Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/3796/25
Номер провадження 1-кс/299/973/25
22.12.2025 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ відділення поліції№1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 по кримінальному провадженню Єдиний реєстр досудових розслідувань №12025071080000461 від 26.07.2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця,громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, ранішше несудимого, військовослужбовця, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Підозрюваний ОСОБА_4 утримується під вартою, перебуває в слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Закарпатській області №9.
Заступник начальника СВ відділення поліції№1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, ОСОБА_4 .
Подане клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 , проживаючи в с. Бороняво, Хустського району, Закарпатської області та будучи обізнаним про місце розташування державного кордону України, знаючи про існування явища нелегальної міграції в умовах воєнного стану, чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи наслідки, які можуть настати після їх вчинення, діючи умисно, з корисливих мотивів досяг злочинної домовленості з невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо прийняття участі за грошову винагороду в незаконному переправленні громадян України через державний кордон поза пунктами пропуску, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_3 , які достовірно знаючи про Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 про введення воєнного стану в Україні та про загальну мобілізацію, а також про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, окрім виключень вказаних у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою уникнення мобілізації мали намір незаконно потрапити через кордон України до країн Європейського Союзу, зокрема Румунії.
Відповідно до заздалегідь розробленого невстановленою досудовим розслідуванням особою плану, у обов'язки ОСОБА_4 , за плату в розмірі 500 доларів США, входило безпечний їх супровід з околиці м.Хуст, Закарпатської області до с.Хижа, Берегівського району, що знаходиться в безпосередній близькості до державного кордону України.
В свою чергу, ОСОБА_7 за отримані ним послуги у виді незаконного переправлення через державний кордон України сплатив 13 000 доларів США на криптогаманець за адресом НОМЕР_1 , який належить невстановленій досудовим розслідуванням особі, ОСОБА_8 в свою чергу мав сплатити 13 000 доларів США вже на території Румунії, після успішної реалізації вищевказаного плану, на вищевказаний криптогаманець.
В подальшому, а саме 25.07.2025 близько 06 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , був доставлений на автомобілі марки «Mercedes», блакитного кольору на іноземній реєстрації НОМЕР_2 , невстановленою досудовим розслідуванням особою, на околиці м. Хуст в напрямку Берегівського району, з метою виконання заздалегідь розробленого плану, очікував на громадян, яким мав намір сприяти у незаконному перетину ДК України. Далі 25.07.2025 о 07:00 год. на вищевказаному автомобілі невстановленою досудовим розслідуванням особою до ОСОБА_4 було доставлено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Далі, за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи з метою безперешкодного обходу контрольного прикордонного посту Державної прикордонної служби, розміщеного на виїзді з м.Виноградів в напрямку с. Королево та с. Теково, Берегівського району, ОСОБА_4 наказав рухатися ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ним по зазделегіть розробленому маршруту в напрямку лінії розмежування державного кордону України, що на околиці с. Хижа, Берегівського району.
Разом з цим, під час руху ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими на даний час невстановленими особами, здійснюючи свою діяльність з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, роз'яснив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спосіб перетину державного кордону України, а саме: способу подолання, напрямку та відстані між ними і до державного кордону України, а також способу подолання інженерних споруд на кордоні, з метою успішного перетину поза пунктом пропуску державного кордону України з можливістю потрапити до країн Європи, а саме Румунії.
Прибувши на околицю с. Хижа, Берегівського району, перебуваючи в безпосередній близькості до лінії розмежування державного кордону України на відстані 150 метрів, о 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виявлено військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 , на напрямку 150 прикордонного знаку та затримані за спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску.
28 липня 2025 року заступником начальника СВ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , повідомлено про підозру ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України.
28 липня 2025 року о 17.40 год. гр. ОСОБА_4 затримано у відповідності до ст.ст. 208, 615 КПК України.
Наявність обґрунтованості підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколами допитів свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту підозрюваного, протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри вказаної особи у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Повідомлення про підозру повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини, щодо поняття «обґрунтованості».
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, слід зазначити, що згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagozv. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні «Murray v. the United Kingdom».
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
30 липня 2025 року слідчим суддею Виноградівського районного суду відносно підозрюваного ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 вересня 2025 року.
Так, згідно вказаної ухвали слідчим суддею зазначено про доведеність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Указаний висновок підтверджується копією повідомлення про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яка 28.07.2025 року з дотриманням положень ст. 278 КПК України йому вручена.
Також визнано доведеними обставини про те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики, зокрема, ризики того, що підозрюваний перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, учинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням доведеності вищенаведених ризиків, слідчий суддя вважав доведеним, що інші, більш м'які (особисте зобов'язання, особиста порука та домашній арешт), запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчим суддею також враховано тяжкість вчиненого злочину: - підозрюваний ОСОБА_4 , вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
З огляду на викладене, для запобігання ризиків, які зазначені в клопотанні, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не гарантуватиме та не забезпечуватиме запобігання вказаним ризикам та виконанням підозрюваним процесуальних обов'язків, у зв'язку з чим заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє.
Постановою керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури від 19 вересня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025071080000461 від 26 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 26 жовтня 2025 року.
Ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду від 24 жовтня 2025 року у кримінальному провадженні № 12025071080000461 від 26 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України продовжено строк досудового розслідування до шести місяців, тобто до 26 січня 2026 року.
Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , закінчується 22 грудня 2025 року, однак досудове розслідування по даному кримінальному провадженню не закінчено, а тому, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , а також те, що заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що стали підставою для обрання запобіжного заходу не зменшилися і виправдовують обраний запобіжний захід для запобігання ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватись від органів досудового розслідування, тобто не з'являтись на виклики слідчого, прокурора, суду, виїхати за межі Закарпатської області з цією метою, впливати на свідків у кримінальному провадженню з метою зміни ними показів, які викривають його злочинну діяльність, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та існує ризик його протиправної поведінки, та з метою досягнення дієвості даного кримінального провадження, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Приймаючи до уваги, що підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою немає, враховуючи той факт, що по теперішній час продовжують мати місце ризики, що встановлені стороною обвинувачення та судом при обранні та продовженні даного запобіжного заходу, а саме можливість ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні шляхом впливу на свідків та співучасників кримінального правопорушення, а також можливість, в разі обрання йому запобіжного заходу, що не пов'язаний із обмеженням його волі, учинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, у сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні саме такого запобіжного заходу, а саме - тримання під вартою, адже жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатен забезпечити належної процесуальної поведінки особи, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні вище, які наразі залишаються реальними і триваючими, продовжують об'єктивно існувати, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.
На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання завдань досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження заступник начальника СВ за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор, у судовому засіданні підтримав клопотання та просив таке задоволити.
Підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечив.
Слідчим суддею встановлено, що на час розгляду клопотання ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися та існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а тому існують достатні підстави для продовженні строків тримання під вартою підозрюваному. Зворотне підозрюваним та його захисником в судовому засіданні не доведено, зокрема не спростовано зменшення ризиків підозрюваного, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, існує ризик його протиправної поведінки в майбутньому, враховуючи те, що підозрюваний раніше судимий, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.
Сукупність встановлених обставин свідчить про те, що заявлені ризики не зменшилися та наявні об"єктивні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, і ці обставини виправдовують подальше застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим заперечення сторони захисту слідчий суддя відхиляє та приймає рішення про задоволення клопотання.
Так, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частина 5 статті 132 КПК).
Разом з тим, слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Така позиція суду випливає й із практики Європейського суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та ймовірне покарання, яке очікує особу в разі доведення винуватості, дають підстави слідчому судді для задоволення клопотання.
Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею не встановлено.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою містить додаткових обґрунтувань необхідності тримання особи під вартою протягом тривалого часу, а також містить виклад обставин, відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 199 КПК України, і такі обставини встановлені слідчим суддею за наслідками розгляду клопотання, у зв"язку з чим клопотання підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею надано оцінку клопотанню на предмет відповідності вимогам ст.ст. 184, 199 КПК України, перевірено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, проведено аналіз наявності обставин та наведених у клопотанні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Таким чином, клопотання підлягає до задоволення, строк тримання під вартою підозрюваному слід продовжити в межах строків досудового розслідування, з визначеням розміру застави в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України, покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, майновий та сімейний стан, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані які вказують на те, що у цьому кримінальному провадженні відносно підозрюваного запобіжний захід не обирався і такий не порушувався. Враховує також і те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК), у тому підозрюваному слід визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України,
Клопотання задоволити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26 січня 2026 року включно.
Датою закінчення дії запобіжного заходу є 27 січня 2026 року.
Залишити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, встановлений ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30.07.2025 у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_4 звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту (за межі Хустського району Закарпатської області), в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 26 січня 2026 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає до негайного виконання органом досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1