Справа № 308/15913/25
1-кс/308/6803/25
22 грудня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, скаргу ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні № 42025070000000184 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 372 КК України, на постанову слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 18.11.2025 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження №420252070000000184 від 09.10.2025 у якості потерпілої особи -
ОСОБА_3 , звернувся до суду із скаргою на постанову слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 18.11.2025 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження №420252070000000184 від 09.10.2025 у якості потерпілої особи.
Скаргу мотивовано тим, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №420252070000000184 від 09.10.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
ОСОБА_3 подав до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (з дислокацією у м. Ужгороді) заяву про визнання його потерпілим у даному кримінальному провадженні.
В подальшому, ОСОБА_3 20.11.2025 йому надійшла копія постанови слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 18.11.2025 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження №420252070000000184 від 09.10.2025 у якості потерпілої особи.
Вказану постанову слідчого вважає незаконною та винесено у порушення вимог КПК України.
Окрім того, в обґрунтування заявленої скарги посилається на те, що у даному кримінальному провадженні він є потерпілими, оскільки внаслідок вчинення кримінального правопорушення йому спричинено моральну, майнову та фізичну шкоду. Вважає оскаржувану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам ст. 55 КПК України.
Водночас, на переконання заявника вказане рішення є необґрунтованим, а тому просив слідчого суддю постанову скасувати, зобов'язати слідчого виконати вимоги ст. 55 КПК України щодо вирішення питання про залучення його у якості потерпілого в даному кримінальному провадженні.
ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав скаргу, просив задоволити. Додатково до обґрунтувань скарги просив врахувати, що саме за його заявою внесені відомості до ЄРДР та стосуються відносно нього.
В судове засідання слідчий не з'явився про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
За змістом ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначено главою 26 Кримінального процесуального кодексу України, параграф №1, ст.ст. 303 - 308. Так, ч.1 ст.303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового провадження, та ким такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений даною нормою перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора які можуть бути оскаржені на стадії досудового провадження є вичерпним.
Згідно п. 5 ч. 1 та п. 7ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Судом встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №420252070000000184 від 09.10.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
Частиною 2ст. 22 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 222 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
У рамках вказаного кримінального провадження постановою слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 18.11.2025 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження №420252070000000184 від 09.10.2025 у якості потерпілої особи.
Слідчий вказує, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що можливим вчиненням кримінального правопорушенням заявнику завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
На сьогодні, досудове розслідування триває, з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин згаданого кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень у розумні та/або передбаченні КПК України строки, проводяться необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України лише за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Отже, єдиною законною підставою для винесення слідчим постанови про відмову у визнанні потерпілим є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано такої шкоди.
Вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України, передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Так, слідчий у постанові послалася на те, що досудовим розслідуванням на даний час не встановлено заподіяння шкоди моральної, фізичної або майнової шкоди ОСОБА_3 ..
Проте, такий висновок слідчого є передчасним і таким, що не підтверджений сукупністю належних та допустимих доказів, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №420252070000000184 від 09.10.2025 .
При цьому, всупереч положенням ст.110 КПК України, вказана постанова слідчого не містить достатніх відомостей про зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, у ній не наведено належних мотивів на спростування доводів ОСОБА_3 зазначених у заяві, не наведено обґрунтування необхідності прийняття рішення про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні.
Слід зазначити, що ч. 5 ст. 55 КПК України надає слідчому, прокурору право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди.
Разом з тим, у постанові про відмову у визнані потерпілим доводів відносно заподіяння чи не заподіяння заявнику шкоди слідчим в порушення вимог ст. 55 КПК України не зазначено.
Також при винесенні постанови про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 слідчим залишено поза увагою доводи, викладені у заяві про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №420252070000000184 від 09.10.2025.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова від 18.11.2025 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 винесена слідчим Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 42025070000000184 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 372 КК України є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню в цій частині.
Разом з цим, в своїй скарзі ОСОБА_3 також просить зобов'язати слідчого визнати його потерпілим у даному кримінальному провадженні, однак згідно вимог процесуального закону, зокрема, ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
За таких обставин, оскільки до повноважень слідчого судді при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування не віднесено прийняття рішення про зобов'язання слідчого вчинити конкретні рішення за наслідками розгляду заяви/клопотання/скарги учасника кримінального провадження, що було би втручанням без законних на те підстав у повноваження слідчого, скарга в частині зобов'язання слідчого визнати ОСОБА_3 потерпілим у даному кримінальному провадженні не ґрунтується на вимогах закону, у зв'язку з чим в цій частині задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 55, 220, 303, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, у кримінальному провадженні № 42025070000000184 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 372 КК України, на постанову слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 18.11.2025 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження №420252070000000184 від 09.10.2025 у якості потерпілої особи - задовольнити частково.
Постанову слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львові ОСОБА_4 від 18.11.2025 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 про залучення його до кримінального провадження №420252070000000184 від 09.10.2025 у якості потерпілої особи - скасувати.
В решті вимоги скарги залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
місьрайонного суду ОСОБА_1