Справа № 308/3060/25
1-кс/308/7060/25
17 грудня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12023070000000141 - старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нижня Апша Тячівського району Закарпатської області, громадянина України, українця, старосту Нижньоапшанського старостинського округу Солотвинської об'єднаної територіальної громади Тячівського району, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, -
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023070000000141 від 12.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Подане клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , обіймаючи відповідно до розпорядження голови Солотвинської селищної ради від 24.12.2020 №34 посаду директора КП «Екосолотвино», будучи службовою особою даного комунального підприємства, наділеного на організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, діючи умисно, з корисливих мотивів, всупереч наведеним вище нормам діючого законодавства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи, що вулиці Карбунешть та Великий Боуц в селі Глибокий Потік Тячівського району належним чином на баланс КП «ЕкоСолотвино» не передані, в період з квітня 2022 року по грудень 2023 року став на шлях вчинення умисного корупційного кримінального правопорушення, та шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснив розтрату 66,76 метрів кубічних бетону класу В20 [М250] на загальну суму 201441 гривень.
Слідчий вказує, що директор КП «ЕкоСолотвино» ОСОБА_4 , 27.03.2023 за результатами проведення публічної закупівлі уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Стік» договір про закупівлю №15 на придбання бетону марки В-20 (М-250) в кількості 2000 метрів кубічних на загальну суму 5 964 000 гривень та 19.10.2023 із фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 договір №59 на придбання бетону В-20 (М-250) в кількості 1500 метрів кубічних на загальну суму 3 905 496 гривень.
В подальшому, в період з березня 2023 року по грудень 2023 року мешканцями села Глибокий Потік Тячівського району господарським методом проведено будівельні роботи з влаштування бетонного дорожнього покриття на вулицях Карбунешть та Великий Боуц села Глибокий Потік Тячівського району.
В той же час, ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора КП «Екосолотвино», будучи службовою особою даного комунального підприємства, ігноруючи вимоги Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021, відповідно до яких при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єкту будівництва застосовуються первинні облікові документи «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3), не забезпечив належне складання та ведення первинної звітної виконавчої документації щодо обліку використання майна, придбаного за бюджетні кошти, а саме бетону марки В-20 (М-250) в кількості 3500 метрів кубічних загальною вартістю 9 869 496 гривень, а навпаки підписав акт прийому передачі зазначених обсягів бетону вуличним комітетам для влаштування бетонного покриття вулиць Карбунешть та Великий Боуц села Глибокий Потік Тячівського району, зокрема:
- для влаштування бетонного покриття вулиці Карбунешть в с.Глибокий Потік використано бетону марки В-20 (М-250) в кількості 1200 метрів кубічних, придбаного у ФОП ОСОБА_7 , хоча фактично для вказаної роботи використано бетону даної марки в об'ємі 1191,32 метрів кубічних, різниця становить згідно висновку експерта 8,68 метрів, вартістю 28 250 гривень;
-для влаштування бетонного покриття вулиці Великий Боуц в с.Глибокий Потік використано бетону марки В-20 (М-250) в кількості 2000 метрів кубічних, придбаного у ПП «Стік», хоча фактично для вказаної роботи використано бетону даної марки в об'ємі 1941,92 метрів кубічних, різниця становить згідно висновку експерта 58,08 метрів кубічних, вартістю 173 195 гривень.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 із комунальної власності КП «Екосолотвино» Солотвинської селищної ради незаконно вибуло майно на загальну суму 201 441 гривень, чим самим Солотвинській об'єднаній територіальній громаді в особі КП «Екосолотвино» завдано матеріальних збитків на вказану суму.
Слідчий вказує, що 08 грудня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, а саме у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на свідків щоб вони змінили або відмовились від своїх показів, або схиляти їх до дачі неправдивих показань з обставин вчинення ним кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, приймаючи до уваги, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 (шістдесят) днів.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. Вказав, що зазначені у клопотанні ризики є дійсними і триваючими, а обрання менш суворого запобіжного заходу не зможе їм запобігти.
Захисник підозрюваного заперечив проти задоволення клопотання з підстав та мотивів, викладених у поданих ним запереченнях. Наголосив, що його підзахисний не має статусу особи, якій майно було ввірене на момент його використання, прокурором не доведено корисливого мотиву та прямого умислу, а також факт розтрати коштів у визначеному розмірі. Просив застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та підтримав доводи захисника.
Заслухавши доводи прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення підозрюваного та його захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно витягу з кримінального провадження №12023070000000141 від 12.06.2023, органом досудового розслідування - СУ ГУНП в Закарпатській області здійснюється розслідування кримінального провадження за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 191 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що 08.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема оригіналами первинно-звітної документації та висновком експерта від 12.12.2024 за №278/24 судової будівельно-технічної експертизи, яким встановлено завищення об'ємів виконаних робіт на суму 201 441 гривень .
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно поданого клопотання прокурор зауважує, що наявні ризики, передбачені: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є тяжким, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із учасниками кримінального провадження, схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення та суду, аналогічним чином зможе впливати на експертів та спеціалістів, які були залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз; п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
З досліджених матеріалів слідує, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та сім'ю, не веде аморальний спосіб життя, є старостою Нижньоапшанського старостинського округу Солотвинської об'єднаної територіальної громади та інвалідом 3 групи.
Також слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що з моменту внесення вказаних відомостей до ЄРДР минуло більше двох років, після повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні злочину, до моменту звернення з даним клопотанням, останній не ухилявся від органу досудового розслідування та суду, доказів зворотного надано не було, та не допускав інших порушень процесуальної поведінки.
Крім того, на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження.
Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Твердження сторони захисту щодо недоведеності всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України на які посилається прокурор, слідчий суддя не приймає до уваги, так як такі не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання та слідчий суддя вважає, що вказані у клопотанні ризики існують, проте такі не є підставою у сукупності із іншими дослідженими у судовому засіданні доказами для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за необхідне застосувати відносно останнього більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який у повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Керуючись п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 194, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання залишити без задоволення.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу вимогу;
- заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого або прокурора в нічний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;
- утримуватися від спілкування із іншими учасниками у даному кримінальному провадженні, у тому числі за допомогою засобів мобільного зв'язку, мережі Інтернет, а також через соціальні мережі;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом до 07 лютого 2026 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1