18 грудня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/3370/25
За позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, м. Чернівці
до Громадської організації «Глобальний силовий альянс», м. Чернівці
про стягнення неустойки - 230589,65 грн
Суддя Гончарук О.В.
Секретар судового засідання Медвідчук І.В.
Представники сторін:
від позивача - Філіп М.О. (самопредставництво);
від відповідача - не з'явився.
Обставини справи: Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Громадської організації «Глобальний силовий альянс» про стягнення неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення у розмірі 230589,65 грн.
Позов обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна №368 від 28.11.2013, розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Володимира Комарова, 9 а/б в підвалі будинку, в частині сплати компенсації за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 01.03.2024 до 14.09.2025 у розмірі 230589,65 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.11.2025.
« 04» листопада 2025 року, через відділ документального та інформаційного забезпечення, від представника відповідача надійшло клопотання (вх. №3736) в якому просить відкласти підготовче засідання на іншу дату та надати можливість представнику відповідача ознайомитись із матеріалами справи.
Ухвалою суду від 04.11.2025 відкладено підготовче засідання на 13.11.2025.
Ухвалою суду від 13.11.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 04.12.2025.
Судове засідання призначене на 04.12.2025 не відбулось у зв'язку із неможливістю проведення технічної фіксації судового засідання за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку про що відповідальними працівниками суду складено відповідний акт.
Ухвалою суду від 04.12.2025 призначено судове засідання на 18.12.2025.
« 18» грудня 2025 року від відповідача, надійшла заява (вх.№ 5289) про проведення судового засідання без його участі.
У судове засідання 18.12.2025 представник відповідача не з'явився.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
28.11.2013 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Громадською організацією «Федерація боді-білдингу і армреслінгу» укладено Договір оренди нерухомого майна № 368 за умовами якого орендодавець на підставі рішень виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.10.2004 № 916/20 від 12.11.2013 №586/19 та заяви від 26.07.2013 № 02/01-11-2841/0 передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 189,9 кв. м. розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Комарова Володимир, 9 а/б в підвалі будинку, з метою використання його під спортивний клуб (п.1.1. Договору).
Пунктом 2.1 Договору визначено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Чернівців, затвердженого міською радою, та на дату укладення договору, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до цього договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ становить 1312,58 гривень.
« 14» серпня 2014 року на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради №351/12 від 22.07.2014 між сторонами укладено додатковий договір №1 до договору оренди № 368 від 28.11.2013, яким внесено зміни в назву орендаря, а саме: слова «Федерація боді-білдінгу і армрестлінгу» замінено словами «Громадська організація «Глобальний силовий альянс».
« 28» жовтня 2016 року сторони підписали додатковий договір №2 до договору оренди №368 від 28.11.2013 яким продовжили термін дії договору до 27.09.2019.
« 01» квітня 2019 року між сторонами укладено додатковий договір про зміну орендодавця до договору оренди нерухомого майна №368 від 28.11.2013, яким визначено Департамент розвитку Чернівецької міської ради - орендодавцем, як правонаступника Департаменту економіки Чернівецької міської ради в частині діючих договорів оренди нежилих приміщень, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Чернівці.
« 18» грудня 2019 року сторони підписали додатковий договір №3 до договору оренди №368 від 28.11.2013 яким продовжили термін дії договору до 27.08.2022 та виклали п. 2.1 договору в такій редакції: орендар зобов'язується починаючи з 18.12.2019 сплачувати орендну плату розраховану згідно додатку №1/3, що в місяць з урахуванням ПДВ складає 4443,66 грн та коригується на індекс інфляції попереднього місяця.
Рішенням Чернівецької міської ради від 15.04.2021 №177 ліквідовано з 01.07.2021 Департамент розвитку Чернівецької міської ради та утворено Управління комунальної власності Чернівецької міської ради з 15.06.2021.
31.05.2021 рішенням Чернівецької міської ради VIII скликання №253 затверджено Положення про Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, відповідно до п.1.6 якого Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, є правонаступником представництва Фонду державного майна України в місті Чернівцях, Департаменту економіки Чернівецької міської ради та Департаменту розвитку Чернівецької міської ради, Коровійської та Чорнівської сільських рад в частині укладених до дати затвердження цього Положення договорів купівлі-продажу майна комунальної власності Чернівецької міської ради, Коровійської та Чорнівської сільських рад, патентів на право оренди будівель (споруд, приміщень), договорів оренди та позички нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Чернівців, Коровійської та Чорнівської сільських рад та обліку комунального майна територіальної громади міста Чернівців, Коровійської та Чорнівської сільської рад, в тому числі в частині договорів оренди, по яких необхідно стягнути заборгованість з орендної плати за комунальне майно, та виявлених порушень і недоліків під час здійснення перевірок відповідними контролюючими органами.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 04.11.2021 у справі 926/3086/21 задоволено позов Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, стягнуто з громадської організації «Глобальний силовий альянс» на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради заборгованість за договором оренди нерухомого майна №368 від 28.11.2013 в сумі 46248,53 грн за період березень, липень 2020 - червень 2021, розірвано договір оренди нерухомого майна №368 від 28.11.2013 на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Чернівці вул. Комарова Володимира, 9 А/Б, у підвалі будинку, з метою використання його під спортивний клуб, загальною площею 189,90 кв.м., зобов'язано громадську організацію «Глобальний силовий альянс» звільнити приміщення, розташоване за адресою: м. Чернівці вул. Комарова Володимира, 9 А/Б, у підвалі будинку, загальною площею 189,90 кв.м. шляхом передання нежилого приміщення Управлінню комунальної власності Чернівецької міської ради.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.08.2024 у справі 926/966/24 стягнуто з Громадської організації «Глобальний силовий альянс» неустойку в розмірі 283113,62 грн за період з 25.11.2021 по 29.02.2024.
Згідно з актом державного виконавця від 15.09.2025 приміщення за адресою: м. Чернівці вул. Комарова Володимира, 9 А/Б, у підвалі будинку, загальною площею 189,90 кв.м повернуто 15.09.2025.
Згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку за період 01.03.2024 по 14.09.2025.
Позовна вимога у даній справі про сплату неустойки обґрунтована посиланням на приписи наведеної норми Цивільного кодексу України.
Застосування зазначеної неустойки обумовлюється тим, що зобов'язання наймача з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
В порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Для застосування наслідків, передбачених частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
До предмета доказування при розгляді спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди, входять обставини невжиття орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисне ухилення орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утримання орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджання орендарем в доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутності з боку орендодавця бездіяльності та невчинення ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків та здійсненні своїх суб'єктивних прав. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду,
При розгляді спорів про стягнення неустойки судам необхідно враховувати, що право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного Кодексу України та обов'язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 31.01.2020 у справі №916/2724/18
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту державного виконавця від 26.09.2022 вказане приміщення звільнено.
За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України. Законодавцем у частині 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином, позивач за період неправомірного користування відповідачем об'єктом оренди за 01.03.2024 по 14.09.2025, тобто після припинення дії договору та набрання законної сили рішення суду у справі № 926/3086/21, правомірно заявив до стягнення з останнього неустойки в подвійному розмірі орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 368 від 28.11.2013 у розмірі 230589,65 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд відзначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства та умови Договору, суд доходить висновку про правомірність та обґрунтованість позову та можливість його задоволення у повному обсязі.
Таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача 230589,65 грн неустойки за несвоєчасне звільнення приміщення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Управління комунальної власності Чернівецької міської ради до задовольнити Громадської організації «Глобальний силовий альянс» про стягнення неустойки у сумі 230589,65 грн задовольнити.
2. Стягнути з Громадської організації «Глобальний силовий альянс» (58018, м. Чернівці, вул. Володимира Комарова, 9-Б, код 23249722) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Петровича Якоба, 18, код ЄДРПОУ 44388619) 230589,65 грн неустойки та 2422,40 грн судового збору.
3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.12.2025.
Суддя О.В. Гончарук