Справа № 600/541/18
Провадження №2-п/951/9/2025
про залишення заяви без розгляду
23 грудня 2025 року селище Козова
Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Головацького Василя Федоровича про перегляд заочного рішення у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19.12.2025 представником відповідача - адвокатом Головацьким Василем Федоровичем подано заяву про перегляд заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 17.09.2018. В обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що 17.09.2018 судом постановлено заочне рішення за відсутності відповідача. Зазначив, що починаючи з 2018 року, відповідач перебуває на роботі за межами України. Так, відмітками у закордонному паспорті відповідача підтверджується те, що 31.07.2018 відповідач повернулася в Україну та 28.08.2018 виїхала з України, що свідчить про те, що на час подання позову та ухвалення судового рішення відповідач не перебувала за місцем проживання та не могла отримувати судових повісток та рішень суду. Копію повного заочного рішення суду отримано відповідачем 01.12.2025. На підставі наведеного, вважає, що відповідачем пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення з поважних причини, а тому просить поновити такий строк.
Вирішуючи питання наявності підстав для прийняття заяви про перегляд заочного рішення до розгляду, суд виходить із такого.
Рішенням Козівського районного суду Тернопільської області від 17.09.2018 позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 01.12.2005 в сумі 91211,69 грн, судові витрати в сумі 1669,37 грн (а.с. 40-42).
Як вбачається з матеріалів справи, про час, дату і місце судового засідання, призначеного на 27.08.2018, відповідач була повідомлена належним чином завчасно 17.08.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із підписом адресата (або повнолітнього члена сім'ї, який проживає разом з нею) (а.с. 36) та про час, дату і місце судового засідання, призначеного на 17.09.2018, відповідач була повідомлена належним чином завчасно 29.08.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із підписом адресата (або повнолітнього члена сім'ї, який проживає разом з нею) (а.с. 38).
Незважаючи на це в судові засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, не повідомила про причини неявки, відзиву на позовну заяву не подала.
Статтею 283 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої та шостої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є, серед іншого, день вручення судового рішення під розписку або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Частиною третьою статті 130 ЦПК України передбачено, що якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
Відповідно до пункту 99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила) (в редакції, яка була чинною станом на дату надходження позовної заяви до суду) рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями, наданими на запит судді відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області від 08.08.2018 (а.с. 31).
Як підтверджується матеріалами справи, заочне рішення суду від 17.09.2018 у цій справі було направлено за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача рекомендованим поштовим відправленням та відповідач (або повнолітній член сім'ї, який проживає разом з нею) отримав таке рішення 24.09.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 45).
Згідно з частинами першою, другою статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
При цьому положеннями частин третьої, четвертої статті 284 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Тобто в розумінні процесуального закону, якщо подання заяви про перегляд заочного рішення суду не відбулось у тридцятиденний строк з дня його проголошення, то строк на подання такої заяви вважається пропущеним. Разом з тим, якщо заява про перегляд заочного рішення подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду, то учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Отже, за приписами частини першої статті 284 ЦПК України останнім днем 20-денного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 17.09.2018, є 15.10.2018 (з урахуванням того, що 14.10.2018 - вихідний день).
Натомість заяву про перегляд заочного рішення представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Головацький В.Ф. подав через канцелярію Козівського районного суду Тернопільської області 19.12.2025, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого статтею 284 ЦПК України.
Доводи представника відповідача про те, що копію заочного рішення від 17.09.2018 відповідач отримала 01.12.2025, спростовуються вищезазначеним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Також покликання представника відповідача про те, що на час подання позову та ухвалення судового рішення відповідач перебувала закордоном, суд оцінює критично, з огляду на таке.
Відповідно до відміток закордонного паспорта відповідача серії НОМЕР_1 , виданого 11.01.2018, орган, що видав 6118, встановлено, що 31.07.2018 ОСОБА_1 перетнула державний кордон та в'їхала на територію України, 28.08.2018 вона перетнула державний кордон та виїхала з України.
Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а саме судової повістки про виклик в судове засідання, призначене на 27.08.2018, підтверджується, що поштове відправлення вручене належним чином 17.08.2018, про що свідчить підпис одержувача (а.с. 36). Водночас, як було зазначено вище, з відомостей закордонного паспорта відповідача слідує, що станом на дату отримання вказаної судової повістки - 17.08.2018, ОСОБА_1 знаходилась на території України.
Отже, ще до ухвалення судом заочного рішення відповідач була обізнана про перебування у провадженні суду даної цивільної справи. Також на виконання вимог процесуального закону судом було направлено відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання заочне рішення у справі, яке було вручене під підпис одержувача. При цьому вручення рекомендованого поштового відправлення у разі відсутності адресата повнолітньому члену його сім'ї узгоджується з вимогами процесуального закону та передбачено Правилами надання послуг поштового зв'язку (в редакції, яка була чинною станом на дату надходження позовної заяви до суду).
Водночас добросовісне виконання працівниками Акціонерного товариства «Укрпошта» своїх службових обов'язків при врученні поштового відправлення під розписку повнолітньому члену сім'ї адресата за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом у даному випадку презюмується, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази протилежного.
За таких обставин, суд не вважає поважними причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, наведені представником відповідача в обґрунтування клопотання про поновлення вказаного строку, відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
Відповідно до положень статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуального строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Разом з тим, як передбачено частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас суд враховує, що наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Поновлення строку на перегляд заочного рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці ЄСПЛ. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в ухвалі Верховного Суду від 25.04.2022 у справі № 2-971/10 (провадження № 61-20ск22).
Також у постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), зробила такі висновки щодо застосування статей 126, 127 ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:
- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;
- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) констатувала наявність у суду першої інстанції повноважень на залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом.
Таким чином, оскільки заявником не обґрунтовано та не доведено належними та допустимими доказами поважних причин пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, наявні підстави для відмови ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишення заяви представника відповідача - адвоката Головацького В.Ф. про перегляд заочного рішення без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України.
Керуючись статтями 126, 127, 128, 130, 260, 261, 284, 353-355 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Головацького Василя Федоровича про перегляд заочного рішення у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати відповідачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.12.2025.
Суддя О.М. Лавренюк