Справа № 203/7687/25
Провадження № 1-кс/0203/5877/2025
22 грудня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії другої групи інспекторів прикордонної служби другого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави (з місцем дислокації у населеному пункті Червоногригорівка) НОМЕР_1 прикордонного загону, у званні «старший солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України, заявлене у рамках кримінального провадження №42025041110000614 від 13.10.2025,
Слідчими Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві, проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №42025041110000614, відомості за яким внесені до ЄРДР 13.10.2025 за ч.3 ст. 369-2 КК України.
24.10.2025 про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення було повідомлено ОСОБА_4 , який був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 24.10.2025.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 27.10.2025 у справі №203/7687/25 (провадження №1-кс/0203/4742/2025) застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку строком на 57 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.12.2025 включно; одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 242 240,00 грн.
Постановою виконувача обов'язків керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 від 22.12.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців - до 24.01.2026 включно.
В поданому до суду клопотанні слідчим поставлено питання про продовження підозрюваному строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах стоку досудового розслідування - до 24.01.2026.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, також просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 242 240,00 грн.
Підозрюваний та його захисник просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов висновків про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також обставини, що враховуються при його обранні, визначені ст.ст.177,178 КПК України.
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.197 КПК України встановлено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Перевіривши доводи клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що останні в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України та про обґрунтовану причетність до його вчинення ОСОБА_4 , оцінка чому надавалась слідчим суддею і при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011 року). У справі «Москаленко проти України» (рішення від 20.05.2010 року п.36) Європейський суд зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких він обвинувачувався. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»). При цьому, докази того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, обвинуваченим та його захисником не надані.
Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» №12369/86 від 26.06.1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Із вказаного рішення Європейського суду вбачається, що попереднє ув'язнення може бути застосоване до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення. При цьому суд враховує відсутність можливості без продовження строку тримання під вартою, встановити обставини, що мають значення в кримінальному провадженні, та що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Таким чином, обставини вчинення кримінального правопорушення, усвідомлення підозрюваним можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, обізнаність про свідків, відомості про яких містяться в долучених до клопотання протоколах допитів, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними змісту або обсягу своїх свідчень, які вони будуть надавати під час досудового розслідування та в суді.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях осіб, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. Тому, ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від останніх та дослідження їх судом.
Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про те, що передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України ризики, які враховувались при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, на теперішній час не зменшились та не втратили своєї актуальності.
У зв'язку з вищенаведеним, продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування забезпечить запобіганню зазначеним вище ризикам та належному виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, що стосується порушення, ст.5, п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (право на справедливий суд) у зв'язку з надмірно тривалим триманням обвинувачених під вартою та тривалим кримінальним провадженням, слідчий суддя враховує, що на теперішній час у кримінальному провадженні проведено комплекс слідчих та процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин, які підлягають доказуванню в рамках даного кримінального провадження, згідно вимог ст.91 КПК України. Слідчі дій проводяться та процесуальні рішення приймаються без зайвих зволікань та своєчасно.
Продовження строку досудового розслідування було ініційовано вперше та зумовлено, окрім іншого, необхідністю розсекречення матеріалів НСРД, що мають суттєве значення для повного та всебічного дослідження обставин кримінального провадження.
Таким чином, на теперішній час існують об'єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, в зв'язку із цим, для досягнення завдань кримінального провадження продовження строку тримання підозрюваного під вартою є доцільним.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження підозрюваному застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.01.2026 включно, з визначеною раніше заставою в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 242 240,00 грн, та, в разі її внесення, з покладенням обов'язків, визначених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Полтаві ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України, заявлене у рамках кримінального провадження №42025041110000614 від 13.10.2025 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку строком на 33 дні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.01.2026 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти під заставу, покласти на нього на строк до 23.01.2026 наступні обов'язки:
-прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, перебування;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні щодо обставин цього провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у виді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Строк дії ухвали визначити до 23.01.2026 включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 22.12.2025 о 17 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1