Справа № 177/3118/25
Провадження № 1-кп/177/248/25
23 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025041720001000 від 16.09.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, без освіти, одруженого, не працюючого, який має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , 2012 року народження, ОСОБА_7 , 2014 року народження, ОСОБА_8 , 2016 року народження, ОСОБА_9 , 2020 року народження, ОСОБА_10 , 2022 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 382 КК України,
Згідно ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Так встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року по справі №215/2895/24, яка вступила в законну силу 04 червня 2024 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
В подальшому, ОСОБА_4 , будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, маючи єдиний спільний умисел, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що в нього відсутнє водійське посвідчення та про наявність вказаної постанови суду, що набрала законної сили, щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09.09.2024, ОСОБА_4 будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, маючи єдиний спільний умисел, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці сів за кермо транспортного засобу марки «ВАЗ 2101», номерний знак « НОМЕР_1 ».
У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім.
Так, о 14:00 год. 09.09.2024 по вул. Барвистій, біля буд. №70 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом «ВАЗ 2101», номерний знак « НОМЕР_1 », будучи особою, яка не має права керування відповідної категорії, будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року по справі №215/2895/24, яка вступила в законну силу 04 червня 2024 року.
У зв'язку з чим, на ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У подальшому, постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 жовтня 2024 року по справі №211/6043/24, яка вступила в законну силу 22 жовтня 2024 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок без позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_4 будучи позбавленим права керувати транспортним засобом, маючи єдиний спільний умисел, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, діючи із прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці сів за кермо транспортного засобу марки «ВАЗ 2101», номерний знак « НОМЕР_2 ».
У подальшому, ОСОБА_4 реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, використовуючи вказаний транспортний засіб в особистих цілях, здійснював керування останнім.
Так, о 17:27 год. 15.09.2025 за координатами 47.866665, 33.545761 по автодорозі С-040513 на виїзді з с. Львів, Криворізького району, Дніпропетровської області, ОСОБА_4 здійснював керування транспортним засобом «ВАЗ 2101», номерний знак « НОМЕР_2 », будучи особою, яка не має права керування відповідної категорії, будучи позбавленим права керування транспортними засобами відповідно до постанови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року по справі №215/2895/24, яка вступила в законну силу 04 червня 2024 року, постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 жовтня 2024 року по справі №211/6043/24, яка вступила в законну силу 22 жовтня 2024 року, в результаті чого був зупинений працівниками ВРПП КРУП.
Органами досудового розслідування, дії ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України за ознаками: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю за обставин, що викладені в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості. Обвинувачений просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Обвинувачений вказав, що щиро розкаюється у вчиненому, цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди про визнання винуватості, що передбачені статтею 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, які йому були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання та вид покарання, який буде до нього застосовано.
Прокурор вважав доцільним затвердити угоду про визнання винуватості, укладену із обвинуваченим ОСОБА_4 як таку, що відповідає вимогам закону.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 вказав, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам закону та просив її затвердити.
Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості, вислухавши з приводу її затвердження думки учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 2 частини 1 статті 468 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши учасників судового провадження щодо можливості затвердження укладеної угоди про визнання винуватості, переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Угода відповідає вимогам КПК України, в тому числі щодо змісту та порядку укладення угоди, її умови не суперечать Закону України про кримінальну відповідальність, зокрема щодо узгодженої міри покарання. Правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, є вірною.
Умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачений в судовому засіданні підтвердив, що має можливість виконання взятих на себе за угодою зобов'язань.
В судовому засіданні також встановлено, що сторони угоди розуміють наслідки затвердження угоди, що передбачені ст. 473 КПК України, а також обмеження їх прав щодо оскарження вироку про затвердження угоди про визнання винуватості.
Підстави для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і бере до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання останнього.
Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , судом встановлено, що останній скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, вину визнав повністю, розкаявся в скоєному, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, одружений, є багатодітним батьком та батьком дитини інваліда, на диспансерному обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України - щире каяття.
Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання
ОСОБА_4 - не встановлено.
Зважаючи на всі обставини справи, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу обвинуваченого, маючи на меті досягнення цілей, визначених ч. 2 ст. 50 КК України, суд вважає, що для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів необхідне призначення покарання в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч. 1 ст. 75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з'ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов'язків.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який визнав свою провину у вчиненому правопорушенні в повному обсязі, висловив щире каяття, щиро жалкує про вчинене, уклав угоду про визнання винуватості, має на утриманні неповнолітніх дітей, зважаючи, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого, що дає суду підстави дійти висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання.
Тільки таке покарання, на думку суду, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідатиме загальним засадам призначення покарання, його меті та принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі на строк в межах санкції інкримінованої статті, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обв'язки, передбачені ст. 76 КК України, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні, не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 314, 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладену 23 жовтня 2025 року.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
DVD-диск з відеозаписами з бодікамер працівників ВРПП КРУП ГУНП в Дніпропетровській області - залишити в матеріалах кримінального провадження
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності встановленою законом.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1