20 жовтня2025 року
м. Київ
справа № 234/13791/20
провадження № 61-4612ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С.О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Донецької обласної прокуратури на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Державної казначейської служби про відшкодування майнової шкоди,
9 квітня 2025 року Донецька обласна прокуратура сформувала у підсистемі «Електронний суд» касаційну скаргу, зареєстровану судом 10 квітня 2025 року,
на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 грудня
2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено
без руху, надано десятиденний строк для усунення недолікукасаційної скарги, а саме заявнику необхідно було надати суду касаційну скаргу у новій редакції, в якій зазначити пункт (пункти) частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав); докази направлення копії скарги учасникам справи.
Копію ухвали Верховного Суду від 29 квітня 2025 року доставлено до електронного кабінету заявника у підсистемі «Електронний суд» 13 вересня2025 року
о 1:34:34 год, що підтверджується повідомленням про доставлення електронного листа.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2
частини шостої статті 272 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на вручення заявнику копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху 13 вересня 2025 року, останнім днем для усунення недоліку касаційної скарги було
23 вересня 2025 року.
26 вересня 2025 року Донецька обласна прокуратура сформувала у підсистемі «Електронний суд» касаційну скаргу у новій редакції, зареєстровану судом 29 вересня 2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року.
У зазначеній скарзі Донецька обласна прокуратура заявляє клопотання про поновлення строку для усунення недоліку касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду
(частини другої статті 127 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Суд касаційної інстанції з урахуванням положень статті 127 ЦПК України дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника про поновлення строку для усунення недоліку касаційної скарги, оскільки пропущений процесуальний строк підлягає поновленню у випадку, якщо він встановлений законом, а не судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Також слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»).
Касаційний суд вважає, що з урахуванням установлених обставин заявнику на засадах верховенства права необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.
Касаційний суд вбачає наявність підстав для продовження Донецькій обласній прокуратурі, яка одночасно із поданням заяви вчинила відповідну процесуальну дію (подала касаційну скаргу у новій редакції), встановленого судом процесуального строку для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного в ухвалі Верховного
Суду від 29 квітня 2025 року.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження рішення Індустріального районного
суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року заявник вказує застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 399/142/16-ц, від 12 вересня
2018 року у справі № 751/1921/17, постановах Верховного Суду від 2 грудня 2020 року
у справі № 757/61833/19, від 23 березня 2023 року у справі № 522/5639/22,
від 25 травня 2020 року № 911/1902/19 (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження заявник визначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи, що відсутні правові висновки Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме
статей 316, 317, 328 Цивільного кодексу України у взаємозв'язку
зі статтями 1, 4 Закону України «Про металобрухт»; частини третьої статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»; статей 100, 284, 369, 371-374, 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник також визначає
пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, подана у встановлений законом строк.
З огляду на викладене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи з Індустріального районного
суду м. Дніпра, оскільки відповідно до Закону України від 26 лютого 2025 року
№ 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» з 25 квітня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська перейменовано на Індустріальний районний
суд м. Дніпра.
В касаційній скарзі заявник просить зупинити виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року.
Зупинення виконання судових рішень мотивовано необхідністю забезпечення рівності сторін, запобігання безпідставного стягнення бюджетних коштів у випадку скасування касаційним судом оскаржуваних судових рішень.
Верховний Суд виходить із того, що клопотання (заява) про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень, підтверджені доказами.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судових рішень, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі.
Так, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня
2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду
від 18 березня 2025 року, позов задоволено.
Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1
майнову шкоду урозмірі 3 044 081,95 грн, витрати для залучення експерта
у розмірі 9 520, 39 грн.
Судові витрати компенсовано за рахунок держави.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845), рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до пункту 24 Порядку № 845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Враховуючи характер спірних правовідносин, розмір оспорюваної суми і порядок виконання судового рішення у даній справі, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, усунення необхідності вирішення у майбутньому процесуального питання повороту виконання судового рішення в разі можливого його скасування, касаційний суд вважає необхідним зупинити виконання рішення Індустріального районного
суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2024 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Касаційний суд не вбачає правових підстав для зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року, оскільки вказаною постановою рішення суду першої інстанції залишено без змін і примусовому виконанню така постанова не підлягає.
Керуючись статтями 127, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити Донецькій обласній прокуратурі у задоволенні клопотання про поновлення строку для усунення недоліку касаційної скарги.
Продовжити Донецькій обласній прокуратурі з ініціативи суду встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліку касаційної скарги, зазначеного в ухвалі Верховного Суду від 29 квітня 2025 року, до 26 вересня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Донецької обласної прокуратури на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 18 грудня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 18 березня 2025 року.
Витребувати з Індустріального районного суду м. Дніпра матеріали цивільної
справи № 234/13791/20 за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Державної казначейської служби про відшкодування майнової шкоди.
Клопотання Донецької обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2025 року задовольнити частково.
Зупинити виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 18 грудня 2024 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
В іншій частині вимог клопотання відмовити.
Роз'яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С.О. Карпенко
В. В. Сердюк
І.М. Фаловська