Справа № 216/9049/25
провадження №2-о/216/217/25
23 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді: Гайтко Л.А.
за участю
секретаря судового засідання: Маленька Т.О.
без участі сторін та без застосування технічного запису
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово - окупованій території, -
16.12.2025 року, через систему «Електронний суд», представником заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 було подано заяву про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території.
Заява подана у порядку окремого провадження.
Просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянство - України, місце народження: Україна, Херсонська область, Чаплинський район село Преображенка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Каланчак Скадовського району Херсонської області, Україна, у віці 57 років, яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання 23.12.2025 року не з'явилася, надіслала на електронну адресу суду заяву, у якій зазначила, що заяву про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вона підтримує, просить суд задовольнити її, просить розглядати справу за її відсутності.
Представник заінтересованої особи - Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у судове засідання не з'явився, надіслали заяву про розгляд справи у відсутність представника відділу, повідомили про відсутність реєстрації факту смерті громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в с-щі Каланчак Скадовського району Херсонської області, померла мати заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На дату смерті ОСОБА_3 , с-ще Каланчак Скадовського району Херсонської області, перебувало та і на теперішній час перебуває під окупацією військовими формуваннями російської федерації, тому, отримати документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою, заявник не мав та немає можливості.
На час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявниця діє в інтересах неповнолітніх дітей померлої ОСОБА_3 , а саме: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Розпорядженнями Хрестівської сільської військової адміністрації Каховського району Херсонської області № 01-08/113/25-од від 14.11.2025 року, та № 01-08/112/25-од від 14.11.2025 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлено статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Неповнолітні діти на підставі наказу № 5-ос від 14.11.2025, виданого Службою у справах дітей виконкому Христівської сільської ради Каховського району Херсонської області, тимчасово влаштовані до родини заявниці як діти, які залишилися без батьківського піклування.
Факт родинних відносин між малолітнім ОСОБА_5 та померлою ОСОБА_3 підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Факт родинних відносин між неповнолітнім ОСОБА_4 та померлою ОСОБА_3 підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Факт родинних відносин між заявником та померлою ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .
Постановою Верховної Ради України від 19.09.2024 за № 3984-ІХ перейменовано село Надеждівка Каховського району Херсонської області на село Надіївка.
На сьогодні, факт смерті ОСОБА_3 не зареєстрований в органах ДРАЦСу України, що є підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті особи на окупованій території України в певний час.
Факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 матері заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 23.09.2025 року, виданим відділом виданим 99500006 Чаплинським районним відділом ЗАГС Херсонської області, актовий запис № 170259950000600631002 (даний суб'єкт господарювання немає права здійснювати діяльність на окупованій території).
Вищевказаний орган є незаконним, у зв'язку із чим вищезазначене свідоцтво є недійсним і не створює правових наслідків, а тому заявник не може отримати свідоцтво про смерть матері деревного зразка.
Фотокопії свідоцтва про смерть, були надіслані заявнику через мобільний застосунок «WhatsApp». На теперішній час у розпорядженні заявника наявні лише фотокопії вищезазначеного свідоцтва про смерть та паспорту громадянина України, оскільки оригінали документів перебувають у родичів на тимчасово окупованій території, доступ до якої зараз відсутній.
В документах виданих органами окупаційної влади зазначено у померлої громадянство російської федерації, проте відповідно до паспорту громадянина України НОМЕР_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України.
Згідно відповіді з Офісу Президента України від 24.11.2025 за вих. № 45-01/1402 відомостей про припинення громадянства України ОСОБА_3 у Комісії при Президентові України з питань громадянства немає. До того ж згідно позицій Верховного Суду у постанові № 61-508св24 від 24.04.2024 року відповідно до частини четвертої, шостої статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Україна зобов'язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв'язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, сприяти їх залученню до процесів утвердження української національної та громадянської ідентичності. Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства російської федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. У статті 2 Закону України «Про громадянство України» зазначено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі, зокрема: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують . факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.»
Але, підзаконного акту, яким би регулювався порядок реєстрації актів цивільного стану на підставі таких документів до теперішнього часу немає, і тому, органи державної влади, в особі відділів ДРАЦС не можуть реєструвати факти смерті та народження на підставі документів, про які зазначається в ст. 9 цього Закону.
Разом з тим, вказані документи, які були видані окупаційною владою с-ще Каланчак Скадовського району Херсонської області, посвідчують факт смерті ОСОБА_3 на окупованій території Херсонської області.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Положеннями ст. 317 ЦПК України регулюються особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України.
Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (ч. 1 ст. 317 ЦПК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Заявниця є законним представником дітей померлої, що підтверджено свідоцтвом про народження, і наказом № 5-ос від 14.11.2025, рідною донькою померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження і тому, в розумінні положень закону, а саме положень ст. 317 ЦПК України, може виступати в якості як і члена сім'ї померлого, його представником так і заінтересованою особою оскільки встановлення факту смерті ОСОБА_3 , може вплинути на її права, обов'язки та законні інтереси, зважаючи на те, що вона займається питанням встановлення факту її смерті та подальшого оформлення опіки над неповнолітніми дітьми померлої, оформленням дітям статусу - дитини-сироти та призначенням пенсії по втраті годувальника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду (ч. 2 ст. 317 ЦПК України).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому Указами Президента України В. Зеленського строк дії воєнного стану в Україні був неодноразово продовжений та діє і на теперішній час.
Згідно з даними відкритого доступу інформаційних агентств України та офіційних повідомлень посадових осіб органів державної влади України с-ще Каланчак, Скадовський район, с. Надіївка (колйшня назва Надеждівка) та Каховський район Херсонської області, на час смерті ОСОБА_3 , були окуповані, та окуповані і на дату подання заяви до суду, а органи державної влади України на їх території не мали можливості функціонувати. Отже, була відсутня можливість в отриманні належних свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті.
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Смерть фізичної особи громадянина України на території на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, є юридичним фактом, що має наслідком виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав такої фізичної особи громадянина України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядається встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положенні законодавства (лист-роз'яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 № 985/0/208-21) щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану). Тобто звертатися спочатку до органу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України та отримувати письмову відмову, не є обов'язковим.
Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації смерті померлої особи, проведеної державним органом України, отримання державної допомоги на поховання та оформлення спадщини.
Рішення суду про встановлення факту смерті особи є єдиною підставою для державної реєстрації смерті особи.
Встановлення факту смерті особи має значення для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника. Рішення суду в такій категорії справ повинне ґрунтуватися на дотриманні норм процесуального закону щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, у тому числі з урахуванням документів, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про, зокрема, встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства ( аналогія права).
На даний час заявник бажає отримати свідоцтво про смерть матері ОСОБА_3 , встановленого Українським законодавством зразка, але не має змоги, оскільки в неї відсутній оригінал лікарського свідоцтва про смерть, яке відповідає формі, визначеної наказом Міністерства охорони.
Тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки встановлення цього факту не суперечить чинному законодавству і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів. Також суд вважає за доцільне на підставі пункту 8 частини першої статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
На підставі викладеного, та, керуючись ст.ст. 3-13, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті на тимчасово - окупованій території - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянство - України, місце народження: Україна, Херсонська область, Чаплинський район село Преображенка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Каланчак Скадовського району Херсонської області, Україна, у віці 57 років, яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя Л.А. ГАЙТКО