Справа № 214/9815/25
2/212/6952/25
23 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді - Зіміна М.В., за участю секретаря судового засідання Пелешенко К.В., в порядку ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У жовтні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ «Кредитсервіс») звернувся до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.03.2024 між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 240311-001, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 46052,63 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором. Вказаний кредитний договір було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов кредитного договору, крім щомісячних процентів, стягується одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 24 % (сума одноразової комісії складає 11 052,63 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок позичальника. Позичальник має зробити 12 щомісячних платежів; позичальник повинен вносити платежі щомісячно до 16 числа відповідного місяця включно. На банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 35 000,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена Кредитним договором, у розмірі 24 %, що в грошовому еквіваленті 11 052,63 грн. На виконання умов вищевказаного договору позивач свої зобов'язання з видачі відповідних сум кредиту виконав повністю, а відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує. Згідно розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором станом на 12.05.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» становить 147604,74 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 46052,63 грн.; простроченої заборгованості за процентами 101552,11 грн., а вказана заборгованість станом на 12.05.2025 не погашена. Оскільки відповідачем грошові кошти не було повернуто позивач змушений звернутись до суду з цією позовною заявою в якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кредитсервіс» суму заборгованості за кредитним договором № 240311-001 від 11.03.2024 за період з 11.03.2024 по 11.03.2025 у розмірі 147604,74 грн., а також понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
На виконання ухвали Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 жовтня 2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Покровського районного суду міста Кривого Рогу.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 06 листопада 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача до суду не прибув, зазначивши в позовній заяві про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 11.03.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитсервіс» було укладено договір про надання кредиту № 240311-001 (індивідуальна частина), відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано кредит з цільовим призначенням - «перекредитування», на суму 35000,00 грн.; строк, на який надається кредит - 365 днів; кількість щомісячних платежів - 12; порядок сплати платежів: щомісяця до 11 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом; комісія за видачу кредиту становить 24,00% та утримується на користь кредитодавця з суми кредиту в момент видачі кредиту; денна процентна ставка становить 0,67%, денна процентна ставка при дотриманні акційних умов становить 0,33%, орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 3361,39%; сума щомісячного платежу - 7492,09 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту - 158657,83 грн.
Відповідно до п. 5.1. договору кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі вказаному у договорі на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором.
Згідно із п. 5.3 договору кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми кредиту на банківський рахунок позичальника.
Також 11.03.2024 відповідачем підписано із застосовуванням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора паспорт споживчого кредиту на умовах кредитного продукту «РЕКРЕДИТ».
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до довідки про укладення договору за №12/05/-16 від 12.05.2025 ТОВ «Кредитсервіс» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 уклав договір № 240311-001 від 11.03.2024; сума кредиту: 46052,63 грн.; строк кредитування: 365 днів; процентна ставка: 0,789% за кожен день користування кредитом; номер телефону: НОМЕР_1 подав до ТОВ «Кредитсервіс» заявку на кредит 11.03.2024 о 09:59:19 год. Ідентифікація позичальника здійснювалась в інформаційно - телекомунікаційній системі https://recredit.ua: одноразовий ідентифікатор - D31653, ідентифікатор відправлено позичальнику 11.03.2024 о 10:07:58 год., номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 11.03.2024 о 10:08:33 год.
Відповідно до Платіжної інструкції №396 від 11.03.2024 ТОВ «Кредитсервіс» перерахувало ОСОБА_1 на картку НОМЕР_2 за умовами кредитного договору № 240311-001 від 11.03.2024 грошові кошти в сумі 35000,00 грн.
Згідно наданої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором № 240311-001 від 11.03.2024, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Кредитсервіс» за вказаним кредитним договором становить 147604,74 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 46052,63 грн.; прострочена заборгованість за комісією 0,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами 101552,11 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту 0,00 грн.; строкова заборгованість за комісією 0,00 грн.; строкова заборгованість за процентами 0,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами та пенею 0,00 грн.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Із прийняттям ЗУ «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що існування заборгованості відповідача за кредитним договором № 240311-001 від 11.03.2024 в загальному розмірі 147604,74 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідачем не було надано власного розрахунку з метою спростування обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Отже, судом встановлено факти укладення між ТОВ «Кредитсервіс» та відповідачем ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору та отримання відповідачем коштів за умовами кредитного договору, а також беручи до уваги факт непогашення відповідачем заборгованості за вказаним у справі кредитним договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом.
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Кредитсервіс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 147604,74 грн. підлягають задоволенню.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 7000,00 грн., що підтверджуються договором №25-01/2023 про надання правової допомоги від 25 січня 2023 року, який укладений між АО «Правовий діалог» та ТОВ «Кредитсервіс»; Додатковою угодою №1 від 04.01.2024 до Договору 25-01/2023 про надання правової допомоги від 25 січня 2023 року на суму 7000,00 грн.
Проаналізувавши матеріали справи і вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, також враховує, що співмірність цих витрат позивачем не спростовано, а тому вважає, обґрунтованим стягнення витрат за надання правничої допомоги, які поніс позивач, у зв'язку з чим, дійшов висновку про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитсервіс».
Керуючись ст. ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» суму заборгованості за кредитним договором №240311-001 від 11.03.2024 у розмірі 147604,74 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, буд.36-Д, прим. 65-з, ЄДРПОУ 41125531.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний 23 грудня 2025 року.
Суддя: М. В. Зімін