Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/5532/25
Номер провадження 2/299/2015/25
(заочне)
23.12.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Леньо В.В., за участі секретаря судового засідання Казимірська Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Виноградів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Продан Оксана Василівна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Адвокат Продан О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач є колишнім чоловіком дочки позивачки ОСОБА_3 . Від шлюбу вони мали спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 утримання, виховання та забезпечення всіх потреб малолітнього онука ОСОБА_4 , здійснює його бабуся - ОСОБА_1 , яка виховує його. Онук перебуває на повному її матеріальному утриманні.
Мати дитини - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті матері дитина залишилася без батьківського піклування.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.04.2021 року у справі № 299/216/21, місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , визначено разом з бабою - позивачем ОСОБА_1 .
З вказаних підстав просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання онука ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 5000 гривень щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. До суду подано клопотання про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує.
Правом подати відзив на позов у встановлений строк відповідач не скористався.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, відповідно до ч.2 ст.131 ЦПК України, згідно якої у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться, а також через оголошення на сайті Виноградівського районного суду веб-портал судова влади України. Заперечень проти позову відповідач не подала, жодних клопотань від його імені на адресу суду не надходило.
Суд вважає, що в матеріалах справи, є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі для її розгляду по суті та керуючись ст.280 ЦПК України, за клопотанням представника позивача, дійшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_4 , батьками якого, відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З копії свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 06.10.2020 року, вбачається, що матір дитини ОСОБА_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті матері дитина залишилася без батьківського піклування.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15.04.2021 року, у справі № 299/216/21, місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , визначено разом з бабою - позивачем ОСОБА_1 .
На даний час дитина перебуває на утриманні бабусі ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 5 Сімейного кодексу України встановлено, що держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Частинами 6-10 ст. 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Статтею 150 СК України встановлені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема вони зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до положень ч.1 ч.2 ст.258 СК України, баба і дід мають право на самозахист внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень
Згідно зі статтями 8, 11, 15 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Втім, як установлено судом відповідач матеріально не забезпечує свою дитину, а тому аліменти на утримання дитини слід стягнути на підставі судового рішення.
За правилом, установленим ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, а частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст183 СК України).
Враховуючи обставини, із числа регламентованих ч.1 ст. 182 СК України, як то, вік, матеріальне становище та стан здоров'я дитини, зокрема, що дитина відповідача - ОСОБА_4 проживає разом з бабою та перебуває на її утриманні.
Також, суд бере до уваги вік, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є особою працездатного віку, інших непрацездатних та/або неповнолітніх осіб на утриманні не має.
Згідно з ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на дітей не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі по 4000 гривень щомісячно, але у будь - якому випадку не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що прямо визначено положеннями ч.2 ст. 182 СК України.
Розподіл судових витрат
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Згідно зі ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачка звільнена від сплати судового збору, - відповідно, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 1211 гривень 20 коп.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. При цьому судом враховано вимоги ч.1 ст.191 СК України, згідно якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263, 264, 265, 280, 430 ЦПК України, ст.ст.180, 182, 184, 191, 192 Сімейного Кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є піклувальником над малолітнім ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі по 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 в дохід держави 1211,20 гривень судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Леньо В. В.