Справа №333/7215/25
Провадження № 3/333/2694/25
17 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Михайлова А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403652 від 26.07.2025 року о 23 год. 17 хв. в м. Запоріжжя по вул. Технікумівській, буд. 80, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений про повторність попереджений.
Окрім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403718 від 27.07.2025 року о 00 год. 23 хв. в м. Запоріжжя по вул. Технікумівській, буд. 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений про повторність попереджений.
Окрім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425210 від 16.08.2025 року о 16 год. 08 хв. в м. Запоріжжя по вул. Технікумівській, буд. 74, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений про повторність попереджений.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, звернувся з клопотанням, в якому просив закрити провадження по справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зазначив, що одразу під час зупинки транспортного засобу повідомив поліцейським, що він є військовослужбовцем та знаходиться при виконанні військових обов'язків, 26.07.2025 року о 23.17 год. та 00.23 год. не знаходився у стані алкогольного сп'яніння, оскільки алкоголь не вживав, неодноразово заявляв про це працівникам поліції, вважає, що поліцейські не мали приводу для зупинки його транспортного засобу, коли зупинили його о 00.23 год. 27.07.2025 року взагалі не дали йому можливості доїхати додому, при цьому не відсторонили його від керування транспортним засобом, оскільки бачили, що він тверезий, а навмисно другий раз його зупинили та склали протокол, 16.08.2025 року він взагалі не керував транспортним засобом, оскільки за кермом знаходився його товариш, який повідомив про це патрульним, поліцейські не взяли до уваги пояснення товариша ОСОБА_1 , 16.08.2025 року для зупинки його транспортного засобу знову не було підстав, вважає, що поліцейські мали до нього особисті неприязні стосунки.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Титаренко О.Є. зазначила, що обставини та висновки, викладені у вищезазначених протоколах, не відповідають дійсності та не підтверджуються матеріалами справи. Матеріали справи не містять будь-яких доказів знаходження ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а отже підстав для проведення огляду. Натомість в матеріалах справи (відеофайлом з боді-камери) зазначено, що ОСОБА_1 чітко повідомив, що не вживав алкогольні напої. При цьому, відеофайлом з боді-камери зафіксовано переслідування та незаконну зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 , про що чітко сказано самим поліцейським. Відсутність доказів порушення водієм Правил дорожнього руху, а рівно безпідставність перевірки дає всі підстави вважати, що всі складені відносно водія процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення з огляду на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17, а також від 23.10.2019 у справі № 357/10134/17. Захисник вважає, що із матеріалів справ про адміністративні правопорушення не вбачається, а працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами наявність факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу. Відсутність будь-яких порушень Правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, дає всі підстави вважати, що всі наступні вимоги працівників поліції водій ОСОБА_1 не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також захисник зазначила, що ОСОБА_1 у всіх трьох випадках його зупинки знаходився у тверезому стані, а 16.08.2025 року взагалі не керував транспортним засобом, просить закрити провадження по справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Допитаний у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 пояснив, що під час несення служби у складі екіпажу зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , який відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Зазначив, що зупинили транспортний засіб, оскільки він зачепив бордюр. ОСОБА_1 повідомляв йому, що він є військовослужбовцем.
Допитаний у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_3 пояснив, що зупинили автомобіль на іноземній реєстрації по вул. Дослідна станція у м. Запоріжжі. Водій автомобіля відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Допитаний у судовому засіданні поліцейський ОСОБА_4 пояснив, що зупинив автомобіль у комендантську годину, водій перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , враховуючи пояснення ОСОБА_1 та його захисника Титаренко О.Є., поліцейських, суддя дійшов до такого.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395); Закону України «Про Національну поліцію».
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина перша ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов'язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.
До суду працівниками УПП в Запорізькій області були надані наступні матеріали: протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403652 від 26.07.2025 року, серії ЕПР1 № 403718 від 27.07.2025 року, серії ЕПР1 № 425210 від 16.08.2025 року; рапорти працівників УПП в Запорізькій області від 26.07.2025 року, 27.07.2025 року, 16.08.2025 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.07.2025 року, 27.07.2025року, 16.08.2025 року, довідка УПП в Запорізькій області, що ОСОБА_5 має посвідчення водія, повторності по ст. 130 КпАП не має, акти огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, диск з відеозаписом.
Законом встановлений вичерпний перелік підстав для зупинки транспортних засобів, основний серед них - це порушення Правил дорожнього руху України.
Пунктом другим ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.
Перелік підстав для зупинки транспортного засобу наведений у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Так, пунктами 1, 3 частини 1 вказаної статті визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху України.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинки транспортного засобу, з детальним описом підстав зупинки, визначеної у цій статті.
Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху України, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів або іншої перевірки є неправомірними.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду, висловлених при розгляді справ на неправомірні дії поліцейського, поліцейські не мають права без задокументованих доказів вчинення водієм порушень Правил дорожнього руху України зупиняти автомобіль, перевіряти документи та, як наслідок, вимагати проходження перевірки на стан сп'яніння (постанова від 15.03.2019 року справа № 686/11314/17 та справа № 357/10134/17 від 23.10.2019 року).
При оцінці наданого поліцейськими відеозапису суд звертає увагу на те, що в діях поліцейських прослідковується неправомірність зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 з надуманої причини (наїхав на бордюр, спущене колесо), яка не знайшла свого підтвердження під час перегляду відеозаписів. Крім того, ствердження поліцейського про наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння, таких як запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, також не підтверджується відеозаписом. Тобто, фактично в наданих працівниками поліції матеріалах відсутні будь-які дані, на підставі яких можливо було б встановити правомірність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння та факт категоричної відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі у лікаря-нарколога.
Крім того, суд зазначає, що з огляду на те, що на час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби, його огляд повинен проводитися за правилами ст. 266-1 КУпАП.
Так, вказаною правовою нормою визначено, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Проте, поліцейські не викликали співробітників Військової служби правопорядку для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , як це передбачено ст. 266-1 КУпАП.
Отже, складення направлення на медичний огляд, як і складання протоколу із зазначенням ознак алкогольного сп'яніння, проведено з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, а тому такі докази є недійсними.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
На підставі детального аналізу вищезгаданих відеозаписів суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, при цьому заявляючи, що він не вживав алкогольні напої, тому не перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Однак поліцейські не взяли до уваги пояснення ОСОБА_1 .
Разом із тим, відповідно до п. 6 Розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відтак, системний аналіз положень ст. 266 КУпАП та вищевказаної Інструкції дає підстави стверджувати про те, що встановити, чи перебувала особа в стані алкогольного сп'яніння може лише поліцейський за результатами проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або відповідний лікар закладу охорони здоров'я на підставі проведених лабораторних досліджень, проте аж ніяк не суддя суду 1-ої інстанції.
Однією із форм об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто правопорушення вважається закінченим з моменту висловлення особою відмови, при цьому, для визнання особи винуватою у вчиненні вказаного правопорушення за вказаною кваліфікуючою ознакою не має значення наявність або відсутність у такої особи будь-яких ознак алкогольного сп'яніння, до уваги приймається лише зафіксований згідно з вимогами закону факт відмови особи від проходження огляду.
Відтак, в даному випадку суд наголошує на тому, що співробітники поліції проігнорували пояснення ОСОБА_1 , що він не знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, оскільки не вживав алкогольні напої, не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та склали протоколи про порушення вимог, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, ч. 4 ст. 256 КУпАП передбачає, що при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Проте із дослідженого судом відеозапису нагрудної камери співробітників патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 при складенні протоколів про адміністративне правопорушення не були в повному обсязі роз'яснені його права та обов'язки, а також не було зачитано повністю зміст протоколу.
Вимогами ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Враховуючи викладене суд звертає увагу на те, що співробітниками поліції були допущені численні порушення вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та роз'ясненні ОСОБА_1 передбачених ст. 268 КУпАП його прав та обов'язків, що призвело до хибного сприйняття наслідків складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушенням за фактом відмови від проходження огляду, на підставі чого суд приходить до висновку, що співробітниками патрульної поліції не було доведено наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.
Також, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп'яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) та, яка керувала транспортним засобом.
За пунктом 1.10 ПДР України водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
У свою чергу, у даному випадку підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП є - встановлення, доведення та підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Переглянутими відеозаписами події встановлено, що факту керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом працівниками поліції не зафіксовано.
Тобто, на зазначеному відеозаписі не зафіксований ані факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , ані факт зупинки транспортного засобу під його керуванням.
З переглянутого відеозапису події, розміщеному на DVD-R диску судом встановлено, що 16.08.2025 року рухається транспортний засіб Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , далі відеозапис фіксує живіт особи чоловічої статі, хто ця людина, суд не має можливості встановити, далі до поліцейських підходить чоловік і каже, що це він керував вищезазначеним транспортним засобом, але поліцейські не беруть до уваги його показання, а цілеспрямовано допитують якусь особу чоловічої статі (камера фіксує його живіт), жодних доказів керування транспортним засобом Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протоколи про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не можуть бути беззаперечними доказами на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Інші докази в справі, а саме рапорти працівників поліції, акти огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення водія на огляд до медичного закладу охорони здоров'я; довідки інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП, перебувають у залежності із відсутністю доказів керування, а тому не можуть бути враховані під час судового розгляду справи для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що у цій справі відсутні належні, достатні і допустимі докази, а також поза розумним сумнівом, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 .
Враховуючи, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку суду, в діях ОСОБА_1 відсутній склад, а також подія адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, тому, вважаю за необхідне провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя А.В. Михайлова