Справа № 459/3314/25
Провадження № 2/459/1022/2025
(заочне)
22 грудня 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі головуючого - судді Отчак Н.Я.
з участю секретаря судових засідань Середницької І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів,-
23.09.2025 позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь пеню за несвоєчасну виплату аліментів за період з червня 2017 року по травень 2025 року в розмірі 124829,97 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі з 11.06.2010. Від шлюбу у них з відповідачем син владислав, ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.09.2017 шлюб розірвано та постановлено стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання дитини у розмірі частини доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 22.06.2017 і до досягнення дитиною повноліття. Ствердила, що відповідачем частково погашено заборгованість по сплаті аліментів та станом на 18.06.2025 у нього наявна заборгованість у розмірі 124829,97 грн. Посилаючись на приписи ст. 196 СК України, позивачка провела розрахунок пені за прострочення сплати аліментів на вище вказану суму. З урахуванням наведеного, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 02.10.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 27.10.2025 з повідомленням сторін, який востаннє було відкладено на 22.12.2025.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.
Позивачка просила розгляд справи проводити у її відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив, при цьому суд вжив всіх можливих заходів для виклику останнього до суду. Відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано.
На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.
З огляду на зазначені обставини, суд у відповідності до ст.ст. 223, 247 ЦПК України судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.
Від подружнього життя у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.09.2017 по справі № 641/3989/17, шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , зареєстрований 11.06.2010 - розірвано. Також вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 22.06.2017 і до досягнення дитиною повноліття.
З розрахунку заборгованості по аліментах убачається, що у провадженні Осов'янського-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 641/3989/17 виданого 13.09.2017 Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 , на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 22.06.2017 і до досягнення дитиною повноліття. Станом на 01.06.2025 розмір заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 124829,97грн, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам від 18.06.2025.
Позивачка 10.08.2021 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 10.08.2021.
Згідно зі ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до висновків, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц - розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах сімейного законодавства; учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб'єктивні сімейні обов'язки. Свої обов'язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов'язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов'язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов'язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов'язку за допомогою інших суб'єктів; невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов'язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов'язаної особи; стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів; розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %; при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред'явлення позову чи на інший момент), то при пред'явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред'явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць.
Таким чином, при обчисленні пені слід врахувати, що при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць;
При цьому потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред'явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості на яку вона нараховується.
Відповідно до розрахунку пені по аліментах за період з червня 2017 року по травень 2025 року, який виконано позивачем, розмір пені становить 260235,11грн. Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.
Разом з тим, в силу приписів ч.1 ст. 196 СК України, позивачка має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі, не більше 100 відсотків заборгованості, тобто 124829,97 грн..
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такі, що підлягають до задоволення.
В силу приписів ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню у користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн, від якого була звільнена позивачка при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса ВПО: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з червня 2017 року по 31.05.2025 у сумі 124829,97 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 у користь держави 1211,20грн. судового збору.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 грудня 2025 р.
Суддя: Н. Я. Отчак