Справа № 676/9056/25
Номер провадження 3/676/3068/25
23 грудня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Черепахін В.О., за участю: секретаря судового засідання Білецької А.О., прокурора Кам'янець-Подільської окружної прокуратури Васильєвої Л.В. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого електромонтером КП «Міськтепловоденергія», (колишнє місце роботи - поліцейський взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП НП України), ІН НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , безперервно - з 12.07.2024 по 31.05.2025 проходячи службу в Національній поліції України, обіймаючи посаду поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП НП України та відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», припинивши 31 травня 2025 року діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави, в порушення вимог абзацу першого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин несвоєчасно - 06.07.2025 року о 21 год. 39 хв. подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення, передбаченому ч.1 ст.172-6 КУпАП, визнав повністю, розкаявся у вчиненому та пояснив, що безперервно - з 12.07.2024 по 31.05.2025 проходив службу в Національній поліції України, обіймаючи посаду поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП НП України. Також не заперечив тієї обставини, що дійсно після звільнення 31 травня 2025 року зі служби не зміг своєчасно - протягом 30 календарних днів з дня звільнення зі служби подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, оскільки знаходився у відряджені. Подав зазначену декларації після повернення з відрядження - 06 липня 2025 року за місцем свого проживання - у квартирі АДРЕСА_2 .
Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується зібраними та безпосередньо дослідженими судом у судовому засіданні доказами, а саме даними:
-протоколу №90-2025 від 18 листопада 2025 року про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, яким зафіксовано подію;
-листа Національного агентства з питань запобігання корупції №47-06/63917-25 від 24.07.2025, яким встановлено несвоєчасність подання декларації ОСОБА_1 ;
-витягу про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 за період з 01.06.2025 року по 07.07. 2025 року;
-витягу з наказу №1368 о/с від 12 липня 2024 року про прийняття ОСОБА_1 на службу в поліцію за конкурсом та призначення його з 12 липня 2024 року по управлінню патрульної поліції в Хмельницькій області поліцейським взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району;
-витягу з наказу №890 о/с від 29 травня 2025 року про звільнення ОСОБА_1 з 31 травня 2025 року зі служби;
-рекомендацій для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених ЗУ «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби/роботи.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони, та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до підпункту «з» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є поліцейські.
Як встановлено в суді та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України з 12 липня 2024 року. Відповідно до наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №890 о/с від 29 травня 2025 року рядового поліції ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції.
Відповідно до записів, виконаних власноручно ОСОБА_1 , в рекомендаціях для поліцейських, які є суб'єктами декларування про дотримання окремих обмежень передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби, останній був у повній мірі ознайомлений із вимогами, які покладаються на нього.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», одним із основних обов'язків поліцейського є неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Частиною 1статті 59 цього ж Закону службу в поліції визнано державною службою особливого характеру, а частиною 1 статті 61, на поліцейських поширено обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції».
Положеннями абзацу другого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.
Таким чином, 31 травня 2025 року є останнім днем виконання ОСОБА_1 діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави. Після цього в нього виник обов'язок подати декларацію при звільненні, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, в строк не пізніше 24 год. 00 хв. 30 червня 2025 року.
Згідно з роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
З поданого витягу з офіційного сайту НАЗК з відомостями про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 за період з 01.06.2025 по 07.07.2025 слідує, що у встановлений законодавством строк жодних дій щодо заповнення та подання декларації особи, яка припиняє діяльність, пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, ОСОБА_1 вчинено не було. Лише 06 липня 2025 року ОСОБА_1 були вчинені дії по заповненню зазначеної декларації та її подання цього ж дня о 21 год. 29 хв.
Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до змісту диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП з об'єктивної сторони протиправний намір цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації) та бездіяльності (неподання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, суду не надано.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведена у повному обсязі.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, ступінь вини, майновий стан, наявність обставини, що пом'якшує відповідальність, а саме щире розкаяння винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення щодо нього у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки таке стягнення по вказаній справі є необхідною мірою відповідальності, а також буде достатнім засобом виховання особи та запобігатиме вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стосовно доводів захисника про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальність у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Захист посилається на те, що ОСОБА_1 повністю визнає свою вину, розкаюється у вчиненому та стверджує, що не допустить такого в подальшому, вчинене ОСОБА_1 діяння не спричинили та не могли спричинити негативних наслідки, подання ОСОБА_1 декларації із фактичним запізненням в шість днів не є суттєвим порушенням законодавчо встановлених термінів, наявні обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також відсутні обставин, що обтяжують відповідальність.
Зазначені доводи не приймаються судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції», який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, здійснення фінансового контролю щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та, як наслідок, вчинено протиправне, винне діяння, пов'язане з корупцією, за яке законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, є правопорушенням з формальним складом, яке не передбачає настання суспільно-небезпечних наслідків, як обов'язкового елемента його об'єктивної сторони, зокрема, шляхом завдання шкоди державним або суспільним інтересам, чи безпосередньо громадянам, або отримання ним особисто фінансової вигоди, а тому посилання захисту на відсутність такої шкоди внаслідок допущеного правопорушення є безпідставним.
З метою дотримання принципів запобігання та протидії корупції, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади, суд вважає неможливим звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення за ст. 22 КУпАП, на що вказує у своєму клопотанні захисник, оскільки адміністративне правопорушення, передбаченест.172-6 КУпАП не може визнаватись малозначним, оскільки є правопорушенням, пов'язаним з корупцією, тяжкість якого обумовлена ступенем недовіри суспільства до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, особи уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування мають виконувати передбачені законом вимоги щодо фінансового контролю, а тому відповідні доводи захисника про відсутність негативних наслідків від дій ОСОБА_1 не можуть прийматись до уваги, оскільки подібні дії в подальшому можуть слугувати негативним прикладом для інших суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», створивши в них переконаність у можливості порушувати вимоги фінансового контролю та не нести за це жодної юридичної відповідальності.
Крім того, згідно з вимогами ст. 22 КУпАП звільнення порушника від адміністративної відповідальності при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення є правом суду, а не обов'язком.
За таких обставин суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, 172-6, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. (Отримувач: ГУК у Хмельницькій області/Кам-Поділ.мтг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, р/р UA938999980313040106000022763, код класифікації доходів бюджету 21081100. Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та санкції).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору. (Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Черепахін В.О.