Справа № 304/950/25 Провадження № 3/304/568/2025
23 грудня 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мукачево Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , начальника групи зв'язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 », громадянина України,
за ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з протоколу ЗхРУ № 327544 про адміністративне правопорушення від 13 квітня 2025 року видно, що 13 квітня 2025 року у період з 08.00 по 20.00 год інспектор вищої категорії - начальник групи зв'язку відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) штаб-сержант ОСОБА_1 виконував наказ на охорону державного кордону у прикордонному наряді «Старший зміни прикордонних нарядів» не забезпечив належного виконання службових обов'язків, а саме не підтримував встановлений зв'язок з прикордонними нарядами у період з 08.00-20.00 год, що є порушенням 5 пункту 4 розділу Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року № 1261, де вбачається недбале ставлення до служби, відповідальність за що передбачена статтею 172-15 КУпАП.
Зазначені дії ОСОБА_1 начальником ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » підполковником ОСОБА_2 кваліфіковано за ст. 172-15 КУпАП як «недбале ставлення військової службової особи до військової служби під час дії особливого періоду».
На підтвердження вини ОСОБА_1 уповноваженою посадовою особою надано протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 327544 від 13 квітня 2025 року та письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності від 15 квітня 2025 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що у день події перебував на території військового містечка, де виконував також інші роботи, які входять до його службових обов'язків. Зв'язок з прикордонним нарядом підтримував, однак можливо не так часто, оскільки не було такої можливості, так як там гірська місцевість і зв'язок здійснюється через ретранслятори «Моторола». При цьому, оскільки це гірська місцевість, у деяких місцях є радіотіні, а тому він був змушений телефонувати й через службовий мобільний телефон, а також вживав заходи щодо відновлення зв'язку.
Заслухавши його пояснення, вивчивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Частиною 1 статті 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП настає за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду.
При цьому у даному випадку у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про відповідальність ОСОБА_1 за ст. 172-15 КУпАП, що на переконання суду є істотним процесуальним порушенням, оскільки незрозуміло за якою саме частиною статті КУпАП складено матеріал про адміністративне правопорушення, що у свою чергу робить обвинувачення неконкретним та незрозумілим для особи.
Крім цього як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у провину порушення 5 пункту 4 розділу Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2015 року № 1261, однак у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тих обставин, що ОСОБА_1 мав реальну можливість виконати ті чи інші обов'язки, але через недбале чи не сумлінне ставлення до них їх не виконав.
Навпаки матеріали справи не містять навіть доказів, які б свідчили про покладення на ОСОБА_1 обов'язків (наприклад, посадової інструкції, наказу на охорону державного кордону), порушення яких наразі ставиться йому у провину.
При цьому диспозиція ст. 172-15 КУпАП передбачає спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення - військова службова особа.
Поняття «військової службової особи» міститься в примітці до ст. 172-13 КУпАП.
Так, під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Суддя звертає особливу увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП у справі відсутні.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Частиною 1 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 463/1352/16-а (провадження № К/9901/21241/18) у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 цього Кодексу провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-15 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 9, 247, 277, 278-280, 283-285 КУпАП, суддя,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 172-15 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Ганько І. І.