Справа № 131/1712/25
Провадження № 2/131/605/2025
23 грудня 2025 р.м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Шелюховського М.В.,
розглянувши без фіксації судового засідання технічними засобами у підготовчому судовому засіданні в м.Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку по спадщині за законом, -
ОСОБА_1 звернулась до Іллінецького районного суду Вінницької області з вищевказаним позовом. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла моя мати рідна мати ОСОБА_2 .
Родинні відносини між нами підтверджуються свідоцтвом про народження та свідоцтвом про шлюб позивача.
При житті мати позивача ОСОБА_3 отримала державний акт на право приватної власності на землю серії ВН № 004087 - на прізвище ОСОБА_4 , - так як на той час була на прізвищі чоловіка ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу вона перейшла на своє попереднє прізвище - ОСОБА_6 , тому і свідоцтво про смерть видане на вказане прізвище.
Перехід із прізвища ОСОБА_6 на ОСОБА_5 та знову зміна на ОСОБА_6 підтверджується витягами із РАЦС.
Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №004087 - яка розташована на території колишньої Паріївської сільської ради. Вінницького (колишнього Іллінецького району).
Після смерті матері позивач спадщину прийняла - шляхом подачі заяви до нотаріуса на протязі 6 місяців з дня її смерті - та має право спадкувати весь земельний пай, який належить їй за законом.
При зверненні до нотаріуса позивачу було роз'яснено та відмовлено постановою від 02. 10. 2025 р. в письмовій формі у оформлені спадщини у вигляді земельної ділянки після смерті матері ОСОБА_7 так як нею не було надано правовстановлюючих документів, Оскільки нею нотаріусу не було пред'явлено та надано правовстановлюючий документ, тобто оригінал даного державного акту на землю то свідоцтво про право на спадщину видане бути не може.
Те, що дана земельна ділянка належала покійній матері ОСОБА_3 підтверджується копією державного акту на землю та матеріалами спадкової справи, яка може бути витребувана лише судом, тому позивач звернулась до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити в повному обсязі та розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача Іллінецької міської ради у судове засідання не з'явився, проте подав до суду відзив на позовну заяву, в якій вимоги заявлені у позові визнають в повному обсязі, не заперечують щодо їх задоволення, просять розглянути справу у їх відсутність.
Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Згідно з ч.ч. 3-4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, що складається з земельної ділянки площею 3,6180 га у межах згідно з планом, що розташована на території Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, кадастровий номер 0510137000:03:049:0232, за цільовим призначенням для особистого селянського господарства, що належала спадкодавиці ОСОБА_8 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ВН №004087 від 01 жовтня 2004 року (а.с.9).
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00054156566 (а.с.7) ОСОБА_2 після реєстрації шлюбу 16 лютого 1992 року взяла прізвище « ОСОБА_5 » та відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу №0054160406 (а.с.8) після розірвання шлюбу 19 липня 2000 року відновила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».
Позивач ОСОБА_1 являється донькою спадкодавиці ОСОБА_2 , що підтверджується її свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.6) та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.6), відповідно до якого вона змінила прізвище на « ОСОБА_9 » та є спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері.
ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В. з заявою про прийняття спадщини, однак постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02 жовтня 2025 року № 289/02-31 приватний нотаріус Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Мельник М.В. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,6180 га, що розташована на території Паріївської сільської ради Іллінецького району Вінницької області, кадастровий номер 0510137000:03:049:0232, у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця (а.с.12).
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Положеннями статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається після смерті фізичної особи, або оголошення її померлою.
Положеннями статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування визначається в порядку черговості, згідно ст. 1268 ЦК України.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
За змістом ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Змістом статей 1268-1269 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п. «г», ч.1, ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі - прийняття спадщини.
За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно пункту 1 частини 2 статті 16 ЦК визнання права є одним із способів цивільних прав та інтересів.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Враховуючи вищевикладене, та те, що позивач прийняла спадщину, подавши нотаріусу відповідну заяву, однак нотаріусом надано відмову у видачі свідоцтва про прийняття спадщини через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу, суд вважає, що за даних обставин справи, вимоги позивача про визнання за нею права власності на земельну ділянку, не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
Сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір слід залишити за ним.
Керуючись ст.ст. 325, 392, 1216-1218, 1261, 1268-1269 ЦК України, ст.ст. 200, 207, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом після смерті матері ОСОБА_3 на земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН 004087, кадастровий номер: 0521285700010000023 - яка розташована на території Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області.
Судовий збір залишити за позивачем.
На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя