46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
23 грудня 2025 року м.Тернопіль Справа № 921/801/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Дідур А.М.
розглянув клопотання без номера від 27.11.2025 (вх.№8346) адвокатки Тур О.Т.
про поновлення провадження
у справі
за позовом: Фізичної особи-підприємця Кулішова Романа Петровича, м.Новий Розділ Стрийського району Львівської області
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сторожа Володимира Зеновійовича, с. Кобилля Тернопільського (колишнього Збаразького) району Тернопільської області
про стягнення 88000,00грн
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Обставини справи.
У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа за позовом Фізичної особи-підприємця Кулішова Романа Петровича, м.Новий Розділ Стрийського району Львівської області до Фізичної особи-підприємця Сторожа Володимира Зеновійовича, село Кобилля Тернопільського (колишній Збаразький) району Тернопільської області, про стягнення помилково перерахованих коштів в розмірі 88000,00грн.
Розгляд справи, згідно з ухвалою суду від 22.12.2023 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 09 січня 2024 року провадження у справі зупинено на підставі пункту 3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України до припинення перебування ОСОБА_1 у складі військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно ухвал, зокрема від 09.01.2025 та 20.08.2025 судом відмовлено позивачу у задоволенні клопотань без номера від 16.12.2024 (вх.№9643) та від 09.07.2025 (вх.№5029) про поновлення провадження у справі з мотивів, викладених у відповідних ухвалах.
27.11.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС адвокатом позивача, Тур О.Т. подано клопотання без номера від 27.11.2025 (вх.№8346) про поновлення провадження у справі, зазначивши, що оскільки відповідач не бере участі в бойових діях, а проходить навчання на території Тернопільської області, що вбачається з листа військової частини Національної гвардії України, відповідно обставин, що створюють об'єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду у цій справі немає, адже усунуто обставину, що зумовила об'єктивну неможливість відповідача брати участь у судовому провадженні (перебування на навчанні в Тернопільській області об'єктивно не перешкоджає брати участь у судових засіданнях, як особисто, так і в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів), тому просить поновити провадження у справі.
Ухвалою суду від 28 листопада 2025 року для вирішення питання про поновлення провадження у справі призначено судове засідання на 09.12.2025, котре відкладалося на 23.12.2025; сторонам встановлено процесуальний строк для подання додаткових доказів, зокрема: позивачу - доказів припинення (в тому числі призупинення) перебування ОСОБА_1 на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань під час дії воєнного стану в Україні; відповідачу - заяви щодо зупинення провадження у справі чи прагнення (або ж не бажання) продовжувати розгляд справи у період перебування на військовій службі по мобілізації.
Позивач про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином шляхом доставлення електронної копії ухвали суду від 09.12.2025 до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС. Представниця позивача в судове засідання не з'явилася; про причини неявки суду не повідомила; щодо витребуваних доказів, то у листі від 15.12.2025 зазначила про подання всіх доказів, наявних у позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений шляхом направлення судової кореспонденції на адресу його зареєстрованого місцезнаходження згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул.Шевченка, 103, с.Кобилля Тернопільського (колишнього Збаразького) району Тернопільської області, 47334); додаткових доказів ним не подано, не повідомлено про причини неможливості їх долучення, про зміну обставин служби не зазначено.
Мотиви, з яких суд виходить постановляючи ухвалу.
Положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок та умови зупинення провадження, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов'язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, які перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зазначені норми процесуального права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У даному випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Як вже зазначалося, ухвалою суду від 09 січня 2024 року провадження у цій справі зупинено на підставі пункту 3 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України до припинення перебування відповідача у справі - ОСОБА_1 , у складі військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Наявними у справі доказами, зокрема, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 №13559 від 13.12.2023, довідками Військової частини НОМЕР_1 №103 від 06.09.2023, №50/02/12-Т-55Аз від 20.06.2025, підтверджується, що ОСОБА_1 проходить військову службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 18.08.2023 на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення 2-го стрілецького батальйону.
З відповіді Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , наданої на адвокатський запит №07-25/10 від 24.10.2025, та на яку посилається заявник як на підставу поновлення провадження у справі, вбачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, залучається до несення служби на території Тернопільської області відповідно до покладених обов'язків на підрозділ, в якому він проходить службу. На дату надання відповіді ОСОБА_1 перебуває на навчанні на території Тернопільської області. Також, військовою частиною висловлено відсутність заперечень щодо залучення ОСОБА_1 у судові засідання з урахуванням залучення його до виконання ним службових обов'язків.
Підтвердженням факту перебування на військовій службі, відповідно до пункту 2.8.4.3 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №40 від 31 січня 2024 року, є довідки за формою 5, 6 (додатки 21, 22), котрі видаються військовослужбовцям і працівникам Збройних Сил України та членам їх сімей для подання за місцем вимоги.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 3 Закону № 389-VIII командир військової частини наділений повноваженнями видавати довідку за формою №5, передбачену Інструкцією, про проходження військовослужбовцем військової служби у ЗСУ.
З довідки форми №5 від 06.11.2025 №50/02/10/1-6343 вбачається, що молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з 15.08.2023 згідно наказу №239 по цей час.
Дія введеного в Україні воєнного стану та пов'язаного з ним особливого періоду вказує на те, що у цей період ця довідка є достатнім, допустимим та належним доказом перебування військовослужбовця у складі ЗСУ, які переведені на воєнний стан.
Отже, відповідач у справі перебуває на військовій службі у зв'язку з оголошеною загальною мобілізацією та воєнним станом в державі і ця обставина носить триваючий характер.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Суд при розгляді клопотання позивача також застосовує висновки суду касаційної інстанції, що є обов'язковими для суду першої інстанції, згідно з положеннями ч.4 ст.236 ГПК України.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі №754/947/22 надано узагальнюючий висновок щодо обов'язку суду зупинити провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, який за змістом є аналогічним пункту 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
За висновками Великої Палати Верховного Суду правила, визначені пунктом 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває до цього часу.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 “Про загальну мобілізацію в Україні» в Україні оголошена загальна мобілізація, яка відповідними Указами Президента України також неодноразово продовжувалася та триває на даний час.
Воєнний стан є загальним правовим режимом, що вводиться в Україні та створює юридичні рамки (правову конструкцію) для діяльності всіх державних інститутів, економіки та суспільства в умовах збройної агресії. Такий захід є системним, комплексним і загальнодержавним, який змінює правовий режим функціонування держави в цілому. Натомість переведення на організацію і штати воєнного часу є конкретним військово-організаційним заходом, який є наслідком та складовою частиною введення воєнного стану та оголошення мобілізації. Цей захід стосується внутрішньої структури та чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань з метою приведення їх у максимальну бойову готовність.
З настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу.
У зв'язку з цим Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення, Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України та аналогічних процесуальних норм.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини 1 статті 251 Цивільного процесуального кодексу України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Також, відповідно до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі №754/947/22, ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі є саме воля військовослужбовця як сторони у справі.
Отже, згідно означеного правового висновку, обставинами, що зобов'язують суд зупинити провадження у справі є факт перебування особи на військовій службі за мобілізацією, і єдиною підставою для поновлення провадження є завершення цієї служби (демобілізація, закінчення особливого періоду тощо).
У даній справі достеменно встановлено, що ОСОБА_1 мобілізований і проходить військову службу в лавах ЗСУ. Таку обставину жодна із сторін справи не заперечує.
Як в ході судового провадження у справі, так і під час розгляду клопотання позивача про поновлення провадження у справі, відповідачем не висловлено можливість його участі у розгляді справи у період служби у ЗСУ по мобілізації.
Як зазначалося вище, норма процесуального закону про обов'язкове зупинення провадження спрямована на забезпечення конституційного права на справедливий судовий розгляд та усунення перешкод для участі мобілізованої особи в судових засіданнях і надання правової допомоги. Це захист від необхідності обирати між виконанням військового обов'язку та захистом своїх прав у суді.
З долученої позивачем відповіді військової частини слідує, що молодший сержант ОСОБА_1 продовжує проходити військову службу, тобто відповідач не демобілізований; воєнний стан в країні не скасований.
Отже, обставини, що спричинили обов'язкове зупинення провадження (військова служба за мобілізацією), продовжують існувати.
Аргументи, викладені у клопотанні позивача про те, що відповідач перебуває на навчанні на території Тернопільської області, а військова частина не заперечує проти його залучення до справи, тобто існування можливості участі відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не мають правового значення для вирішення питання про поновлення провадження. Зазначені факти жодним чином не скасовують вимоги закону про обов'язкове зупинення провадження на час військової служби відповідача у справі.
Згода/незгода командира військової частини на участь військовослужбовця у розгляді справи не є підставою для скасування чи ігнорування імперативної норми ГПК України. Закон захищає конституційне право сторони на участь, яке не може бути поставлене в залежність від поточної позиції військового керівництва щодо можливості відволікання військовослужбовця від службових обов'язків.
Щодо доводів позивача про тривалість зупинення провадження та загрозу його правам у такому випадку, варто зазначити, що хоча суд визнає важливість дотримання строків розгляду, прав позивача на справедливий розгляд, однак це не може переважати над конституційним правом відповідача на захист в умовах, коли держава зобов'язала його нести військову службу. Забезпечення прав мобілізованої сторони є пріоритетом в умовах воєнного стану.
Таким чином, суд відхиляє всі зазначені доводи, оскільки вони стосуються поточної можливості відповідача брати участь у засіданнях, а не юридичної підстави для поновлення провадження, якою є лише припинення військової служби.
З урахуванням наведеного, позивачем не доведено, судом не встановлено зміни обставин, що послугували підставою для зупинення провадження у даній справі згідно з ухвалою суду від 09.01.2024, чи відсутності підстав для зупинення провадження у справі на даний час, тому у задоволенні клопотання про поновлення провадження суд відмовляє.
Керуючись ст.4, 6, 42, 46, 169, 230, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні клопотання без номера від 27.11.2025 (вх.№8346) представника Фізичної особи-підприємця Кулішова Романа Петровича, адвокатки Тур О.Т. про поновлення провадження у справі №921/801/23, - відмовити.
2. Сторонам повідомити суд негайно про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України після її складення та підписання, може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.255-257 ГПК України.
Повну ухвалу складено 23.12.2025.
Суддя Н.О. Андрусик