Дата документу 23.12.2025
Справа № 334/7795/25
Провадження № 2/334/4131/25
23 грудня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23 червня 2024року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 884969854.
За умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, в порядку, визначеному цим договором. Незважаючи на це відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, визначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
31.12.2020 додатковою угодою №26 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текс договору у новій редакції.
Відповідно до реєстру боржників № 299 від 27.08.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 884969854.
27.02.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників вказаними у реєстрах прав вимог.
Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 27.02.2025 до договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 48525,75 грн., з яких: 13100,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 28875,75 грн. - сума заборгованості по процентам; 6550,00 грн. - неустойка.
З моменту отримання права вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій, однак відповідач не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 884969854 в розмірі 48525,75 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В позовній заяві просив розглядати справу без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений у встановленому ЦПК України порядку, відзив на позов не надав, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.
За таких обставин суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України розглядати справу у заочному порядку за наявними в ній матеріалами та доказами, поданими позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, доходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Статтями 525, 527 ЦК України передбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 615, 625 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що 27.02.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників вказаними у реєстрах прав вимог.
Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 27.02.2025 до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 № за кредитним договором №884969854 від 23.06.2024 в сумі 48525,75 грн., з яких: 13100,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 28875,75 грн. - сума заборгованості по процентам; 6550,00 грн. - неустойка.
З метою стягнення цієї заборгованості ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до суду.
Встановлено, що згідно з договором кредитної лінії № 884969854 від 23.06.2024, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» («Кредитодавець») та ОСОБА_1 («Позичальник»), кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту у розмірі 16700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (п.2.1).
Сума кредитного ліміту, вказана в п.2.1 договору є загальною сумою кредиту за цим договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника (п.2.2).
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 5000,00 грн. 23.06.2024 (п.2.3). Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором (п.2.4). Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (п.2.5).
Відповідно до п.5.1 договору, кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-74ХХ-ХХХХ-2001, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Відповідно до розділу 7 договору, рекомендована (необов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 23.07.2024, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору (п. 7.1). Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 23.07.2029 (п.7.3).
Проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору (п.7.4.1); після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
В п.п. 14.1, 14.2 договору зазначено, що невід'ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем, з приводу укладення цього договору, в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручних підпис.
В п. 14.10. договору вказано, що позичальник підтверджує, що отримав від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію передбачену ст.9 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію, що наведена в паспорті споживчого кредиту та правил.
Договір кредитної лінії № 884969854 від 23.06.2024 підписано сторонами шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кошти у загальному розмірі 13100,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з 23.06.2024 по 27.06.2024.
Згідно розрахунку заборгованостіТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором в сумі 48525,75 грн., з яких: 13100,00 грн. - сума заборгованості по основному боргу; 28875,75 грн. - сума заборгованості по процентам; 6550,00 грн. - неустойка.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав на те, що він отримав право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 за цим кредитним договором, уклавши договір факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 з ТОВ «Таліон Плюс», яке, в свою чергу, отримало право такої вимоги згідно договору факторингу № 28/1118-01 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Однак вказані обставини наданими суду доказами не підтверджуються.
З додаткової угоди №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 вбачається, що між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 28.11.2018 було укладено договір факторингу №28/1118-01.
Згідно з додатковою угодою №26 від 31.12.2020 текст договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції.
Відповідно до нової редакції договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п.1.3 договору «право вимоги» - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100,00 грн., що сплачуються клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимоги (п.2.3. договору).
В якості доказів суду надано також додатки до цього договору - Форма реєстру прав вимоги і Форма Акту повернення права вимоги.
Пунктом 4.1. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, викладеного в редакції додаткової угоди №26 від 31.12.2020, визначено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Даний договір факторингу є рамковим, у тексті договору не визначено які саме права вимоги передаються/відступаються на користь ТОВ «Таліон Плюс».
Відтак, сам по собі текст договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не підтверджує перехід прав вимоги за договором № 884969854 від 23 червня 2024 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до ТОВ «Таліон Плюс».
Відповідних реєстрів прав вимоги, з яких можна було б встановити, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 884969854, розмір такого права вимоги, доказів виконання п.2.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (в редакції додаткової угоди №26 від31.12.2020) до матеріалів позовної заяви не додано.
При цьому, кредитний договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладений 23.06.2024, тобто майже через шість років після укладення 28.11.2018 договору факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та майже через чотири роки після укладення додаткової угоди №26 від31.12.2020. Таким чином, право вимоги до ОСОБА_1 не існувало на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 та на цей момент сторони не могли передбачити, що 23.06.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» буде укладено договір з ОСОБА_1 .
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.
Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб'єктного складу.
Згідно із статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012).
Разом з тим, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надало суду жодних доказів того, що ТОВ «Таліон плюс» належало право вимоги за договором № 884969854 від 23.06.2024 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Оскільки позивач не надав суду доказів переходу права вимоги за кредитним договором від 23.06.2024, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , від первісного кредитора до позивача на кожному етапі такої передачі, це свідчить про відсутність у позивача права вимоги та є підставою до відмови в задоволенні позову незалежно від обґрунтованості вимог позивача по суті спору.
Право грошової вимоги у позивача може виникнути лише за наявності документів, які підтверджують перехід такого права до ТОВ «Таліон Плюс», а таке право може бути підтверджено лише відповідним договором укладеним в письмовій формі.
У зв'язку з відмовою у задоволені позову в повному обсязі, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати позивача не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.12, 76-83, 89, 141, 158, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: Турбіна Т. Ф.