Справа № 302/226/22
Провадження № 2-др/302/14/25
(в повному обсязі)
19.12.2025 селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Кривка В. П.,
з участю: секретарка судового засідання - Липей В.В.,
позивачка ОСОБА_1 ,
представник позивачки - адвокат Ільїн О.П.,
представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Рішко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , співвідповідача Міжгірської селищної ради, третя особа без самостійних вимог ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 63979522 від 24.06.2022 року, ОСОБА_4 ; скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, загальною площею 55,3 кв.м., житловою площею - 35,9 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: В - вбиральня, Г - гараж, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання незаконним та скасування рішення Міжгірської селищної ради Закарпатської області від 20.06.2023 року №1089 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної форми власності Міжгірської селищної ради»; визнання незаконною та скасування в системі Державного земельного кадастру державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0750 га з кадастровим номером 2122455100:01:014:0161, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання незаконною та скасування в системі Державного земельного кадастру державну реєстрацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0750 га з кадастровим номером 2122455100:01:014:0162, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; виділення в натурі ОСОБА_1 , як окремий об'єкт нерухомого майна 3/4 (три четверті) частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності на вказане нерухоме майно; виділення в натурі ОСОБА_1 як окремий об'єкт нерухомого майна 3/4 (три четверті) частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2122455100:01:014:0117, припинивши право спільної часткової власності на вказане нерухоме майно,
- у частині розгляду заяви (клопотання) представника відповідачки адвоката Рішко С.І. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, понесених ОСОБА_2 , у виді оплати послуг судового експерта в розмірі 21454 гривні 99 коп.,
Згідно з рішенням Міжгірського районного суду від 06.11.2025 ухвалено відмовити в задоволенні зазначеного позову.
11.12.2025 в суд подано заяву (клопотання) представником відповідачки ОСОБА_2 - адвокатом Рішко С.І. про стягнення зазначених судових витрат, які понесла відповідачка, з таким обґрунтуванням.
Під час розгляду справи ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.10.2024 було призначено і проведено судову будівельну інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Колчар В.Д. Відповідачка ОСОБА_2 сплатила експерту за виставленим рахунком і листом експерта та на виконання ухвали суду 21454,99 гривень згідно з листом № 24-1/1299, рахунком фактурою №726/2 від 12.11.2024 з наданням у справу підтвердження слати цих послуг згідно з квитанцією про переказ готівки № 50 від 02.12.2024.
Розгляд цієї процесуальної заяви призначено з викликом сторін та їх представників у судове засідання відповідно до положень ч.ч.3,4 статті 270 ЦПК України. Зазначені цивільно-процесуальні норми передбачають :
- суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи;
- у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Статтею 270 ЦПК України імперативно передбачено, що додаткове рішення ухвалюється протягом 10 днів із дня надходження заяви про це.
Позивачка і її представник в судовому засіданні визнали, що сторона відповідача понесла зазначені витрати. Адже оплату послуг судового експерта відповідно до вище зазначеної ухвали суду було покладено на обидві сторони порівну. Натомість сторона позивачки просить розстрочити оплату цих послуг на п'ять місяців рівними частинами і взяти до уваги майновий стан позивачки, яка є особою з інвалідністю з дитинства і отримує щомісячно дохід у виді пенсії в розмірі 6000 гривень та заробітну плату в розмірі 17 тисяч гривень після відрахування обов'язкових податків та платежів.
Представник відповідачки - адвокат Рішко С.І. клопотання підтримав, однак заперечив вирішення питання розстрочення виплат, зазначивши, що позивачка отримує пенсію і заробітну плату, а тому її майновий стан не є критичним. Окрім цього, представник відповідачки вважає, що питання розстрочення виконання судового рішення може бути вирішене на стадії виконання судового рішення, що передбачено статтею 435 ЦПК України.
Оцінивши зміст поданої заяви, додані до неї документи, зміст заперечень і позиції сторін з розглядуваного питання, суд дійшов такого висновку.
Нормативно - правове обґрунтування.
Згідно з статтею 270 ч.1 п.3 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з ч.2 статті 270 ЦПК України заява про ухвалення додаткового рішення може бути подана до закінчення строку на виконання рішення.
Статтею 141 ч.2 п.2 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Частинами 3-5 статті 139 ЦПК України передбачено:
- експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків;
- суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат;
- у випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом. Суд має право накласти арешт на грошові кошти чи майно такої сторони в межах сум, присуджених до стягнення, в порядку, встановленому цим Кодексом для забезпечення позову.
З огляду на встановлене суд вважає, що заява (клопотання) сторони позивача про вирішення питання розподілу судових витрат є прийнятною і підлягає розгляду.
Суд вважає, що витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню з позивачки на користь відповідачки, виходячи з такого обґрунтування.
У справі є підстави для застосування положень статті 270 ч.1 п.3, 141 ч.2 п.2 ЦПК України, зокрема щодо вирішення питання судових витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.
Стороною позивача не оспорюється розмір витрат, заявлених для відшкодування стороною відповідача. Також не є предметом спору те, що сторона відповідачки оплати послуги експерта у відповідності до ухвали суду. Предметом спору, по суті, є питання вирішення розстрочення зазначених судових витрат.
Згідно з статтею 267 ч.1 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
У справі є документальне підтвердження, що позивачка є особою з інвалідністю з дитинства другої групи (згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ №0359203). У зв'язку з цим позивачка не сплачувала судовий збір за подання позову. Згідно з довідкою з установи Пенсійного Фонду України (сформованою Управлінням в Закарпатській області) позивачка отримує пенсію у розмірі 6000 гривень щомісячно. Позивачка також працює в КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ МІЖГІРСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ - «МІЖГІРСЬКЕ ВИРОБНИЧЕ УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА» і отримує заробітну плату, розмір якої, після відрахування податків та обов'язкових платежів становить 17000 гривень щомісячно, що стверджено довідкою з ПФ України від 16.12.2025 року.
Отже, одноразове стягнення зазначених вище судових витрат дійсно може суттєво вплинути на майновий стан позивачки та членів її сім'ї. Клопотання позивачки про розстрочення розміру судових витрат у виді оплати послуг експерта в сумі 21454, 99 грн, тобто визначення до сплати цієї протягом 5 місяців рівними частинами в розмірі по 4291 грн суд визнає обґрунтованими для застосування положень частин 1,3 статті 136 ЦПК України.
Доводи представника відповідачки, що зазначене питання має вирішуватись на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, у відповідності до положень статті 435 ЦПК України, суд відхиляє з огляду на таке.
У справі за наслідками розгляду заяви (клопотання) ухвалюється додаткове рішення, яке відповідно до положень частин 2, 3 статті 270 ЦПК України ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення за заявою, яка може бути подана до суду до закінчення строку на виконання судового рішення. Отже, на додаткове рішення розповсюджуються положення ч.1 статті 267 ЦПК України, зокрема щодо розстрочення виконання. Адже частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено такі завдання та основні засади цивільного судочинства : справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною третьою статті 2 ЦПК України до основних засад (принципів) цивільного судочинства віднесено, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12). Водночас розстрочення сплати судових витрат з урахуванням майнового стану сторони ґрунтується також на засадах законності, пропорційності, обов'язковості судового рішення і справедливості.
Керуючись статтями 136, 139, 263-265, 266, 270, 273 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Рішко С.І. в інтересах відповідачки ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , у користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , судові витрати у виді сплачених послуг судового експерта за проведення в справі судової будівельної інженерно-технічної експертизи в розмірі 21454 гривні 99 коп.
Виконання додаткового судового рішення розстрочити рівними частинами на п'ять місяців, починаючи з дати набрання законної сили додатковим рішенням, у розмірі по 4291 грн щомісячно.
Апеляційну скаргу на додаткове рішення може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або в разі розгляду питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення суду.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили згідно з статтею 273 ЦПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 23.12.2025 року.
Суддя: В. П. Кривка