Справа № 216/6787/21
Провадження № 4-с/216/24/25
17 грудня 2025 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Онопченка Ю.В.,
за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця, -
25 червня 2025 року та уточнивши вимоги 30 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця.
Скарга мотивована тим, що постановою Дніпровського апеляційного суду № 216/6787/21 від 26 лютого 2025 року визнано неправомірною і скасовано постанову головного державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Новікової А.О. від 12.04.2024 про закінчення виконавчого провадження № 73858529. Станом на 25 червня 2025 року згідно Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження № 73858529 завершене на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.04.2024, однак виконавчий лист № 216/6787/21 від 29.11.2023 не виконаний, ремонт покрівлі і даху будинку АДРЕСА_1 не зроблено, стеля в квартирі протікає. 09 травня 2025 року знову відбулось залиття квартири заявника, про що складено акт від 24.05.2025. Із урахуванням викладених обставин заявник просив суд визнати оскаржувані дії і бездіяльність державного виконавця неправомірними, зобов'язати усунути порушення, та встановити судовий контроль за виконанням постанови суду від 26.02.2025 у справу № 216/6787/21.
11 вересня 2025 року державна виконавиця Пламаділ Д.О. надала суду відзив на скаргу. Як на підставу заперечень посилалася на те, що на виконанні у Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало виконавче провадження № 73858529 з виконання виконавчого листа № 216/6787/21 від 29.11.2023, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про зобов'язання ТОВ «Сітісервіс-КР» здійснити ремонт покрівлі і даху будинку АДРЕСА_1 , який надійшов до відділу ДВС за заявою стягувача ОСОБА_1 .
18.01.2024 відповідно до вимог ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам, а також винесено постанови про стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 360 грн та стягнення виконавчого збору у розмірі 28 400 грн.
В ході проведення виконавчих дій під час виконання виконавчого провадження, 29.02.2024 було здійснено перевірку виконання рішення суду за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якої встановлено, що рішення суду не виконано, про що складено акт, після чого 01.03.2024 відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн, та направлено вимогу здійснити ремонт за вищевказаною адресою.
18.03.2024 ТОВ «Сітісервіс-КР» було сплачено витрати на проведення виконавчих дій, виконавчий збір та штраф.
08.04.2024 від ТОВ «Сітісервіс-КР» на адресу виконавчої служби надійшло повідомлення про виконання рішення суду, надано акт виконаних робіт, після чого 11.04.2024 ОСОБА_2 було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , та в присутності представників ТОВ «Сітісервіс-КР» (юрисконсульта Мироненко М.О., інженера ОСОБА_3 , головного інженера ОСОБА_4 ), стягувача ОСОБА_1 , понятих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , мешканців вищевказаного будинку, було встановлено, що рішення суду не виконано, оскільки навіть візуально видно, що покрівля та дах будинку знаходяться у жахливому стані, в покрівлі видно щілини та дірки. Із зовнішньої сторони будинку також видно, що покрівля та дах не відремонтовані, так як відірвані шматки самої покрівлі. Також було проведено огляд даху та встановлено, що покрівля в жахливому стані, має багато дірок та щілин.
12.04.2024 відповідно до вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн, у зв'язку з невиконанням рішення суду, та 12.04.2024 відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» було направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником ТОВ «Сітісервіс-КР» кримінального правопорушення, та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 11 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
20.11.2024 до виконавчої служби надійшло звернення від ОСОБА_1 з виконання виконавчого листа № 216/6787/21 від 29.11.2023, та при вивченні поданих документів державним виконавцем було встановлено, що аналогічний виконавчий лист перебував на виконанні, та державний виконавець відповідно до своїх обов'язків визначених в ст.ст. 18, 63 Закону України «Про виконавче провадження» вчинив необхідні дії щодо виконання рішення суду, оскільки дана категорія виконання рішення суду відноситься до категорії немайнового характеру (містить зобов'язання вчинити певні дії за виконавчим документом), порядок виконання якої регулюється ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження». В ході виконання вищевказаного виконавчого листа державним виконавцем було накладено штраф за невиконання рішення суду ТОВ «Сітісервіс-КР», та складено повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України. Повторно ТОВ «Сітісервіс-КР» не може бути притягнено до юридичної відповідальності, а інший спосіб виконання рішення відсутній. З боку державного виконавця не було порушено порядку виконання рішення суду за виконавчим листом № 216/6787/21, тому просила суд відмовити у задоволенні скарги заявника.
Заявник у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримав у повному обсязі.
Представники виконавчого комітету Криворізької міської ради, виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, ТОВ «Сітісервіс-КР» у судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Вивчивши матеріали скарги, оцінивши досліджені докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що постановою головної державної виконавиці Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Новікової А.О. від 18.01.2024 відкрито виконавче провадження № 73858529 з виконання виконавчого листа № 216/6787/21 від 29.11.2023, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про зобов'язання ТОВ «Сітісервіс-КР» здійснити ремонт покрівлі і даху будинку АДРЕСА_1 .
У зв'язку з невиконанням ТОВ «Сітісервіс-КР» рішення суду, та відсутності жодного повідомлення про поважні причини невиконання рішення, постановою головної державної виконавиці Новікової А.О. від 01.03.2024 накладено на ТОВ «Сітісервіс-КР» штраф в розмірі 5100 грн.
01 березня 2024 року головна державна виконавиця Новікова А.О. зверталась до ТОВ «Сітісервіс-КР» з вимогою здійснити ремонт покрівлі і даху будинку АДРЕСА_1 протягом десяти робочих днів.
Згідно акту виконаних робіт від 25.03.2024, затвердженого директором ТОВ «Сітісервіс-КР», та підписаного членами комісії: головним інженером Юнда І.В., інспектором Беспальчук І.В., інженером ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 виконані наступні роботи: виконаний поточний ремонт покрівлі і даху, а саме: монтаж оцинкованого металевого листа товщиною 0,4 мм-250-250 мм-6 м.п. за допомогою автовишки-3 години.
Разом з тим, актом головної державної виконавиці Новікової А.О. від 11.04.2024, підписаного стягувачем ОСОБА_1 , представником боржника ОСОБА_8 , понятими ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю також інженера, головного інженера ТОВ «Сітісервіс-КР» встановлено, що дах будинку не відремонтовано, рішення суду не виконано. При цьому представник ТОВ «Сітісервіс-КР» - Мироненко М.О. в акті зазначив, що не згоден з ним.
Після цього, постановою головної державної виконавиці Новікової А.О. від 12.04.2024 відповідно до вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про накладення штрафу на ТОВ «Сітісервіс-КР» в розмірі 10 200 грн, у зв'язку з невиконанням рішення суду.
12 квітня 2024 року в.о. начальника Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мігільова Т.М. відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» звернулась до начальника КРУП ГУНП України в Дніпропетровській області з повідомленням про притягненняТОВ «Сітісервіс-КР» до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України.
Постановою головної державної виконавиці Новікової А.О. від 12.04.2024 відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 216/6787/21 виданого 29.11.2023 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області закінчено.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Частинами 1-3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.02.2025, визнано неправомірною і скасовано постанову головної державної виконавиці Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Новікової А.О. від 12 квітня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № 73858529.
Дніпровський апеляційний суд у постанові від 26.02.2025 встановив, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Разом з тим, установленні обставини справи свідчать про те, що державний виконавець вчиняв юридично значущі дій задля виконання рішення суду. Їхній обсяг і характер не дають достатніх підстав вважати, що мала місце пасивна поведінка виконавця.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що скарга заявника в частині визнання оскаржуваних дій і бездіяльності державного виконавця неправомірними, та зобов'язання його усунути порушення підлягає задоволенню, оскільки постанова державної виконавиці Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Новікової А.О. від 12 квітня 2024 року про закінчення виконавчого провадження № 73858529 скасована 26 лютого 2025 року, однак виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 216/6787/21 не відновлено у порядку встановленому статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження».
Вирішуючи питання щодо вирішення вимоги заявника про встановлення судового контролю за виконанням постанови суду від 26 лютого 2025 року у справі № 216/6787/21, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 453-1 ЦПК України суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 453-1 ЦПК України стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
Звертаючись до суду з даною заявою заявник зазначає, що станом на теперішній час виконавче провадження закінчено, та ще не було відновлено.
Суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Наведене свідчить про існування у заявника можливості отримати фактичне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження після його відновлення, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 сформувала правовий висновок, що із змісту статті 383 КАС України випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, яке зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України. Велика Палата звернула увагу, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду із такою заявою.
Верховний суд неодноразово наголошував, що висновки Верховного Суду, викладені в його постановах, можуть застосовуватися в цивільному судочинстві, навіть якщо ці висновки сформульовані при розгляді справ в адміністративному судочинстві.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У зв'язку з чим судом надане обґрунтування ухвали саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 258-260, 447-451 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби міста Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не відновлення виконавчого провадження № 73858529 з виконання виконавчого листа № 216/6787/21 виданого 29 листопада 2023 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» здійснити ремонт покрівлі і даху будинку АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби міста Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» відновити виконавче провадження № 73858529 з виконання виконавчого листа № 216/6787/21 виданого 29 листопада 2023 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю «Сітісервіс-КР» здійснити ремонт покрівлі і даху будинку АДРЕСА_1 .
В іншій частині скарги - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В.Онопченко