№ 3/211/4186/25
ЄУН 211/9976/25
"27" жовтня 2025 р. м. Кривий Ріг
Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Грубник О.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
28.08.2025 року о 18 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 в ході сварки зі співмешканкою ОСОБА_2 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, чим вчинив насильство в сім'ї психологічного характеру.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
При цьому, приймаю до уваги, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що відносно нього співробітниками поліції був складений адміністративний протокол, та що справа про адміністративне правопорушення буде розглядатися Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, враховуючи те, що діючим КУпАП передбачені стислі строки розгляду справи, суд вважає за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Суддя, розглянувши адміністративний матеріал, дослідивши докази по справі, дійшов наступного.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями потерпілих, свідків, тощо.
Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Під психологічним насильством, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Звертаю увагу на те, що обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 вчинив відносно своєї співмешканки домашнє насильство психологічного характеру повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається з викладеного у протоколі формулювання обвинувачення, суть адміністративного правопорушення у ньому не розкрита.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення така обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення, передбачена диспозицією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, як настання шкоди фізичному чи психологічному здоров'ю потерпілої особи, взагалі не зазначена.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
У відповідності до положень КУпАП суддя не може самостійно встановлювати обставини вчинення адміністративного правопорушення та виходити за межі обставин, зазначених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у вчиненні правопорушення має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, вважаю за необхідне провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 173-2, 247, 283, 284, 285 КУпАП України, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Грубник