1Справа № 335/12253/25 2-н/335/922/2025
про відмову у видачі судового наказу
22 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з управління (поводження) побутовими відходами,-
16 грудня 2025 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з управління (поводження) побутовими відходами, які надавались за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.12.2022 по 30.11.2025 у розмірі 25 210,20 грн. та судового збору у розмірі 302,80 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено та передано для розгляду судді Рибалко Н.І.
Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, суддя доходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Стаття 163 ЦПК України містить вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу, недодержання яких, як передбачено ч. 1 ст. 165 ЦПК України, є безумовною підставою для відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно змісту заяви про видачу судового наказу, заявник просить стягнути з боржника заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з управління (поводження) побутовими відходами, які надавались за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.12.2022 по 30.11.2025.
Разом з тим, як встановлено судом, з доданого до заяви витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що станом на початок 01.12.2022 заборгованість боржника по оплаті за житлово-комунальні послуги з управління (поводження) побутовими відходами вже становить 16 144,70 грн. (сальдо), тобто зазначена сума є заборгованістю за попередній період, який не охоплюється заявленим періодом стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
До вимог про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг застосовується загальна позовна давність, яка згідно ст. 257 ЦК України становить 3 роки.
В свою чергу, пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Із викладеного слідує, що стягувач хоча і просить стягнути заборгованість за період 01.12.2022 по 30.11.2025, тобто в межах трирічного строку позовної давності, однак згідно наданого суду особового рахунку № НОМЕР_1 встановлено, що стягувачем до заборгованості за цей період включену іншу заборгованість, яка вже існувала станом на 01.12.2022 утримання будинку 16 144,70 грн.
При цьому, із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів неможливо встановити за яких обставин утворилась вказана заборгованість, та з яких підстав стягувач додав вказану заборгованість до заборгованості, яка виникла за період з 01.12.2022 по 30.11.2025, з метою стягнення якої він звернувся до суду.
За вказаних обставин, беручи до уваги, що із поданої заяви неможливо встановити чи заявлено вимоги про стягнення суми заборгованості в межах строку, який не перевищує позовну давність, встановлену для таких вимог, суддя доходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Водночас, заявнику необхідно роз'яснити, що згідно ч. 2 ст. 161 ЦПК України заявник має право звернутися до суду з вказаними в заяві вимогами в спрощеному позовному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.163-166, 259-261 ЦПК України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Вельтум-Запоріжжя» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з управління (поводження) побутовими відходами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Н.І. Рибалко