24.11.2025 Справа №607/23778/25 Провадження №3/607/8540/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10.11.2025 близько 19 год 00 хв за місцем спільного проживання АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно бабусі своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме штовхав, шарпав, ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоду її психологічному та фізичному здоров'ю, чим порушив п.3,14 ч.1 ст.1 Закону України ''Про запобігання та протидію домашньому насильству'' від 07.12.2017 р. №2229-VIII, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 10.11.2025 близько 19 год 00 хв за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме місцем спільного проживання нецензурно висловлювався на адресу своєї співмешканки, ОСОБА_3 , висловлював словесні образи, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоду її психологічному здоров'ю, чим порушив п.14 ч.1 ст.1 Закону України ''Про запобігання та протидію домашньому насильству'' від 07.12.2017 р. №2229-VIII, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також, 10.11.2025 близько 19 год 00 хв за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, висловлював словесні образи, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдав шкоду її психологічному здоров'ю, чим порушив п.14 ч.1 ст.1 Закону України ''Про запобігання та протидію домашньому насильству'' від 07.12.2017 р. №2229-VIII, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушень передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП визнав повністю.
Потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердили факт вчинення правопорушень ОСОБА_1 та просили притягнути його до відповідальності.
З'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до пунктів 3, 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно норм вказаного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №843053 від 10.11.2025; серії ВАД №843054 від 10.11.2025; серії ВАД №843055 від 10.11.2025; відеозаписами з нагрудних камер інспекторів поліції; письмовою заявою ОСОБА_3 від 15.11.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 10.11.2025; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА №438090 від 10.11.2025; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА №438091 від 10.11.2025; рапортом інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП С.Лукач від 10.11.2025; електронним рапортом ЄО №63466 від 10.11.2025.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство та ч.2 ст.173-2 КУпАП, оскільки вона вчинила діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП України, в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, суд, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за вчинені правопорушення вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 9, 36, 173-2, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 510 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується штраф в подвійному розмірі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Дуда О.О.