Справа № 183/4181/18
№ 2/183/476/25
29 вересня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Городецького Д. І.,
з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Самарівської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
13 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Новомосковська міська рада про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, знесення споруд.
1.Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що її дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 .
31.03.1988 року, за договором довічного утримання, укладеного між нею і ОСОБА_5 , посвідченого державним нотаріусом Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим № 719, зареєстрованого у БТІ 07.04.1988 р. за № 829-7, вона стала власником 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, побутових будівель та споруд, розташованого на земельній ділянці державного фонду площею 890 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
В її користування були передані: в житловому будинку «А» жилою площею 28,5 кв.м., житлова кімната 1-3; приміщення 1-2; частина сіней «а» 1-1; тамбур «а2» (1-І); літня кухня «Б»; прибудова «б»; сарай «В»; погріб; сарай «З»; літній душ «Л»; вбиральня «М»; 1/2 частина колодязя «к»; огорожа № 4,5,7.
ОСОБА_3 набула право власності на іншу 1/2 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд:
-на 1/4 частку - згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Новомосковською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області 18.12.2003 р. реєстровий № 2-5353, зареєстрований в БТІ 30.12.2003 за № 3861786;
-на 1/4 частку - згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Г.В. Новомосковською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області 29.03.2016 за реєстром № 267.
В користуванні ОСОБА_3 перебувала відповідна частина житлового будинку «А», а саме: житлова кімната 2-3; частина сіней «а» 2-2; сіни «а1» 2-1; сіни «а3» 2-ІІ.
Згідно рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 12.02.1988 № 58/1; від 18.03.1988 № 120/1 та від 19.07.2006 № 658, було узаконено будівництво прибудов, тамбуру, сіней, літньої кухні, сараїв, вбиральні, літнього душу, тощо, що підтверджується копією технічного паспорту від 19.05.2006 та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.06.2006 р..
ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила, що у 2016 році між нею і ОСОБА_3 за взаємною домовленістю було погоджено побудувати нову додаткову спільну нерухомість, у зв'язку з чим, було побудовано: житловий будинок «П» загальною площею 107,0 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: погріб - «пг»; тераса - «п»; пандус; сарай - «Р»; літній душ - «С»; вбиральня - «Т»; зливна яма - «я1»; підпірна стінка - №5, огорожа - №6; огорожа - №7; ворота з хвірткою - №8, що розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0942 га., кадастровий номер 111900000:013:0191, за адресою: АДРЕСА_1 .
Після будівництва була розпочата процедура оформлення документів про право власності, 06.02.2018 виготовлений технічний паспорт на нерухоме майно.,
Оформлення прав власності не було завершено, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
Їй відомо, що спадщину після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняв її син - ОСОБА_2 .
У зв'язку з наведеним, у позовній заяві ОСОБА_1 просила суд:
-визнати за нею право власності на 1/2 частку нерухомого майна, що складається з: житлового будинку - «П», загальною площею 107,0 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: погріб - «пг»; тераса - «п»; пандус; сарай - «Р»; літній душ - «С»; вбиральня - «Т»; зливна яма - «я1»; підпірна стінка - №5, огорожа - №6; огорожа - №7; ворота з хвірткою - №8, що розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0942 га., кадастровий номер 111900000:013:0191, за адресою: АДРЕСА_1 .
2.Стислий виклад зустрічного позову відповідача.
Відповідач ОСОБА_2 у зустрічному позові посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 .
У визначений законодавством строк він звернувся до приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу Шевченко Г.В. з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері, інші спадкоємці за законом та за заповітом відсутні.
31.05.2024 р. приватним нотаріусом Самарівського районного нотаріального округу Шевченко Г.В. видано постанову про відмову у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.
Враховуючи відмову нотаріуса, він змушений звертатися до суду для захисту своїх прав на спадкове майно.
Так, його мати, ОСОБА_3 була власником 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд:
-на 1/4 частку - згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Новомосковською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області 18.12.2003 р. реєстровий № 2-5353, зареєстрований в БТІ 30.12.2003 за № 3861786;
-на 1/4 частку - згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Г.В. Новомосковською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області 29.03.2016 за реєстром № 267.
ОСОБА_1 є власником іншої 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 , у 2017 році за взаємною домовленістю з ОСОБА_1 було узгоджено проведення добудови та фактично побудовано: житловий будинок «П» загальною площею 107,0 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: погріб - «пг»; тераса - «п»; пандус; сарай - «Р»; літній душ - «С»; вбиральня - «Т»; зливна яма - «я1»; підпірна стінка - №5, огорожа - №6; огорожа - №7; ворота з хвірткою - №8, що розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0942 га., кадастровий номер 111900000:013:0191, за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкодавцем ОСОБА_3 за життя була розпочата процедура оформлення документів про право власності, 06.02.2018 виготовлений технічний паспорт на нерухоме майно.
Оформлення прав власності не було завершено, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що і стало підставою відмови нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва.
У зв'язку з наведеним, у позовній заяві ОСОБА_6 просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частку нерухомого майна, що складається з:
-житлового будинку - «А», загальною площею 75,7 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м. з відповідною часткою господарських будівель та споруд: прибудова - «а»; тамбур; ганок; козирок - «а4»; літня кухня - «Б»; прибудова; ганок; козирок - «б1» сарай - «В»; погріб - «пг»; сарай - «З»; вбиральня - «М»; літній душ - «Н»; вбиральня - «О»; зливна яма - «я»; ворота з хвірткою - №1; огорожа - №2; підпірна стінка №4» замощення - І,
-житлового будинку - «П», загальною площею 107,0 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: погріб - «пг»; тераса - «п»; пандус; сарай - «Р»; літній душ - «С»; вбиральня - «Т»; зливна яма - «я1»; підпірна стінка - №5, огорожа - №6; огорожа - №7; ворота з хвірткою - №8, що розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0942 га., кадастровий номер 111900000:013:0191, за адресою: АДРЕСА_1 ,
що розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0942 га., кадастровий номер 111900000:013:0191, за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Рух справи та процесуальні дії у справі.
13 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Новомосковська міська рада про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, знесення споруд.
Ухвалою суду від 17 липня 2018 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
28 серпня 2028 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому усунула недоліки первісної заяви.
Ухвалою суду від 08 листопада 2018року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
25 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому змінила предмет позову до ОСОБА_3 , третя особа - Новомосковська міська рада про припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно, внесення відомостей про припинення права власності та скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном.
12 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Новомосковська міська рада про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном, знесення будівель.
31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Новомосковська міська рада про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном, знесення самочинно збудованих будівель і споруд.
Ухвалою суду від 05 грудня 2022 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Новомосковська міська рада про припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно, виділ в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності - повернуло заявнику.
Ухвалою суду від 01 лютого 2023 року закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 29 листопада 2023 року зупинене провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Новомосковська міська рада про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном, знесення самочинно збудованих будівель і споруд, до залучення до участі уу справі правонаступників відповідача ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 04 червня 2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 04 червня 2024 року зобов'язано Другу Новомосковську державну нотаріальну контору Дніпропетровської області надати на адресу суду належним чином посвідчену копію спадкової справи після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 05 серпня 2024 року зобов'язано приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Шевченко Ганну Василівну надати на адресу суду належним чином посвідчену копію спадкової справи після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 28 серпня 2024 року до участі у справі в якості правонаступника відповідача ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 було залучено ОСОБА_2 .
29 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою суду від 01 травня 2025 року постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження у цивільній справі, призначене підготовче засідання у справі.
22 травня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , Самарівської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Ухвалою суду від 30 травня 2025 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Самарівської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, справи об'єднано в одне провадження.
Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Таким чином, судом розглядався позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Самарівської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом
Відповідно до Закону України від 26.02.2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" 29 квітня 2025 року було змінено назву Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
4.Судовий розгляд
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Михалевич Л.Ф. в судове засідання не з'явилися, згідно заяви ОСОБА_1 просила суд розглянути справу за її відсутності та відсутності її представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд задовольнити позов.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Ямковий В.Ф. в судове засідання не з'явилися, у заяві відповідач ОСОБА_2 просив суд розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача Самарівської міської ради в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про місце дату і час розгляду справи.
Третя особа - приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Шевченко Г.В. в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлена про місце дату і час розгляду справи.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
5.Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 17.06.1988 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Новомосковську Новомосковського міськрайонного управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , актовий запис № 263, після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 присвоєне прізвище ОСОБА_9 .
Встановлено, що 31.03.1988 року, за договором довічного утримання, укладеного між ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , посвідченого державним нотаріусом Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори за реєстровим № 719, зареєстрованого у БТІ 07.04.1988 р. за № 829-7, ОСОБА_8 стала власником 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, побутових будівель та споруд, розташованого на земельній ділянці державного фонду площею 890 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .
В її користування були передані: в житловому будинку «А» жилою площею 28,5 кв.м., житлова кімната 1-3; приміщення 1-2; частина сіней «а» 1-1; тамбур «а2» (1-І); літня кухня «Б»; прибудова «б»; сарай «В»; погріб; сарай «З»; літній душ «Л»; вбиральня «М»; 1/2 частина колодязя «к»; огорожа № 4,5,7.
Встановлено, що ОСОБА_3 набула право власності на іншу 1/2 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд:
-на 1/4 частку - згідно свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданого Новомосковською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області 18.12.2003 р. реєстровий № 2-5353, зареєстрований в БТІ 30.12.2003 за № 3861786;
-на 1/4 частку - згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_12 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданим приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Г.В. Новомосковською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області 29.03.2016 за реєстром № 267.
В користуванні ОСОБА_3 перебувала відповідна частина житлового будинку «А», а саме: житлова кімната 2-3; частина сіней «а» 2-2; сіни «а1» 2-1; сіни «а3» 2-ІІ.
Згідно рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області від 12.02.1988 № 58/1; від 18.03.1988 № 120/1 та від 19.07.2006 № 658, було узаконено будівництво прибудов, тамбуру, сіней, літньої кухні, сараїв, вбиральні, літнього душу, тощо, що підтверджується копією технічного паспорту від 19.05.2006 та Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.06.2006 р..
Встановлено, що з 2016 році співвласники у праві спільної часткової власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за взаємною домовленістю на земельній ділянці було побудовано: житловий будинок «П» загальною площею 107,0 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: погріб - «пг»; тераса - «п»; пандус; сарай - «Р»; літній душ - «С»; вбиральня - «Т»; зливна яма - «я1»; підпірна стінка - №5, огорожа - №6; огорожа - №7; ворота з хвірткою - №8, що розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0942 га., кадастровий номер 111900000:013:0191, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується технічним паспортом від 06.02.2018 р.
Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , актовий запис про смерть № 1959, складений 23.10.2023 Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Згідно до спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Самарівського районного нотаріального округу Шевченко Г.В., у визначений законодавством шестимісячний строк з заявою про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 , наявність інших спадкоємців за законом або за заповітом судом не встановлено.
Встановлено, що 31.05.2024 р. приватним нотаріусом Самарівського районного нотаріального округу Шевченко Г.В. видано постанову про відмову у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
6.1 Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
6.2 У відповідності до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦПК України визначено, що,
1. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
2. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
На підставі ст. 319 ЦК України,
1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
6.3 Приписами ст. 328 ЦК України визначено, що 1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. 2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
6.4. У відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон № 1952-IV),цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Згідно вимог ст. 4 Закону № 1952-IV, право власності на нерухоме майно підлягає державної реєстрації.
6.5 У відповідності до ст. 386 ЦК України, Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно приписів ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
6.6 Згідно приписів ст. 355 ЦК України, 1. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). 2. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. 3. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. 4. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
У відповідності до ст.. 356 ЦК України, 1. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. 2. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Статтею 357 ЦК України визначено, що 1. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. 2. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. 3. Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. 4. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. 5. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.
На підставі ст.. 358 ЦК України, 1. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. 2. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. 3. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. 4. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
6.7 Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неоохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
На підставі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На підставі ст. 1258 ЦК України, 1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. 2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно до вимог ст. 1268 ЦК України, 1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. 3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. 5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Вимогами статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. 2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
На підставі статті 1270 ЦК України, 1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну. Положення цієї статті не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця. Якщо на спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну. Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
На підставі ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Одночасно із цим, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справі про спадкування», судам роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
7.Висновки суду.
Оскільки співвласники часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за взаємною згодою зробили за свій рахунок добудову (прибудову), така добудова (прибудова) нерухомого майна є власністю останніх та розмір їх часток не змінився.
У зв'язку з тим, що один із співвласників нерухомого майна, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на її частку належить визнати за її спадкоємцем ОСОБА_2 .
8.Судові витрати
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з задоволенням первісних та зустрічних вимог, судові витрати покласти на позивачів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку нерухомого майна, що складається з: житлового будинку - «П», загальною площею 107,0 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: погріб - «пг»; тераса - «п»; пандус; сарай - «Р»; літній душ - «С»; вбиральня - «Т»; зливна яма - «я1»; підпірна стінка - №5, огорожа - №6; огорожа - №7; ворота з хвірткою - №8, що розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0942 га., кадастровий номер 111900000:013:0191, за адресою: АДРЕСА_1 .
Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Самарівської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку нерухомого майна в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та складається з:
-житлового будинку - «А», загальною площею 75,7 кв.м., житловою площею 28,5 кв.м. з відповідною часткою господарських будівель та споруд: прибудова - «а»; тамбур; ганок; козирок - «а4»; літня кухня - «Б»; прибудова; ганок; козирок - «б1» сарай - «В»; погріб - «пг»; сарай - «З»; вбиральня - «М»; літній душ - «Н»; вбиральня - «О»; зливна яма - «я»; ворота з хвірткою - №1; огорожа - №2; підпірна стінка №4» замощення - І,
-житлового будинку - «П», загальною площею 107,0 кв.м., житловою площею 54,4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: погріб - «пг»; тераса - «п»; пандус; сарай - «Р»; літній душ - «С»; вбиральня - «Т»; зливна яма - «я1»; підпірна стінка - №5, огорожа - №6; огорожа - №7; ворота з хвірткою - №8, що розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0942 га., кадастровий номер 111900000:013:0191, за адресою: АДРЕСА_1 ,
що розташовані на земельній ділянці комунальної власності площею 0,0942 га., кадастровий номер 111900000:013:0191, за адресою: АДРЕСА_1 ,
Судові витрати покласти на позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 .
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;
-відповідач: Самарівська міська рада, ЄДРПОУ 34359199, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Самар, вул.. Гетьманська, будинок 14;
-третя особа: приватний нотаріус Самарівського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна, місце здійснення нотаріальної діяльності за адресою: АДРЕСА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Судове рішення проголошене 29 вересня 2025 року.
Суддя Д.І. Городецький