Чортківський районний суд Тернопільської області
Копія:
18 грудня 2025 року Справа № 608/3045/25
Номер провадження1-кс/608/909/2025
Слідча суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , слідчої СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 Чортківського районного суду Тернопільської області клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Шолохове, Нікопольського району Дніпропетровської області, жителю АДРЕСА_1 , із середньою-спеціальною освітою, не одруженого, на час інкримінованого кримінального правопорушення обіймав посаду солдата розвідника 4 відділення 3 взводу розмінування роти розгородження військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України,
Групою слідчих СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 6202408010005476 від 27 липня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29 травня 2023 року відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію», громадянина ОСОБА_5 призвано на військову службу під час мобілізації.
З 15 квітня 2024 року солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду розвідника 4 відділення 3 взводу розмінування роти розгородження військової частини НОМЕР_1 .
Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.
Солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Натомість, солдат ОСОБА_5 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин:
Так, 01 травня 2024 року солдат ОСОБА_5 , на підставі відпускного квитка №21 від 01 травня 2024 року вибув у відпустку по стану здоров'я та мав повернутися 01 червня 2024 року до місця розташування підрозділу (населений пункт Августинівка, Запорізької області)
Проте, 01 червня 2024 року о 08:00 год. під час перевірки наявності особового складу у місці розташування підрозділу у населеному пункті Августинівка Запорізької області було виявлено відсутність солдата ОСОБА_5 у військовій частині НОМЕР_1 .
Надалі, у період з 08 години 00 хвилин 01 червня 2024 по 10 годину 00 хвилин 05 грудня 2025 року військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 перебував поза межами розташування військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 та свої службові обов'язки не виконує, проводячи час на власний розсуд.
05 грудня 2025 року солдат ОСОБА_5 , прибув до Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, що за адресою: Тернопільська область, м.Чортків, вул.Горбачевського, 1А.
Таким чином, солдат військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, 01 червня 2024 року о 08 годині 00 хвилин самовільно не прибув у розташування військової частини НОМЕР_1 (населений пунк АДРЕСА_2 ) та вподальшому проводячи час на власний розсуд, 05 грудня 2025 року солдат ОСОБА_5 , прибув до Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, чим вчинив нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (згідно із змінами, внесеними Законом № 3233-IX від 13.07.2023).
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3233-IX від 13.07.2023), тобто у нез'явленні вчасно на службу на службу без поважних причин військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
18 грудня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , а саме - у нез'явленні вчасно на службу, без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3233-IX від 13.07.2023).
Досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, зокрема: - повідомлення із військової частини НОМЕР_1 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_7 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; - пояснення ОСОБА_5 ; - повідомленням про підозру ОСОБА_5 .
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бєлозоров проти росії та України", визначено, що «тяжкість обвинувачення може бути підставою для тримання під вартою на початкових етапах провадження».
Із урахуванням здобутих в ході досудового розслідування даних, особи підозрюваного, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної його поведінки та виконання ним процесуальних рішень, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоює забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків у цьому кримінальному провадженні, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України ризиків, а саме:
1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407 КК України, які є тяжкими злочинами, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_5 усвідомлює негативні юридичні наслідки за вчинене ним діяння, які можуть полягати у засудженні його до покарання, відбування якого здійснюється в умовах ізоляції від суспільства.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів»;
2) незаконно впливати на свідків, (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується характером вчиненого злочину ОСОБА_5 , а саме: відносно свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення злочину. ОСОБА_5 , перебуваючи у статусі підозрюваного може активно впливати на свідків, оскільки свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надавалися ними на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них;
3)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 зможе ухилятися від явки до слідчого/суду для участі у проведенні слідчих/процесуальних дій у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження щодо нього враховуючи обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення;
4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Даний ризик підтверджується тим, що уникаючи від відповідальності як особа яка може бути притягнута до кримінальної відповідальності за ст.407 КК України, останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 382 КК України, яке на даний момент перебуває на розгляді в Чортківському районному суді (кримінальне провадження №12025211110000271).
Окрім цього, у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу солдат ОСОБА_5 , може вчинити інші кримінальні правопорушення, розуміючи принцип невідворотності покарання, а також санкцію кримінального правопорушення, яке передбачене диспозицією ч.5 ст.407 КК України.
Інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред'явленої йому підозри.
До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, у відповідності до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбаченого законом випадках за встановленою процедурою. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Таким чином, в даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принципу поваги до особистої свободи підозрюваного ОСОБА_5 .
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, наявність перелічених ризиків, застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також для запобігання вищевказаних ризиків.
З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 ,та виконання ним процесуальних обов'язків, ухилення від органу досудового розслідування/суду, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, швидкого, повного та неупередженого здійснення досудового розслідування, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, просять застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів без визначення розміру застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідча СВ ОСОБА_4 клопотання підтримують, просять задоволити.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту в нічну пору доби.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватиму кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8)наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, групою слідчих СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140140000183 від 31.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
18.12.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: - повідомлення із військової частини НОМЕР_1 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_7 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_8 ; - протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; - пояснення ОСОБА_5 ; - повідомленням про підозру ОСОБА_5 .
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту, слідча суддя зазначає наступне:
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюються.
Ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Слідча суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду.
Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб.
При цьому, слідча суддя також враховує той факт, що підозрюваний обізнаний про особи свідків, що свідчить про високу ймовірність здійснення такого впливу.
З урахуванням викладеного, слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
Також слідча суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є доведеним стороною обвинувачення, оскільки ОСОБА_5 зможе ухилитися від явки до слідчого/ суду для участі у проведенні слідчих/ процесуальних дій у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження щодо нього, враховуючи місце його проживання, обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, характер вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідча суддя вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе попередити ризики, визначені ст. 177 КПК України.
Відтак, слідча суддя доходить висновку, що прокурор довів, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Також, слідча суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим.
З урахуванням викладеного, слідча суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.
На переконання слідчої судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.
При прийнятті рішення слідча суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
За встановлених обставин слідча суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Крім цього, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому, слідча суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний має постійне місце проживання та раніше не судимий.
Однак, слідча суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Відтак, слідча суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Також, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність доказів про майновий стан ОСОБА_5 та/або наявність у його власності цінного рухомого чи нерухомого майна та банківських рахунків, слідча суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також слідча суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.
Відтак на виконання вимог ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення підозрюваним застави слідча суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов'язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись п. 8 ст. 176, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя,
Клопотання задоволити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шолохове, Нікопольського району Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одну тисячу стодвадцять) гривень.
Застава має бути внесена на депозитний рахунок з такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26198838; отримувач: ТУ ДСА України у Тернопільській області; банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача: UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 6202408010005476 від 27.07.2024 на підставі ухвали слідчої судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 18.12.2025.
У разі внесення застави, ОСОБА_5 звільнити з-під варти та покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення у цьому ж кримінальному провадженні;
- у разі наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави, встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, а саме до 15.02.2026.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 .
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Термін виготовлення повного змісту ухвали слідчого судді 22 грудня 2025 року.
Слідча суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/3045/25.
Ухвала набрала законної сили " " ___________________ року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано " " ___________________ року.
Секретар: