Справа №133/4523/25
Провадження №1-кп/133/575/25
23.12.2025 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Козятин обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025020230000396 від 25.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.5 ст. 407 КК України, клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ,
встановив:
До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області 22.12.2025 надійшло клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 12025020230000396 від 25.09.2025 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що солдат ОСОБА_4 у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1,2 Закону України про «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 вчинив кримінальні правопорушення.
Крім цього, згідно до указаних вище положень захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Пунктами 1, 3 частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації на території України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України та триває по теперішній час.
Водночас у порушення зазначених вище норм законодавства України солдат ОСОБА_4 , учинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 24.09.2025 близько 17:00 години, під час дії воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 запроваджено в Україні з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє по даний час, солдат ОСОБА_4 зайшов до магазину VOLTI, що знаходиться за адресою вул. Незалежності, 39, м. Козятин Вінницької області. Перебуваючи в приміщенні даного магазину у ОСОБА_4 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна, реалізовуючи який, діючи повторно, пересвідчившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном, переслідуючи особисті корисливі мотиви, шляхом вільного доступу, з відкритої вітрини в торговій залі, викрав мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy S 25 FE» у корпусі кольору Navy оперативною пам'яттю 8 Gb із внутрішньою пам'яттю 128 Gb ємністю акумулятора 4900 mAh імеі 1: НОМЕР_2 , імеі 2: НОМЕР_3 вартість якого становить 27729,06 гривень, власником якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 .
Поклавши вищевказаний мобільний телефон до кишені куртки, ОСОБА_4 вийшов з приміщення магазину та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 27729 ( двадцять сім тисяч сімсот двадцять дев'ять) гривень 06 копійок.
Окрім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.09.2025 №259 солдат ОСОБА_4 вибув у другу частину щорічної основної відпустки на 15 діб з 09 по 25 вересня 2025 року враховуючи додаткових 2 доби на дорогу, прибув до місця свого проживання АДРЕСА_2 .
У ОСОБА_4 , під час перебування у відпустці за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на подальше тимчасове ухилення від проходження військової служби.
З метою реалізації свого злочинного умислу, солдат ОСОБА_4 , в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 26.09.2025 в ранковий час доби (більш точно час під час досудового розслідування не встановлено) не з'явився вчасно з відпустки до місця служби - місця тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 , та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язаний із виконанням обов'язків військової служби, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , понад три доби, до 30.10.2025, тобто до моменту затримання працівниками відділення поліції № 2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області.
За час відсутності за місцем служби у військовій частині НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 обов'язки військової служби не виконував, перебував поза межами вказаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про учинене ним своєчасне нез'явлення до місця служби без поважних причин не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану та ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення військовослужбовцем вчасно на службу, без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внесено із врахуванням вагомих доказів тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень.
Підставами для продовження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином встановлено ризик, передбачений п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що обвинувачений буде переховуватись від суду.
До того ж, встановлено ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків.
Крім того, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, у зв'язку із чим наявні ризики, передбачені п. 4, 5 ст. 177 КПК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Таким чином, існує ризик, що перебуваючи на свободі ОСОБА_4 може вчиняти інші злочини.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 5 ст. 407 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, крім того з урахуванням можливості застосування до даного виду кримінальних правопорушень лише запобіжного заходу у виді тримання під вартою, саме вказаний запобіжний захід може запобігти встановленим ризикам і забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків, та за який відповідно до ст. ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Судом встановлено, що клопотання про застосування до ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внесено із врахуванням вагомих доказів тяжкості вчинених ним злочинів.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на обставини, вказані в ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 вважає клопотання обгрунтованим, не заперечував проти його застосування.
Захисник просив суд не застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, вважаючи застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту достатнім.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши докази, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з п. 5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За змістом клопотання, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 переслідується необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вплинути на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, а також вчиняти нові подібні злочини.
Наявність даних ризиків підтверджується зібраними в ході досудового розслідування відомостями та даними. ОСОБА_4 відповідно до ст. 12 КК України обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень, а тому, розуміючи, невідворотність покарання за вчинення даних злочинів може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону - ОСОБА_3 задовольнити та обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, оскільки обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам, шляхом застосуванням до обвинуваченого інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.
На підставі викладено, керуючись ст.ст. 176-178,182,183,194,196, 197 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12025020230000396 від 25.09.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Козятин Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, а саме: з 23 грудня 2025 року по 20 лютого 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а вразі подання апеляційної скарги, якщо судове рішення не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_7