466/11526/24
2/465/2537/25
/про залишення відзиву на позовну заяву без розгляду/
22.12.2025 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Коліщук З.М.,
з участю секретаря судових засідань Беднара А.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвалою судді від 14 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 9 червня 2025 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвалою суду від 06.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в залі суду на 27.10.2025 о 10 год. 30 хв. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
19.11.2025 від відповідача ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку надійшов відзив на позовну заяву.
Також, 21.11.2025 від відповідача ОСОБА_3 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
Крім, того 03.12.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив повернути подані відзиви, мотивуючи тим, що відзив подано із значним пропуском визначеного для його подання строку.
В судовому засіданні відповідачі просили прийняти відзиви на позовну заяву.
Суд, заслухавши думку сторін, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 191 ЦПК України, відповідач має право надіслати суду у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
При цьому згідно з частиною 2 вказаної статті Кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 14.04.2025 відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання. Установлено відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня одержання копії цієї ухвали. Зобов'язано відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Ухвалою суду від 06.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Від відповідача ОСОБА_3 24 жовтня 2025 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із втратою позовної заяви з додатками та необхідністю ознайомитись із матеріалами справи.
З підтвердження скерування листа на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 193-А), вбачається, що ОСОБА_3 було надіслано копію позовної заяви та усіх додані до неї матеріали 27 жовтня 2025 року.
Відповідно до наявної в матеріалах справи розписки (а.с. 196) відповідач ОСОБА_2 отримала копію позовної заяви та усіх додані до неї матеріали 29 жовтня 2025 року.
Незважаючи на це, відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подано відзиви на адресу суду лише 18.11.2025 та 19.11.2025 року, які отримано судом 19.11.2025 та 21.11.2025 відповідно, тобто після завершення строку на подання такого відзиву. При цьому, ними не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву.
У даному випадку, звертаючись із відзивом, відповідачами не надано жодних належних і допустимих доказів обставин, що безпосередньо виключали можливість подання відзиву у визначений законом строк.
Відповідно до частин 1, 2 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким випадком є зокрема передбачене ч. 1 ст. 127 ЦПК України право суду за заявою учасника справи поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, у разі, якщо судом буде визнано причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, оскільки при поданні до суду відзиву на позовну заяву відповідачами пропущено строк для подання такого, клопотання про поновлення строку не заявлено, поданий відзив підлягає залишенню без розгляду.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Також, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачами пропущено строк на подання відзиву, не було надано суду доказів поважності причин пропуску строку на подання відзиву на позов, суд з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, а також для забезпечення правової визначеності для всіх учасників, які мають рівною мірою законні очікування щодо сумлінного дотримання вимог процесуального закону всіма учасниками справи, дійшов висновку, що у відзив відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 126, 127, 178, 260 ЦПК України, суд
постановив:
Відзив ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на позовну заяву, поданий 21.11.2025 та 19.11.2025 року у межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Коліщук З.М.