03.02.2025 Справа № 331/608/24
Провадження № 2-а/331/2/2025
03 лютого 2025 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника позивача Вельможка Олега Олександровича, до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: інспектор СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшина (Шрам) Анастасія про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника Вельможко О.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1069176 від 27.01.2024 року (а.с.7), звернулася до суду з позовною заявою, уточнивши згодом позовні вимоги, до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: інспектор СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшина (Шрам) А.П., про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить суд скасувати постанову серії ГБВ № 563036 від 12.01.2024 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 183 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП та стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати.
В обґрунтування поданого адміністративного позову зазначено, що 25.06.2024 року позивачкою було отримано рекомендований лист із копією постанови серії ГБВ № 563036 по справі про адміністративне правопорушення від 12.01.2024 року. Згідно даної постанови позивача ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, оскільки вона здійснила завідомо неправдивий виклик на номер телефону «102» та повідомила про конфлікт із сватом.Між тим, вказані у постанові відомості не відповідають дійсності, оскільки на номер «102» позивач не дзвонила. Після дзвінка її доньки на номер «102», вона повідомила не про конфлікт із сватом, а про незаконне виселення її доньки із квартири. При складанні адміністративного матеріалу інспектором Яшиною А.П. допущені грубі порушення та не досліджені усі обставини справи, а тому винесена постанова є необгрунтованою та незаконною, оскільки позивач не вчиняла правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП. На жодні належні докази, на підтвердження факту скоєння правопорушення, у постанові відсутні посилання. Виходячи з вищенаведеного, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 563036 від 12.01.2024 року та закрити провадження у справі, а також стягнути на її користь з відповідача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 лютого 2024 року поновлено строк звернення до суду з вищевказаним позовом, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання (а.с.14-15).
01 березня 2024 року представником Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Кравченко О.М. подано до суду пояснення, в яких він просить суд позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення з підстав необґрунтованості позову. Представник Головного управління Національної поліції в Запорізькій області вважає, що постанова ГБВ № 563036 від 12.01.2024 року винесена з додержанням вимог чинного законодавства, тому позов не підлягає задоволенню (а.с.25-31).
04 березня 2024 року інспектором СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшиною (Шрам) А.П. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення з підстав необґрунтованості позову. При цьому, ОСОБА_2 вважає, що постанова ГБВ № 563036 від 12.01.2024 року винесена з додержанням вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити (а.с.43-48).
22 серпня 2024 року позивачем ОСОБА_1 , в особі представника Вельможко О.О., було подано до суду уточнену позовну заяву (уточнену позивачем у зв'язку із зміною відповідача). Так, в уточненій позовній заяві позивач позивається до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, зазначивши в якості третьої особи інспектора СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшину (Шрам) А.П. (а.с.93-94).
03 жовтня 2024 року позивачем ОСОБА_1 , в особі представника Вельможко О.О., було подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача - інспектора СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшиної (Шрам) А.П., на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Запорізькій області. Інспектора СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшину (Шрам) А.П. залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача (а.с.112-113).
04 жовтня 2024 року представником Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Кравченко О.М. подано до суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в яких сторона відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.115-118).
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 09 жовтня 2024 року замінено неналежного відповідача - інспектора СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшину (Шрам) А.П. на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Запорізькій області. Інспектора СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшину (Шрам) А.П. залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача (а.с.124).
01 лютого 2025 року позивачем ОСОБА_1 , в особі представника Вельможка О.О., подано до суду через підсистему «Електронний суд» пояснення до позову.
Позивач ОСОБА_1 і представник позивача - адвокат Вельможко О.О. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі і просили позов задовольнити у повному обсязі. При цьому пояснили, що позивач ОСОБА_1 на номер «102» не дзвонила, а тому в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Запорізькій області у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Також пояснив, що позивач здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме повідомила, що батько покійного чоловіка її доньки висиляє останню із квартири, хоча насправді цього факту не було встановлено.
Третя особа - інспектор СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшина (Шрам) А.П. у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 , яка являється донькою ОСОБА_1 пояснила суду, що 12.01.2024 року вона прийшла до квартири свого свекра ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , де вона раніше проживала разом із своїм чоловіком та сином, щоб забрати свої речі, які там залишалися. Проте, між нею і свекром виникла сварка. При цьому, хто саме викликав поліцію вона не пам'ятає.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , який являється свекром ОСОБА_3 та відповідно сватом позивача ОСОБА_1 , пояснив суд , що 12.01.2024 року ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшла до його квартири по АДРЕСА_1 . Оскільки вона була напідпитку, то він не пустив її до квартири. Хто саме викликав поліцію він не знає.
Свідок ОСОБА_5 , який являється онуком позивача ОСОБА_1 поянсив, що 12.01.2024 року на його мобільний телефон подзвонив його дідусь ОСОБА_4 і попросив забрати його маму ОСОБА_3 , яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, заслухавши пояснення сторін та свідків по справі, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Так, згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За правилами статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За приписами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію України», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію України», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов'язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення громадського порядку, визначені статтею 183 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із статтею 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення, а також технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до статей 9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до вимог статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.
Судом встановлено, що 12 січня 2024 року інспектором СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Яшиною А.П. було винесено постанову серії ГБВ № 563036 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. У постанові зазначено, що 12.01.2024 року о 10:47 год. громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Моторобудівників, 58, зробила завідомо неправдивий виклик спецслужб, а саме зателефонувала на спецлінію «102» та повідомила про конфлікт зі сватом, хоча насправді такого не було (а.с.3).
Статтею 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань та тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки відповідальність за статтею 183 КУпАП настає у разі завідомо неправдивого виклику поліції, а позивач здійснила такий виклик, будучи впевненою, що відносно її доньки здійснюється домашнє насильство, тобто потребується втручання поліції, суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача умислу на вчинення інкримінованого правопорушення, а отже і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП. Відповідачем не було надано належних доказів наявності такого прямого умислу, при цьому не може про це свідчити й відсутність притягнення до відповідальності за домашнє насильство, оскільки результатом виклику поліції не обов'язково складення протоколу чи постанови.
Натомість, як вбачається із оскаржуваної постанови, вона не містить жодних доказів на підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП.
Окрім того, у постанові серії ГБВ № 563036 від 12.01.2024 року по справі про адміністративне правопорушення не обґрунтовано, з яких мотивів та міркувань інспектор поліції дійшла висновків про те, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 183 КУпАП, а саме завідомо неправдивий виклик працівників поліції.
Заперечення ж представника відповідача проти доводів позивача суд вважає безпідставними та відхиляє з вищевикладених мотивів.
Згідно положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 247 п. 1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, суд вважає недоведеним відповідачем як суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до п.1) ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що суду не надано будь-яких об'єктивних і беззаперечних доказів наявності в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, у зв'язку з чим факт вчинення нею вказаного правопорушення є недоведеним, сумнівним, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується на користь позивача.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та, згідно з п. 3) ч. 3 ст. 286 КАСУ, п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, про закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
На підставі вказаного, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, як відповідача у даній справі, на користь позивача ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 605 грн. 60 коп., тобто у розмірі, який підлягає сплаті при зверненні до суду з адміністративним позовом, та який було сплачено позивачем при зверненні до суду (а.с.8).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 9, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 286, 293, 295 КАС України,
Позов ОСОБА_6 , в особі представника позивача Вельможка Олега Олександровича, до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: інспектор СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшина (Шрам) Анастасія про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Яшиною Анастасією, серії ГБВ № 563036 від 12.01.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн., скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 183 КУпАП, закрити на підставі п.1) ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (ЄДРПОУ 40108688) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 246 КАС України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
представник позивача: адвокат Вельможко Олег Олександрович, місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця Поштова, будинок 57-а;
відповідач: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108688, місцезнаходження: місто Запоріжжя, вулиця вул. Дмитра Апухтіна, будинок 29;
третя особа: інспектор СПДН ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Яшина (Шрам)Анастасія, місцезнаходження: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 191.
Повний текст рішення суду складено 05 лютого 2025 року.
Суддя О.О. Яцун