суд дійшов висновку про задоволення позову, підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, ст. 5, 77, 160 КАС України, ст. 7, 9, ч. 1 ст. 121-3, 222, 251, 280, 283 КУпАП, п. 1.3, 9.2 б Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 07.11.2015 № 1395, керуючись ст. 293, 294 КУпАП, ст. 241, 246, 247, 250-251, 255, 286 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністартивне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6139149 від 12.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладення на неї штрафу в розмірі 1190,00 грн, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833.
Суддя С. М. Монташевич