11.12.2025 Справа №607/16972/25 Провадження №2/607/4875/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Бойко О.В.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
Позивач,Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (надалі ТзОВ - «Факторинг Партнерс») звернулося в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області з позовом до ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ) у якому просить стягнути з відповідача у користь позивача заборгованістьза договором №1597461 від 27.01.2021 року у розмірі 15 485,00 грн.; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000,00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що27.01.2021 року, між ТзОВ «Маніфою» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1597461, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Вказує на те, що відповідач підписав кредитний договір електронним підписом створеним за допомогою ідентифікатора. Кредит надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні. Сума позики: 5 000,00 грн., базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1,99% від суми позики за кожен день користування позикою. Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1,01% від суми позики за кожен день з моменту прострочення сплати суми позики та процентів за користування позикою. Крім цього, 11.08.2021 між ТзОВ «Маніфою» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №11-08/2021, згідно якого ТзОВ «Маніфа» відступило на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором позики №1597461. Також, 23.05.2024 між ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТзОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №23/05/24, відповідно до якого ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» право грошової вимоги за вищевказаним Договором №1597461. ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, у неї виникла заборгованість за ним, що на думку позивача, підлягає стягненню в розмірі 15 485 грн., з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 5 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 10 485,00 грн.
Ухвалою суддіТернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 серпня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Калінін С.К. подав суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що сторона відповідача позов визнає частково на суму 5 999,33 грн. та у решті вимог позивачу, просить відмовити. Зазначив, що у п. 2.4.4. та п. 2.5. договору позики №1597461 від 27.01.2021 чітко вказані та обмовленні проценти за користування позикою та прострочення сплати позики. Відповідачем також укладено додаткову угоду № 1, та додаткову угоду №2 до договору позики та підписані розрахунки як до договору позики, де чітко визначений розмір процентів які відповідач повинен сплатити: 2 985,00 грн. з 26.02.2021 року по 28.03.2021 року (5000,00 грн. х 30 днів х 1,99 %) та2 985,00 грн. з 26.03.2021 року по 26.04.2021 року (5 000,00 грн. х 30 днів х 1,99 %). Позика відповідачем станом на дату звернення до суду не повернута. Вважає, що строк дії договору позики № 1597461 від 27.01.2021, що укладений між ТзОВ «Маніфою» та ОСОБА_2 був продовжений до 26 квітня 2021 року. Враховуючи, що строк дії Договору позики №1597461 від 27.01.2021 року, що укладений між первинним кредитором та ОСОБА_2 сплив, сторона відповідача вважає, що відсутні правові підстави для нарахування процентів післязакінчення строку кредитування. Також, вважає, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого КМ України на всій території України з метою запобіганняпоширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавпя (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. Таким чином, вважає, що нарахування неустойки відповідачу у період дії карантину з 26.04.2021 року по 26.07.2021 року (5000.00 грн. х 90 днів х 1.01 %), незаконне.Також, звертає увагу суду на ту обставину, що у наданому ТзОВ «Маніфою» розрахунку заборгованості вказано, що відповідач здійснила оплату заборгованості за відсотками у розмірі 4 970,67 грн., відповідно, розмір заборгованості за відсотками повинен складати на думку сторони відповідача 999,33 грн. (5970,00 грн. - 4970,67 грн.). На підставі наведеного, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, в розмірі 5 999,33 грн., що складається з тіла кредиту 5000,00 грн. та заборгованості за відсотками 999,33 грн. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, вказує на те, щоз боку адвоката не потребувало значного часу для надання консультації, вивчення документів та складання позовної заяви відносно відповідача, оскільки справи відносно осіб, які є боржниками за договорами самі по собі є ідентичними, в свою чергу, сама позовна заява не є змістовою та вказана категорія справ (стягнення заборгованості) є розповсюдженою. Тому, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, враховуючи вищевикладене та обставини даної справи, співмірність заявлених витрат зі складністю справи, вважають, що розумний розмір витрат позивача на правову допомогу, має складати 6 000,00 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати по оплаті послуг за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі в розмірі 2 324,57 грн.
ПредставникТзОВ «Факторинг Партнерс» надав суду відповідь на відзив, яка зводиться до аналогічних мотивів, наведених ним у позовній заяві.
ПредставникТовариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» - Пилипчук С.В. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити з підстав наведених у позові та відповіді на відзив.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник Калінін С.К. в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи із поважних причин не подавали.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив
27 січня 2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики №1597461, який підписано сторонами електронним підписом, у тому числі відповідачем ОСОБА_2 за допомогою одноразового ідентифікатора «h58748».
Згідно п. 2.1. Договору позики, за цим Договором, Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти (позику), а Позичальник приймає на себе обов'язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити Позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
Сторони у п.п.2.2-2.3.4 договору передбачили: Позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні. Параметри позики: короткострокова. Мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Сума позики 5000 грн. Строк позики до 26 лютого 2021 року (30 днів).
У пункті 2.4 договору сторони передбачили розмір процентів за користування позикою.
Так, проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до додатку №1 до договору позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1,33 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики. Базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99 % від суми позики за кожен день користування позикою. (п.п.2.4.1-2.4.4. договору).
Відповідно до п. 2.5. договору сторони узгодили, що розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.
Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору
Пунктами 3.1. та 3.2. Договору позики, визначені проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику.
Згідно із п. 3.1.1. договору позики, проценти за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості включно.
У період прострочення Позики проценти закористування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою на позику, визначеною п. 2.4.4. (п.3.1.3 договору)
Відповідно до п. 3.2.1. Договору позики, проценти на прострочену позику нараховуються у випадку неналежного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором у розмірі, визначеному п. 2.5 Договору, за кожен день прострочення.
Сторони також обумовили, що у випадку укладення додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена Додатком № 1) на підставі фіксованого базового середньоденного розміру процентів за користування позикою (п.2.4.3); графік нарахувань визначається відповідною додатковою угодою. (п.3.6 договору).
Як вбачається із додатку №1 до договору позики №1597461 від 27.01.2021, у пункті 2 сторони узгодили графік користування позикою, відповідно до якого загальна сума нарахованих процентів за період з 27.01.2021 до 26.02.2021 (30 днів) складає 1995 гривень. Зазначений додаток підписаний сторонами електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Як слідує із додаткової угоди №1 від 26.02.2021 до договору позики №1597461 від 27.01.2021, у пункті 1 сторони узгодили викласти п.2.3.4 договору позики №1597461 від 27.01.2021 в наступній редакції: «2.3.4. строк позики до «28 березня 2021 року». У пункті 2 вказаного додатку, сторони узгодили графік користування позикою, в період дії додаткової угоди, відповідно до якого загальна сума нарахованих процентів за період з 26.02.2021 до 27.03.2021 (30 днів) складає 2985 гривень. Зазначений додаток підписаний сторонами електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Відповідно до додаткової угоди №2 від 27.03.2021 до договору позики №1597461 від 27.01.2021, у пункті 1 сторони узгодили викласти п.2.3.4 договору позики №1597461 від 27.01.2021 в наступній редакції: «2.3.4. строк позики до «26 квітня 2021 року». У пункті 2 вказаного додатку, сторони узгодили графік користування позикою, в період дії додаткової угоди, відповідно до якого загальна сума нарахованих процентів за період з 28.03.2021 до 26.04.2021 (30 днів) складає 2985 гривень. Зазначений додаток підписаний сторонами електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Як вбачається з інформації, викладеній у листі ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.12.2024 за №2782_241223102104, успішно було перераховано кошти на платіжну карту клієнта 27.01.2021 16:05:54 на суму 5000 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 78751388, призначення платежу: зарахування 5000 грн. на карту НОМЕР_1 .
Також, стороною відповідача визнано, що на картку ОСОБА_2 на виконання зобов'язань за договором позики №1597461, первинним кредитом ТзОВ «Маніфою» перераховано суму позики обумовлену умовами зазначеного договору, у розмірі 5000 грн.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором позики станом на 11.08.2021, складений ТзОВ «Маніфою», сума заборгованості відповідача за вказаним договором складає 15485 грн., з яких - 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10485 заборгованість за відсотками. Крім цього, зазначено, що відповідачем на виконання умов договору позики було сплачено 4970,67 грн.
11 серпня 2021 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено Договір факторингу №11-08/2021, за п.1.1 якого, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
Права вимоги вважаються прийнятими Фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним акта прийому-передачі реєстру боржників (Додаток №2) (п.1.5 договору факторингу).
Згідно із Актом прийому-передачі Боржників за договором факторингу №11-08/2021 від 11.08.2021, підписаного сторонами за вказаним договором факторингу, відповідно до якого Клієнт передав, а Фактор прийняв реєстр Боржників в кількості 2994 Боржника, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №11-08/2021 від 11.08.2021 від Клієнта до Фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Згідно даних витягу з реєстру боржників від 11.08.2021 до вказаного договору факторингу №11-08/2021 від 11.08.2021, підписаного сторонами, у ньому вказано боржника ОСОБА_2 , борг у якої виник за договором позики №1597461 за якою рахується сума заборгованості за тілом кредиту 5000 грн., за нарахованими відсотками 7960 грн., сума заборгованості за процентами на прострочену позику 2 525 грн., загальна сума заборгованості 15485 грн., право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Крім цього, 23 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (Фактор) укладено Договір факторингу №23/05/24, відповідно до п.1.1 якого, Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють Ціні Продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Права Вимога до Боржників, зазначених в Реєстрі Заборгованостей (Додаток №1 до цього Договору), в розмірі Портфеля Заборгованості.
Пунктом 1.2. Договору факторингу передбачено, що до Фактора переходять права Клієнта у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували (передбачені Кредитним (первісним) договором) на момент переходу цих прав. Права вимоги, які відступаються Клієнтом Фактору згідно цього Договору, не обмежуються лише розміром заборгованості кожного Боржника перед Клієнтом, що зазначається в Реєстрі Боржників. За кожним кредитним договором, вказаним в Реєстрі Боржників, Фактор має право нарахувати кожному Боржнику штрафи, пені та будь-які інші суми до сплати за Кредитним договором, якщо нарахування таких сум передбачено Кредитним договором та/або законодавством, незалежно від того, чи здійснював нарахування таких сум Клієнт і не зважаючи на те, чи зазначені такі суми в Реєстрі Боржників.
Відповідно до п. 5.2 вказаного Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги за Портфелем Заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (з одночасною передачею Реєстру Заборгованостей в електронному вигляді), після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідні Права Вимоги. Підписані Сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід'ємними частинами нього Договору. Акт прийому-передачі Реєстру Заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього Договору.
Як вбачається із копії платіжної інструкції від 24 травня 2024 року, Фактор сплатив ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно договору факторингу № 23/05/24 кошти в сумі 2 944 375,35 грн.
Згідно із актом прийому - передачі Реєстру заборгованості в електронному вигляді за Договором факторингу №23/05/24 від 23 травня 2024 р., ТзОВ «ФК «Факторинг Партнерс»» прийняв реєстр боржників ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідно до витягу з Реєстру заборгованості №3 від 23 травня 2024 р. складеного сторонами вищевказаного договору, ТзОВ «ФК «Факторинг Патнерс»» прийняло від ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги у тому числі за Договором №1597461 від 27 січня 2021 року, укладеним із ОСОБА_2 (порядковий номер 8713)заборгованість якої зазначено 15 485,00 грн, з яких: 5 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 485,00 грн сума заборгованості за процентами за користування позикою.
За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Частина перша статті 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідачу відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 , отримавши обумовлені у договорі позики суму, що визнається стороною відповідача у поданому ним відзиві, частково здійснювала його виконання, проте, належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість.
Також, суд вважає, що зазначеними вище доказами, підтверджено перехід право вимоги за вказаним договором позики від 27.01.2021 №1597461 до позивача, боржником у якому є відповідач.
Як вбачається із наданого позивачем Розрахунку заборгованості за кредитним договором №1597461 від 27.01.2021 за період з 11.08.2021 по 06.08.2025, складеного позивачем, у ньому вказано, що за відповідачем обліковується заборгованість за вказаним правочином станом на 06.08.2025 у розмірі 15485 грн., із яких: 5000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 10485 грн. заборгованість за нарахованими відсотками.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази надані ними, а також у їх сукупності, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Суд погоджується із вимогами позивача щодо стягнення із відповідача заборгованості за договором позики №1597461 від 27.01.2021 у частині тіла кредиту у розмірі 5000 грн., оскільки такі вимоги доведені належними та допустимими доказами.
Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
У пунктах 89 - 91 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018, зазначено, що за змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Так, пунктом 2.3.4 договору позики №1597461 від 27.01.2021, сторони передбачили, що строк позики складає до 26.02.2021 (30 днів). У подальшому, згідно додаткових угод №1 та №2 від 26.02.2021 та від 27.03.2021 до вказаного договору позики, сторони продовжили строк дії договору позики до 28 березня 2021, а пізніше до 26 квітня 2021 року. Також у вказаних додаткових угодах сторони передбачили суму процентів, які повинен сплати позичальник, на період продовження строку дії договору позики та які складають: з 26.02.2021 до 28.03.2021 - 2985 грн., з 28.03.2021 до 26.04.2021 - 2985 грн. Таким чином, сторони із врахуванням додаткових угод до договору позики №1597461 встановили, що загальний строк кредитування складає до 26.04.2021, а також у Графіку нарахувань за позикою зазначили суму відсотків за весь час користування позикою, яка складає 7965 грн.
При цьому, суд ураховує, що відповідачем на виконання умов договору було сплачено 4970,67 грн., які були зараховані у рахунок заборгованості за відсотками, що також визнається стороною позивача.
Відтак, суд вважає, що заборгованість за нарахованими відсотками, які слід стягнути із відповідача буде складати 2994, 33 коп. (7965-4970,67), яку нараховано у строк обумовлений договором позики, тобто у межах строку кредитування.
При цьому, суд не бере до уваги покликання позивача, як підставу для нарахування відповідачу відсотків на пункт 3.1.1. договору позики відповідно до якого відсотки за користування позикою нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування позикою з дня надання позики до дня повного погашення заборгованості, оскільки строк нарахування відсотків за користування позикою був погоджений сторонами у межах строку позики та був чітко визначений умовами договору позики та додатковими угодами до нього.
Таким чином, з урахуванням наведених обставин, суд вважає, що із відповідача у користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики №1597461 від 27 січня 2021 року у розмірі 7 994 грн., з яких 5000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2994,33 заборгованість за нарахованими відсотками, у межах строку кредитування.
Окрім цього, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн.
Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги № 36 від 01.07.2025 та витягу з акту №15 про надання юридичної допомоги від 31.07.2025, вартість правових послуг адвокатського об'єднання за надання правничої допомоги ТОВ «Факторинг Партнерс» складає 9 000 гривень, в тому числі 3 000,00 грн. надання усної консультації з вивченням документів, 6 000,00 грн. складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.
Оскільки суд приходить до переконання, що позов позивача підлягає до часткового задоволення, що складає 51,63% від усієї заявленої суми позовних вимог, тому суд стягує із відповідача на користь позивача 4646,70 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» при зверненні до суду через систему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, частка задоволених позовних вимог складає 51,63%, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 250,69 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265 ЦПК України, суд ,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позики задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором позики №1597461 від 27 січня 2021 року у розмірі 7 994 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 33 коп., а також 1 250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) грн. 69 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд та 4646 (чотири тисячі шістсот сорок шість) грн.. 70 коп. витрат на правничу допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог.
У решті вимог, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний зміст рішення складено 16.12.2025.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», місцезнахордження: вул.Гедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, 03150, ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуючий суддяВ. В. Ромазан