Справа №676/8829/23
Номер провадження 2/676/168/25
09 грудня 2025 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
за участю представника відповідача Гаврилюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Лагода» про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою, -
встановив:
представник ОСОБА_1 адвокат Кемінь С.В. звернувся з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Лагода» про усунення перешкоди у користуванні земельною ділянкою. В обгрунтування позовних вимог представник апозивача вказав, що 04 листопада 2020 р. ОСОБА_1 успадкувала за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 земельну ділянку, розташовану на території Чабанівської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6822489500:06:002:0073, площею 1,1575 га. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №294374899 від 12.01.2022 земельна ділянка з кадастровим номером 6822489500:06:002:0073 власником якої є позивач перебуває в оренді в Селянського фермерського господарства «Лагода» з 04.10.2017. Строк дії речового права 25 років. Однак, померла ОСОБА_2 не укладала та не підписувала договору оренди земельної ділянки. 12 липня 2022 року представником Позивача надіслано адвокатський запит управління державної реєстрації Кам'янець-Подільської міської ради про надання копій договорів оренди землі від 25.09.2017 р. між ОСОБА_2 та С(Ф)Г «Лагода», ОСОБА_3 та С(Ф)Г «Лагода». У відповідь на адвокатський запит від 12.07.2022 надано копії договорів оренди земельної ділянки з кадастровими номерами 6822489500:06:002:0073, 6822489500:06:002:0074. Відповідно до копії договору 25 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та С(Ф)Г «Лагода» укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарні) с/г виробництва, з кадастровим номером 6822489500:06:002:0073 строком на 25 років. Після переконання достовірності інформації про наявність іншого речового права на земельні ділянки та підтвердження, шляхом надання копій договорів оренди, Позивач звернулась до правоохоронних органів із заявою про підроблення договорів оренди земельних ділянок на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На підставі вказаної заяви внесено відомості до ЄРДР і розпочате кримінали провадження за № 12022242000001060 від 23.10.2022 по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 358 КК України. В ході досудового розслідування справи було призначено почеркознавчу експертизу та відповідно до висновку експерта від 12.09.2023 за №СЕ-19/123-23/7237-ПЧ - підписи в оригіналі договору оренди землі земельної ділянки з кадастровим номері 6822489500:06:002:0074 від 25.09.2017 в пункті 15 «підписи сторін» у графі «орендодавець» виконаний не ОСОБА_3 , а іншої особою. Підпис в оригіналі договору оренди землі (земельної ділянки з кадастрові номером 6822489500:06:002:0073) від 25.09.2017 в пункті 15 «підписи сторін» у графі «орендодавець» виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. Отже, враховуючи вишенаведену інформацію, в тому числі висновок експерта можна дійти висновку, шо договір оренди земельної ділянки з кадастровими номером 6822489500:06:002:0073 від 25.09.2017 р. є підробленими. А тому його слід вважати неукладеними та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом її повернення від відповідача до позивача. Представник позивача просить суд винести рішення яким: визнати відсутнім право оренди у селянського фермерського господарства «Лагода» земельної ділянки площею 1,1575 га з кадастровим номеру 6822489500:06:002:0073, яка розташована на території Чабанівської сільської р& Кам'янець-Подільського району Хмельницької області яка належить ОСОБА_1 та усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою загальною площею 1,1575 га з кадастровим номером 6822489500:06:002:0073, шляхом повернення вказаної земельної ділянки від селянського фермерського господарства «Лагода»; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15000,00 гривень та судовий збір. В суді представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити. Суду представник позивача пояснив, що в 2023 р. її довіритель відмовилася від отримання орендної плати, вона не перевіряла надходження коштів на свій розрахунковий рахунок, вважає ці кошти безпідставно отриманими.
Представники відповідача в суді позов не визнали, просять відмовити в його задоволенні. Представник відповідача подав суду відзив на позов(а.с.35-40 т.1) в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування заперечень представник відповідача вказав, що 25.09.2017 р. між їх підприємством СФГ “Лагода» та ОСОБА_2 було укладено Договір оренди земельної ділянки, строком на 25 років. Сторонами погоджено строк дії Договору оренди і в розділі щодо даних сторін ОСОБА_2 особиста вказано свої дані та здійснено підпис. Також 25.09.2017 р. складено акт приймання передачі земельної ділянки на якому громадянкою ОСОБА_2 особисто здійснено підпис. Позивач щороку протягом дії договору отримувала орендну плату за використання земельної ділянки, яка належить їй на праві власності та жодних заперечень щодо невиконання Договору оренди земельної ділянки Позивач не повідомляла. Виконання зобов'язань по договору оренди земельної ділянки підтверджується такими доказами: 01.11.2021 р. ОСОБА_1 складено розписку, про те, що вона дійсно отримала від СФГ “Лагода» в рахунок орендної плати 6 (шість) тисяч гривень; 13.11.2022 р. Газінською Л.В. складено розписку, про те, що вона отримала від СФГ “Лагода» в рахунок орендної плати 6 (шість) тисяч гривень; 31.10.2023 р. їх підприємством було виплачено ОСОБА_1 , 6 (шість) тисяч гривень. Окрім сплати орендної плати господарством щороку сплачувався земельний податок за земельну ділянку, площею 1,1575 га, кадастровий номер: 6822489500:06:002:0073, яка розташована на території Чабанівської сільської ради, Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та належить на праві власності позивачу. Даний факт доводить визнання орендодавцем існування між ним та ідприємством правових відносин із укладеного договору оренди землі. Враховуючи вищевикладене, умови даного договору виконувались, підприємством вчасно сплачувалась орендна плата, земельний податок, про що наявні відповідні докази, позивачем в свою чергу отримувалась орендна плата та претензій не висувалось, а тому доводи Позивача про не укладення та не підписання договору оренди земельної ділянки від 25.09.2017 р. є такими, що не знаходять свого підтвердження. В додаткових поясненнях представник відповідача вказав, що висновок експертизи на який посилається представник позивача є сумнівним оскільки для його проведення експерт використав тільки три довільні зразки підпису ОСОБА_4 за 2004 р. та два за 2010 р. при цьому розрив між датою укладення договору та наданими документами складає 13-20 років, тому вважає висновок експерта не належним та не допустимим доказом. В суді представники відповідача суду пояснили, що оспорюваний договір укладався господарством саме з ОСОБА_2 , на виконання умов договору виплачувалася орендна плата яку отримувала як вона так і її син, після смерті ОСОБА_2 орендну плату сплачували позивачу, вважають висновок експерта який надав представник позивача в обгрунтування позовних вимог неналежним доказів, кримінальне провадження відкрите за заявою позивача перебуває на стадії досудового розслідування, просять суд врахувати, що постановою Верховного Суду від 17.09.2025 р. залишено в силі рішення Кам'янець-Подільського міськрайоного суду по справі № 676/8831/23 яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до господарства заявленого з аналогічних підстав.
Ухвалою суду від 26.03.2024 р. закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 23.01.2025 р. за клопотанням представника позивача витребувано додаткові докази в ТОВ «Енселко Агро».
Ухвалою суду від 07.08.2025 р. частково задоволено клопотання представника відповідача про витребування додаткових доказів в Кам'янець-Подільському РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
25.09.2027 р. було укладено договір оренди землі згідно якого ОСОБА_2 передала селянському фермерському господарству «Лагода» в оренду земельну ділянку площею 1,16 га з кадастровим номером 6822489500:06:002:0073 строком на 25 років(а.с.7-8, 41-42 т.1). Згідно змісту договору його підписано від імені СФГ «Лагода» головою господарства Гаврилюк І.М. 25.09.2017 р. сторонами договору було підписано акт приймання та передачі земельної ділянки (земельних ділянок(а.с.43 т.1).
Право оренди земельної ділянки СФГ «Лагода» на підставі вказаного договору оренди було зареєстровано державним реєстратором Кам'янець-Подільської РДА Шпичкою О.О. 29.09.2017 р.
04.11.2020 р. приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Саварчуком В.М. було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 № 2564 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822489500:06:002:0073 площею 1.1575 га, що знаходиться за адресою: Чабанівська с/рада Кам'янець-Подільський район Хмельницька область(а.с.124). Вказані обставини підтверджуються копією Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно(а.с.9 т.1).
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.10.2022 р. було зареєстровано кримінальне провадження 12022242000001060 за заявою ОСОБА_1 , що невстановлені особи підробили договорів оренди земельної ділянки на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6 т.1).
Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 12.09.2023 р. № СЕ-19/123-23/7237-ПЧ проведеної в рамках кримінального провадження 12022242000001060 судовим експертом Хмельницького НДЕКЦ Басюком М.(а.с.12-15 т.1): підпис в оригіналі договору оренди землі (земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:06:002:0073) від 25.09.2017 р. в пункті 15 «підписи сторін» у графі «орендодавець» виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою(п.3). Дати відповідь на питання «Чи виконано підпис в оригіналі договору оренди землі (земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:06:002:0073) від 25.09.2017 р. в пункті 15 «підписи сторін» у графі «орендодавець» ОСОБА_5 чи іншою особою?» не виявилося можливим(п.4).
Як встановлено судом 11.07.2025 р. по кримінальному провадженню 12022242000001060 було призначено додаткову судово-почеркознавчу експертизу проведення якої було доручено Київського НДЕКЦ. Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-25/44034-ПЧ від 29.07.2025 р.(а.с.217-225 т.1): «Запитання: «Чи виконано підпис в оригіналі договору оренди землі (земельної ділянки з кадастровим номером 6822489500:06:002:0073) від 25.09.2017 р. в пункті 15 «підписи сторін» у графі «орендодавець» ОСОБА_2 чи іншою особою?» - не вирішувалося, у зв'язку із транскрипційною неспівставністю досліджуваного підпису та зразків підписів ОСОБА_2 .»
Із змісту вищевказаних висновків експертів видно, що в першому випадку було використано 4 документи із вільними зразками ОСОБА_2 за 2004 р. та 2010 років, в другому висновку видно, що крім документів використаних в першій експертизі додатково був використаний один документ за 2015 рік.
Факт отримання орендної плати ОСОБА_6 за 2017 р. підтверджується наданими суду представником відповідача копіями: відомості про видачу орендної плати за 2017 р.(а.с.5-6 т.2), копією відомості на виплату готівки № 51 від 14.11.2017 р.(а.с.7 т.2), копією відомості про видачу орендної плати за 2018 р.(а.с.8 т.2), копією відомості на виплату готівки № 51 від 10.10.2018 р.(а.с.9 т.2), копією розписки ОСОБА_3 - сина ОСОБА_2 про отримання орендної плати за 2017-2020 роки(а.с.15 т.2).
Факт отримання позивачем орендної плати підтверджується: копією розписки від 01.11.2021 р. про отримання 6000,00 грн. (а.с.46 т.1), копією розписки від 13.11.2022 р. про отримання 6000,00 грн. (а.с.46 т.1), копією квитанції КБ «Приватбанк» від 31.10.2023 р.(а.с.48 т.1), копією квитанції КБ «Приватбанк» від 19.09.2024 р.(а.с.13 т.2), копією квитанції від 09.09ж2025 р.(а.с.14 т.2).
Факт сплати СФГ «Лагода» земельного податку за ОСОБА_1 підтверджується копіями квитанцій та податкових повідомлень(а.с.49-52).
Даний спір пов'язаний із захистом прав орендодавця на земельну ділянку.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК). Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб'єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою.
Такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися для захисту (невизнання чи оспорювання) різноманітних приватних прав (зобов'язальних, речових, виключних, спадкових, права на частку в спільній частковій власності і т. д.). По своїй суті такий спосіб захисту як визнання права охоплює собою і визнання права відсутнім.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абзац 1 частини другої статті 207 ЦК, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (абзац 1 частини першої статті 638 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19-ц вказано, що укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
За змістом законодавчого регулювання, наведеного як у загальних положеннях про правочини, так і в спеціальних приписах глави 58 ЦК, якщо договір оренди (найму) будівлі хоча й має ознаки неукладеного, але виконувався обома його сторонами, то така обставина захищає відповідний правочин від висновку про неукладеність і в подальшому він розглядається як укладений та чинний, якщо тільки не є нікчемним чи оспорюваним з інших підстав.
Тобто суду необхідно встановити не просто факт використання спірного майна орендарем, а й те, чи сплачував орендар за таке використання орендодавцю та його правонаступникам, і чи приймали вони таку оплату.
У разі якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше)».
При цьому суд враховує висновок Верховного Суд, викладений в постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 згідно якого: добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (див.. наприклад, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду).
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документу (наприклад, свідоцтва про право на спадщину) чи юридичного факту (зокрема, правочину, договору, рішення органу юридичної особи), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов'язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права (див. постанову Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду у пунктах 6.21-6.24 постанови від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц зробила висновок: «У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК, не передбачає наслідків у виді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).
За змістом статей 76, 102 ЦПК висновок експерта є доказом обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань, тож на його підставі особа може заперечувати факт вчинення правочину.
Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його суттєвих умов, передбачених законодавством».
Також в своїй практиці Верховний Суд звертав увагу на те, що якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк (частина друга статті 763 ЦК).
Під невизначеним строком договору найму (оренди) розуміється відсутність домовленості сторін про встановлення строку договору. Тобто сторони при укладанні договору визначають тільки момент, коли «починається» договір найму, проте без встановлення його кінцевого моменту. За умови, що сторони не встановили строк договору найму, він є укладеним на невизначений строк. Правові наслідки укладання договору найму на невизначений строк полягають в тому, що кожна зі сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Відмова від договору найму не залежить від причин, які детермінували намір однієї зі сторін (див. постанову Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 613/1436/17).
У цій справі представник позивача зазначив, що договір орендодавець спадкоємцем якого є позивач не підписував, про що надав висновок експерта. Відповідач надав до суду докази укладення договору, зокрема: розписки та відомості.
Як встановлено судом 25 вересня 2017 року було складено акт приймання-передачі земельної ділянки, на якому громадянкою ОСОБА_2 особисто здійснено підпис (т.1 а.с.43), і щодо якого експертиза не проводилась.
Якщо наймодавець (орендодавець) не підписував договір оренди земельної ділянки, але підписав акт прийому-передачі земельної ділянки та отримує плату за користування земельною ділянкою (орендну плату) від наймача (орендаря), то за такого випадку визнання відсутнім права оренди та повернення земельної ділянки не може бути застосованим. Це зумовлено тим, що поведінка орендодавця суперечить його попередній поведінці (підписання акта прийому-передачі земельної ділянки та отримання плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісною.
Оскільки відсутній підпис орендаря на договорі оренди, але сторонами підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки і орендодавець отримує плату за користування земельною ділянкою (орендну плату) від наймача (орендаря), то з урахуванням частини другої статті 763 ЦК договір оренди укладений на невизначений строк. Правові наслідки укладання договору найму на невизначений строк полягають в тому, що кожна зі сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Відмова від договору найму не залежить від причин, які детермінували намір однієї зі сторін. Обставин, які б свідчили про відмову від договору будь-якої зі сторін, у цій справі не встановлено.
У зв'язку із цим за встановлених фактичних обставин у справі, оцінивши докази в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що між ОСОБА_2 та позивачем як її правонаступником з однієї сторони та відповідачем з іншої сторони виникли та тривалий час існували правові відносини на підставі договору оренди землі.
Таким чином твердження представника позивача про неукладеність вказаного договору на тих умовах, які ним визначені, та, як наслідок, наявність підстав для зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку, є помилковими.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає. При винесенні рішення суд враховує правову позицію висловлену Верховним Судом в постанові від 17.09.2025 р. по справі № 676/8831/23(а.с.239-251 т.1).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України,
ухвалив:
в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
На рішення учасниками судового розгляду може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 19.12.2025 р.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Вдовичинський А.В.