23.12.2025 Справа №607/26701/25 Провадження №1-кс/607/7576/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурораОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання заступника начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні№ 12025211040001610 від 21.09.2025 року,стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Прошова Тернопільського району, Тернопільської області, громадянки України, із базовою середньою освітою, розлученої, на утриманні неповнолітня дитина, офіційно непрацевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Заступник начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб щодо ОСОБА_4 . У разі задоволення клопотання, просить визначити розмір застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 60 560 гривень. Крім цього, у разі сплати визначеного ухвалою слідчого судді розміру застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також існують ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених на неї обов'язків, та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні є не доведеними. Також захисник зазначила, що підозрювана має на утриманні неповнолітню дитину та постійне місце проживання, у зв'язку із чим просила застосувати щодо ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби.
Підозрювана ОСОБА_4 заперечила щодо задоволення клопотання.
Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваного, слідчий суддя доходить таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється розслідування кримінального провадження № 12025211040001610 від 21.09.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України.
24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення кримінального правопорушення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21 вересня 2025 року близько 02 години 20 хвилин у ОСОБА_4 , яка перебувала на території автозаправочної станції «ОККО», розташованої за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 40Б, керуючись винятково корисливими мотивами, сформувала прямий злочинний умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 21.09.2025 близько 02 год. 20 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території вказаної автозаправочної станції, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає та вони не будуть помічені сторонніми особами, в умовах воєнного стану, таємно, шляхом вільного доступу, викрала чоловічу сумку чорного кольору, в якій знаходилися грошові кошти у сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень, що належала ОСОБА_7 .
Після чого ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, чим спричинила потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 8 000 гривень.
18.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до положень статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
На думку слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 21.09.2025; протоколом огляду місця події від 21.09.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 21.09.2025; протокол огляду відеозапису від 09.10.2025; протоколом вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 13.10.2025; протокол огляду предметів від 13.10.2025; протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 14.10.2025; протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 15.10.2025.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику а ризикам, зазначеним у поданні.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, слідчий суддя виходить із такого.
Як зазначено у клопотанні, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків чи потерпілих у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Зазначені ризики слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним вказаних дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 статті 177 КПК України, щодо підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у клопотанні та прокурор в судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що вона підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено реальне покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, що саме по собі створює потужний мотив для уникнення кримінальної відповідальності. Усвідомлюючи неминучість суворого покарання з огляду на непогашені судимості за аналогічні корисливі злочини, підозрювана має очевидну зацікавленість у втечі від органів досудового розслідування та суду, оскільки у разі постановлення обвинувального вироку до неї з високою ймовірністю буде застосовано реальне позбавлення волі без альтернативних видів покарання. Крім того, підозрювана не має стійких соціальних зв'язків, офіційного місця роботи та стабільного джерела доходу, що значно полегшує можливість зміни місця проживання без повідомлення правоохоронних органів, у тому числі шляхом тимчасового або тривалого перебування в інших регіонах України.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрювана є особою, яка системно ігнорує вимоги кримінального закону, раніше засуджена за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, у тому числі в умовах дії воєнного стану в Україні, при цьому судимість за такі злочини не знята та не погашена у встановленому законом порядку. Попри застосовані до неї покарання, роз'яснення наслідків протиправної поведінки та реальну можливість припинити злочинну діяльність, підозрювана свідомо продовжує обирати злочинний спосіб життя, знову вчиняючи корисливі посягання на чуже майно. Така поведінка свідчить не про випадковість чи збіг обставин, а про стійку криміногенну налаштованість та сформований злочинний умисел. Особливо цинічним є те, що новий злочин підозрювана вчинила у період воєнного стану, коли потрібно від кожного громадянина дотримання закону та мінімальної правосвідомості. Натомість ОСОБА_4 для власного збагачення, демонструючи повну зневагу до суспільних інтересів та прав інших осіб. Фактично, кожне залишення підозрюваної без належного процесуального контролю створює реальну загрозу вчинення нею нового кримінального правопорушення, оскільки попередні судимості та застосовані заходи жодним чином не вплинули на її поведінку.
Поряд з цим, сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 винятковий за своєю суворістю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.
За змістом ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На переконання слідчого судді, в судовому засіданні прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, втім, не доведено обставини згідно з п. 3 ч. 1 цієї статті.
При розгляді клопотання слідчим суддею враховано всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; міцність соціальних зв'язків підозрюваної, те, що на утриманні має одну неповнолітню дитину, та має постійне місце проживання.
Зважаючи на наведене, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 , беручи до уваги недоведення прокурором недостатності застосування в даному конкретному випадку більш м'якого запобіжного заходу, відсутність належного обґрунтування підстав для втручання у право ОСОБА_4 на свободу, шляхом застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя доходить висновку, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваної слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та попередить вчинення нею дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що сам по собі факт підозри ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину не є достатньою підставою для застосування до неї найбільш суворого виняткового запобіжного заходу. Слідчий суддя враховує, що твердження прокурора про тяжкість вчиненого злочину, не є достатнім для обрання відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За таких умов, слідчий суддя вважає за можливе застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме домашнього арешту у нічну пору доби.
Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, не зможе запобігти існуючим ризикам які доведені прокурором в судовому засіданні.
Отже, у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання начальника відділення СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - відмовити.
Застосувати щодоОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваній ОСОБА_4 у період з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 (за виключенням випадків повітряної тривоги, для прямування в укриття та перебування в ньому).
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії запобіжного заходу та покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків визначити до 23 год. 59 хв. 18 лютого 2026 року.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Крім цього, у разі невиконання покладених на ОСОБА_4 обов'язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали для забезпечення контролю виконання надіслати до Тернопільського РУП ГУНП України в Тернопільській області.
Ухвала підлягає негайному виконанні після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1