23 червня 2025 року
м. Київ
справа № 308/2083/18
провадження № 61-6992ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє
адвокат Биркович Олександр Іванович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської Ірини Валентинівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування договору передачі прав за іпотечними договорами та скасування реєстраційних дій,
У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 ,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської І. В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про визнання недійсним та скасування договору передачі прав за іпотечними договорами та скасування реєстраційних дій.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня
2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року прийнято відмову ОСОБА_2 від позову. Рішення Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року визнано нечинним, а провадження у справі закрито.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Верховного Суду від 8 січня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діяв адвокат Биркович О. І., в частині оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року; касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада
2024 року залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , в інтересах яких діяв адвокат Биркович О. І., в частині оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року визнано неподаною та повернено заявникам.
Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Биркович О. І., в частині оскарження рішення Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року; касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року повернено особі, яка її подала.
Ухвалою Верховного Суду від 5 березня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Биркович О. І., на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року повернено.
Ухвалою Верховного Суду від 8 квітня 2025 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Биркович О. І., в частині оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Биркович О. І., в частині оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року повернено.
31 травня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Биркович О. І.,
у підсистемі «Електронний суд» сформувала касаційну скаргу, зареєстровану судом
2 червня 2025 року, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2022 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду
від 26 листопада 2024 року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження в частині оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня
2022 року, суд дійшов наступних висновків.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Тлумачення частини першої статті 389 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга може бути подана за умови апеляційного перегляду справи.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр).
Відповідно до матеріалів касаційної скарги та відомостей Реєстру рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня
2022 року не переглядалася в апеляційному порядку.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 30 травня 2022 року судом апеляційної інстанції не переглядалося, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження в частині оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
Вказана касаційна скарга подана до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку. Заявник не заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої
статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази, що підтверджують поважність причин пропуску цього строку.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на касаційне оскарження, у разі повторного подання касаційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження;
- повторне подання касаційної скарги відбулось в межах строку касаційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з касаційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих касаційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції та не могли бути усунені скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Вказаний висновок щодо поновлення процесуальних строків викладений Верховним Судом в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21
(провадження № К/990/17155/23).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Заявником вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України не дотримано, оскільки не надано доказів надсилання копії скарги усім учасникам справи.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Проте у скарзі не зазначено відповідних відомостей про третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Крім того, у скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест фінанс» зазначено відповідачем, проте зі змісту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції не встановлено, що вказане товариство є учасником справи.
Суд звертає увагу заявника, що приватний нотаріус є відповідачем у справі, а не третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, як зазначено у скарзі.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті (стаття 409 ЦПК України).
Оскільки касаційним судом відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення суду першої інстанції, заявникові потрібно уточнити зміст клопотання з урахуванням статті 409 ЦПК України та повноважень суду касаційної інстанції.
Отже, заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати докази надсилання скарги всім учасникам справи.
Оскільки касаційна скарга у відповідній частині оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Биркович Олександр Іванович, в частині оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 30 травня 2022 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Биркович Олександр Іванович, в частині оскарження ухвали Закарпатського апеляційного суду від 26 листопада 2024 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Якщо заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення та доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимог цієї ухвали скарга у відповідній частині вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська