23 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/1066/21
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ?Анавік?
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025
за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Одеської обласної ради;
2) Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації;
3) Міністерства культури та інформаційної політики України,
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ?Анавік?;
2) Управління обласної ради з майнових відносин,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунального некомерційного підприємства ?Одеський обласний очний шпиталь інвалідів війни? Одеської обласної ради,
про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна нежитлових приміщень та зобов'язання їх повернути,
15.12.2025 (через систему ?Електронний суд?) Товариство з обмеженою відповідальністю ?Анавік? (далі - Товариство, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 (повний текст складений 24.11.2025) разом з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження постанови та зупинення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2023.
За результатами розгляду матеріалів справи та касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із положеннями частин 2 і 5 статті 292 та статті 174 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги. Якщо ухвала про залишення заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (далі - Закону).
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Предметом позову є вимоги про: визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.11.2020 (1 немайнова вимога) та зобов'язання Товариства повернути на користь територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Облради вказане нерухоме майно загальною вартістю 2 255 883,60 грн (майнова вимога).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 позов задоволено повністю
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 зазначене рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі Товариство просить постанову скасувати з підстав порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Згідно з приписами підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На момент звернення з позовом до суду, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 270,00 грн.
Отже за вимоги немайнового характеру скаржник має сплатити 3 632,00 грн (1 немайнова вимога х 2 270,00 грн х 200% х 0,8).
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Зважаючи на викладене, позовна вимога про повернення нежитлових приміщень є вимогою майнового характеру.
У позовній заяві заступник керівника Одеської обласної прокуратури визначив загальну вартість оспорюваних нежитлових приміщень у сумі 2 255 883,60 грн.
Таким чином за вимогу майнового характеру скаржник має сплатити судовий збір у сумі 54 141,21 грн (2 255 883,60 грн х 1,5% х 200% х 0,8).
Ураховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у даній справі складає 57 773,21 грн (3 632,00 грн + 54 141,21 грн).
Водночас до касаційної скарги додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 15.12.2025 №144 про сплату судового збору у розмірі 45 000,00 грн за подання касаційної скарги, яка не може вважатися документом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому розмірі.
З метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику необхідно надати суду документ на підтвердження доплати судового збору в розмірі 12 773,21 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- код класифікації доходів бюджету: 22030102 ?Судовий збір (Верховний Суд, 055?).
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Згідно із частиною 2 статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ?Анавік? залишити без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю ?Анавік? строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. М. Мачульський