Дніпровський районний суд міста Кам'янського
Справа № 209/8278/25
Провадження № 1-кп/209/314/25
про призначення до розгляду
23.12.2025 року Дніпровський районний суд м. Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 його захисника - адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника - адвоката ОСОБА_9 , який приймав участь в режимі відеоконференції,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження 1-кп/209/314/25 відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 обвинувачених у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України, -
До Дніпровського районного суду м. Кам'янського передано обвинувальний акт по кримінальному провадженню 1-кп/209/314/25 відносно обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 обвинувачених у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 149 КК України.
Кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м.Кам'янського Дніпропетровської області.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК, підстав для його повернення немає.
З'ясувавши думку учасників, встановивши відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч.3 ст.314 КПК України, суд вважає за можливе призначити справу до судового розгляду.
З врахуванням думки учасників, судовий розгляд провести у закритому судовому засіданні у визначені КПК України строки.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою оскільки останні обвинувачуються у вчиненні тяжкого умисного злочину, усі обвинувачені раніше неодноразово судимі, можуть переховуватися від суду, впливати на потерпілу та свідків, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Обвинувачена ОСОБА_11 проти задоволення клопотання заперечувала, вказувала, що досить тривалий час перебуває під вартою, ризики необґрунтовані, має малолітню дитину, яка потребує медичного лікування, її чоловік не може заробляти на життя та одночасно доглядати малолітню дитину, просила обрати більш м'який запобіжний захід.
ЇЇ захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримав свою підзахисну надав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, надав докази наявності у обвинуваченої малолітньої дитини та необхідності надання їй медичного лікування в стаціонарному закладі. Також вказав, що прокурором не доведено наявності існування ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України. Наголошував на тому, що обвинувачена не вчиняла жодних насильницьких дій щодо ОСОБА_12 та не має наміру переховуватися від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказує на те, що ОСОБА_11 має сталі соціальні зв'язки у вигляді чоловіка та має на утриманні малолітню дитину 2023 року народження.
Обвинувачений ОСОБА_8 проти задоволення клопотання заперечував, вказав суду, що також необґрунтовано тримається під вартою тривалий час, ризики необґрунтовані, просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Його захисник - адвокат ОСОБА_9 підтримав позицію свого підзахисного просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 також проти задоволення клопотання заперечував, вказав суду, що також необґрунтовано тримається під вартою тривалий час, ризики необґрунтовані, він в інших кримінальних провадженнях дотримувався обов'язків покладених на нього судом та з'являлвся до суду за першою вимогою, просив обрати більш м'який запобіжний захід.
Його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримав позицію свого підзахисного, додав також, що ризики необґрунтовані жодним чином, потерпіла допитана під час досудового розслідування в порядку ст. 225 КПК України слідчим суддею, тому впливати на неї немає ніякого сенсу, крім того остання перебуває за кордоном тому вплинути на неї немає ніякої можливості.
Вивчивши матеріали кримінального провадження та вислухавши думку учасників, суд приходить до наступного.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора відносно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_6 у контексті наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд встановив, що вони є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують.
Відповідно до клопотання прокурора метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання ризикам переховування та вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченими.
Стосовно ризику переховування, суд враховує тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим, тому розуміючи невідворотність можливого покарання, останні можуть вдатися до відповідних дій.
Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у випадку визнання їх винуватими у вчиненні злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, суд враховує ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, іншого запобіжного заходу, що може значно ускладнити органам правопорядку вжиття заходів реагування на таку поведінку обвинуваченого та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Крім того є виправданим і ризик вчинення цими обвинуваченими нового умисного злочину, оскільки обвинувачені раніше неодноразово судимі, мають стійку антисоціальну поведінку, та зневажливо ставляться до суспільства, встановлених у ньому правил, життя та здоров'я інших осіб, що свідчить про особливу вагомість встановлених щодо них ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України.
Викладені обставини у сукупності свідчать про те, що застосування до цих обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
Оскільки у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування щодо обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що зазначено у клопотанні, заявлені ризики виправдовують тримання останніх під вартою.
Що стосується доводів захисників про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то вони не можуть бути прийняті до уваги зважаючи на те, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні злочину, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої, а тому, будучи обізнаними про ступінь тяжкості інкримінованого їм злочину та покарання, яке загрожує їм у разі визнання їх винуватими, існує реальний ризик того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Суд не приймає доводи сторони обвинувачення, щодо наявності ризику випливу на потерпілу. Оскільки як встановлено в підготовчому судовому засіданні остання перебуває за кордоном.
Стосовно клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 та клопотання захисника обвинуваченої про зміну запобіжного заходу, суд вважає, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає, а клопотання захисника підлягає задоволенню виходячи зі слідуючого: прокурором не доведено в даному випадку обставин передбачених п. 3 ч.1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки обвинувачена, хоча і раніше судима, але судимість була вже після обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки у вигляді чоловіка та малолітньої дитини 2023 року народження, яка на даний час потребує медичного стаціонарного лікування. Остання більше 7 місяців перебуває під вартою, що враховуючи вік дитини на думку суду не є обґрунтованим.
Крім того ч.1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми КПК України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу суд приходить до висновку про те, що є підстави вважати, що застосування обвинуваченій ОСОБА_13 більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також її спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також, зважаючи на недоведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування обвинуваченій ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.
Керуючись ст.ст. 314-317 КПК України, -
Визначити дату та місце проведення судового розгляду - 29.12.2025 року о 13 годині 30 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Тритузна, буд. 166.
Судовий розгляд здійснювати у закритому судовому засіданні.
Судовий розгляд здійснювати за участю - прокурора у кримінальному провадженні, потерпілої, обвинувачених та їх захисників.
Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , подовжити до 20.02.2026 року до 22.00 годин.
В задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити.
Задовольнити клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
Обрати відносно обвинуваченої ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком у два місяці.
Покласти на ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 на строк два місяці з 23.12.2025 року по 20.02.2026 року такі обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) повідомляти суд, про зміну свого місця проживання на іншу адресу.
3) заборонити їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20.00 годин до 05.00 годин без дозволу суду.
4). Утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні.
5). Здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчується о 22.00 годин 20.02.2026 року.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_13 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органам внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченої.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження дії запобіжного заходу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий у кримінальному провадженні,
суддя ОСОБА_1