Справа №676/6990/24
Номер провадження 2/676/505/25
08 липня 2025 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді Швець О.Д.
з участю секретаря Михайловської І.А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника третьої особи Туранської О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачка перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 21.11.2011 р. Від шлюбу у сторін по справі народились діти: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне сімейне життя не склалось. 06 вересня 2022 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Ще за довго до фактичного розірвання шлюбу сторони перестали разом проживати, підтримувати один одного, відповідач перестав дбати та піклуватись про дітей. З моменту розлучення і по цей час відповідач у справі не бачиться з дітьми, матеріально не утримує, не спілкується з ними, не телефонує, не проводить з ними час, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не дбає про їх нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». З моменту розірвання шлюбу діти не отримали від батька жодного подарунку на день народження. Вважає, що відповідач свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків. 19.11.2022 р. позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 . З часу реєстрації шлюбу ОСОБА_6 взяв на себе обов'язки батька її дітей, став їх близьким другом, цікавиться їх життям, успіхами, проводить з ними час, матеріально утримує. Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 15.10.2024 р. і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Рух справи.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 01.11.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.05.2025 р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просять задовольнити.
Відповідач в суді позов визнав, не заперечив проти його задоволення.
Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримала, не заперечила проти його задоволення.
Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб'єктивні сімейні обов'язки. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов'язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов'язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов'язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов'язку за допомогою інших суб'єктів. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов'язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов'язаної особи (постанова Верховного Суду у справі № 711/679/21).
Судом встановлено, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 вересня 2022 року шлюб між сторонами розірваний.
В шлюбі народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_1 від 05.03.2-014 р.), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_2 від 03.02.2012 р.).
19 листопада 2022 р. ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_3 від 19.11.2022 р.
В шлюбі з ОСОБА_6 народилися діти: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_4 від 29.04.2023 р.), ОСОБА_10 (свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5 від 03.07.2024 р.).
Сім'я проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом № 5113/04-09 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, довідки КП «УК «Житловик».
Батько дітей ОСОБА_3 проживає за адресою с. Устя, Кам'янець-Подільського району.
ОСОБА_4 є учнем 7 класу Кам'янець-Подільського ліцею № 1.
За час навчання дитини в школі батько дитини не приймав участі у житті сина, з педагогами не контактує, успішністю сина не цікавиться, батьківськи збори не відвідує Дитину до школи приводить і забирає мати, на виклики до школи приходить теж мати, що підтверджується інформацією класного керівника 7 класу В.Любецької.
ОСОБА_5 є учнем 5 класу Кам'янець-Подільського ліцею № 1. За час навчання дитини в школі батько дитини не цікавиться навчанням сина, його шкільним життям. З класним керівником не контактує, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує, що підтверджується інформацією класного керівника 5 класу ОСОБА_11 .
Відповідно довідки «Центру первинної медико-санітарної допомоги» Кам'янець-Подільської міської ради № 489/01-11 від 08.10.2024 р., малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спостерігаються сімейним лікарем з 24.04.2018 року. Під час профілактичних оглядів з приводу захворювання діти звертались з мамою. Батька при оглядах не було. Станом здоров'я дітей батько не цікавився.
Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 1117 від 26 грудня 2024 року затверджений висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (частина третя статті 51 Конституції України).
За частиною 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18).
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною 1 статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тлумачення змісту пункту 2 частини 1 статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків».
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі № 753/2025/19 вказано, що: «тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Звертаючись до суду із позовною вимогою про позбавлення батьківських прав батька дітей позивачка посилалася, зокрема, на те, що відповідач не виконує батьтківські обов'язки, не займається вихованням дітей, не цікавиться іх життям, навчанням, інтересами, матеріально не утримує.
Зазначені факти знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
В суді свідок ОСОБА_12 показала, що проживає по сусідству з ОСОБА_1 . Їх діти часто спілкуються і проводять багато часу в різних іграх. Багато років ОСОБА_3 не спілкується з дітьми, не приходить до них, не вітає з днем народження, на телефонні дзвінки не відповідає. Ця інформація їй відома зі слів позивачки та дітей. Діти взагалі не згадують про батька, зато багато розповідають про чоловіка позивачки ОСОБА_6 . Від дітей чула, що вони з ОСОБА_13 разом розважаються, ходять на дитячій майданчик, парк, кіно, були риболовлі.
В суді свідок ОСОБА_14 суду показала, що є бабою позивачки. ОСОБА_3 був поганим батьком та чоловіком. Відповідач ОСОБА_15 не хотів працювати, в сім'ї постійно не вистачало грошей, діти не мало достатньої їжі, іграшок, одягу. Вона з чоловіком не раз допомогала ОСОБА_16 з коштами. В сім'ї постійно були сварки, яку відбувались при дітях. Діти натерпілись від батька.
В судовому засідані малолітній ОСОБА_4 пояснив, що бачив батька давно. Батько не телефонує, не приходить до них. Йому комфортно жити з ОСОБА_13 , який багато часу спілкується з ним, цікавиться його навчанням, спільно гуляють в парку, ходять в кіно, навчив рибалити. Щодо позбавлення батьківських прав не заперечив.
В судовому засіданні малолітній ОСОБА_5 пояснив, що батько в минулому році приходив до нього на день народження із ним ходили в розважальний центр. А більше батько не приходив, не телефонував. Щодо позбавлення його батьківських прав не заперечив.
Будь-які об'єктивні докази на підтвердження того, з якої причини відповідач не бере участі у вихованні дітей в матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази щодо обставин, які характеризують відповідача та можуть свідчить про його спосіб життя.
Відповідно до частин 4-6 статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Органом опіки та піклування виконкому Кам'янець-Подільської міської ради надано висновок про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
До такого висновку орган опіки та піклування дійшов з урахуванням того, що ОСОБА_3 неналежним чином виконує свої батьківськиі обов'язки, матеріально не забезпечує дітей, та бажає змінити своє ставлення до виховання дітей. У дітей склались гарні стосунки з вітчимом, але діти висловили бажання частіше бачитись з батьком.
З часу ухвалення органом опіки та піклування рішення про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідач не змінив своє відношення до виховання дітей, не телефонує, не навідує, матеріально не утримує.
В судовому засіданні відповідач погодився на позбавлення його батьківських прав, мотивує тим, що так буде краще для дітей
У постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року в справі №753/9433/17 зазначено, що: «ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Статею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Щодо стягнення аліментів.
Позбавлення відповідачки батьківських прав не звільняє її від обов'язку матеріально забезпечувати потреби дитини, в зв'язку з чим орган опіки та піклування просить стягнути аліменти на утримання дитини.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За нормами ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів суд враховує, що відповідач є працездатного віку, не позбавлена можливості самостійно забезпечити свої основні потреби та потреби дитини, доказів свого стану здоров'я та матеріального стану відповідач не надала.
Враховуючи, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку суд вважає, що з відповідача слід стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі частини з усіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 15.10.2024 р. і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Відповідно ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у сукупності суд приходить до висновку про задоволення позову.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 164, 165, 170, 180, 182 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 263, 265 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 15.10.2024 р. і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Виконавчий комітет Кам'янець-Подільської міської ради, ЄДРПОУ 04060542, юридична адреса: майдан Відродження, 1, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 08 липня 2025 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.