Справа № 450/4695/25 Провадження № 3/450/2472/25
12 грудня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І. справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
09 жовтня 2025 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 988177 від 02.10.2025 року, ОСОБА_1 30.09.2025 року близько 12:00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилась від покладених на неї, передбачених за ст.150 СК України, батьківських обов'язків по відношенню до сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не створила належним умов проживання та для виховання.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції буди кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання. Клопотань до суду не скеровувала.
При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов'язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 статтею 184 КУпАП.
Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .
Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП України настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення до матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_1 , згідно вказаних пояснень, остання повідомила, що належним чином доглядає за дитиною. Вдома не прибирає, оскільки немає часу прибирати. З чоловіком виникають сварки та він їй не допомагає у хатній роботі. На даний час її син перебуває в навчальному закладі «Мрія» оскільки він повідомив, що йому краще знаходитись там. Чому не хоче перебувати удома їй невідомо.
Згідно акту обстеження умов поживання, складеного Начальником служби у справах дітей Давидівської сільської ради - ОСОБА_3 , ст. інспектором СЮП ВП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області Ангеліною Лащак, згідно якого проведено обстеження проживання сім'ї ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок складається з двох житлових кімнат, світло, газ відсутній ,через борги ( опалення здійснюється дровами). Умови проживання незадовільні, брудно, наявний стійкий неприємний запах, одяг лежав купами. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: хлопчик має окрему кімнату, але із понеділка по п'ятницю перебуває у ЛРЦ «Мрія», так як умови проживання неможливі.
Інших доказів вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП суду не представлено.
Акт обстеження не може суд визнати допустимим доказом, оскільки такий складений та підписаний ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , однак не вказано за участі кого з членів сім'ї ОСОБА_4 такий складено, яким чином вказані особи, які проводили огляд, потрапили у приміщення будинку по АДРЕСА_1 . В акті зазначено «від підпису відмовився», однак не вказано прізвища, ім'я, по-батькові цієї особи. Разом з тим до матеріалів справи не долучено жодних фотосвітлин, відеозапису, які підтверджують обставини викладені в акті.
Сам факт перебування дитини на навчанні у ЛРЦ «Мрія» не може слугувати підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, до матеріалів справи не долучено пояснень і самої дитини.
Таким чином, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП не доведена, суд приходить висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У відповідності до ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з викладеного, з врахуванням положень ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю, що в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, провадження в даній справі слід закрити.
Керуючись ст. ст. 7, 245, 247, 251, 283, 284 КУпАП,-
справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити в зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з моменту її винесення.
СуддяІ. І. Мельничук