вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"23" грудня 2025 р. м.Рівне Справа №918/925/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність
Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.
Представники учасників:
від ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" Калачик В.В. (у режимі ВКЗ)
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 09.10.2025 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Призначено підготовче засідання суду на 23 жовтня 2025 р. на 10:00 год. Заборонено ОСОБА_1 відчужувати майно.
16.10.2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника ОСОБА_1 адвоката Гарманчук Олександри Романівни надійшла заява про участь у судовому засіданні по справі 918/925/25 "23" жовтня 2025 р. о 10:00 год. в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 17.10.2025 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Гарманчук Олександри Романівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду у справі №918/925/25 задоволено.
Ухвалою від 23.10.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мотальову-Кравець Валерію Юріївну (61002, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.57, офіс 10, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 25 квітня 2019 року № 1907). Оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , текст якого додається. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно. Визначено дату проведення попереднього судового засідання на "16" грудня 2025 р. о 10:30 год.
24.11.2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою від 01.12.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" з вимогами до ОСОБА_1 до розгляду. Призначено розгляд заяви у попередньому засіданні на "16" грудня 2025 р. на 10:30 год.
10 листопада 2025 року від Державної митної служби України надійшла інформація на запит суду.
16 грудня 2025 року від арбітражного керуючого Мотальової-Кравець Валерії Юріївни надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора, та заява з додатковими доказами.
Ухвалою від 16.12.2025 проведення попереднього засідання відкладено на 23 грудня 2025 р. на 11:40 год.
17 грудня 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" надійшли додаткові пояснення щодо грошових вимог до боржника.
У судовому засіданні 23.12.2025 представник ТОВ "ФК "Ел.Ен.Груп" підтримав вимоги заяв.и
Інші учасники справи не з'явилися. Про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. Явка до суду не визнавалася обов'язковою.
Судом встановлено наступне.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В розумінні даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, згідно з умовами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 було здійснено 23 жовтня 2025 року за номером 77515, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=77515&v=087e57e2cc&t=6, тобто, строк на пред'явлення грошових вимог закінчується 22 листопада 2025 року (включно).
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з положеннями статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.
Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, розглянувши письмову заяву кредитора з вимогами до боржника, а також документи, що її підтверджують, суд зазначає наступне.
Щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" суд зазначає наступне.
24.11.2024 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника на суму 27786 грн 70 коп., з яких 3 774,40 грн борг за Договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №3279665 від 07.05.2025 р., що складається з 1600,00 грн тіло кредиту та 2174,40 грн відсотки; 13 167,50 грн борг за Договором про надання фінансового кредиту №04807-10/2024 від 05.10.2024 р., що складається з 5000,00 грн тіло кредиту, 4455,00 грн відсотки та 3712,50 грн штраф; судового збору у розмірі 4 844,80 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.
Заява відправлена через систему Електронний суд 21.11.2025.
Судом встановлено, що заявник звернувся до суду вчасно у межах строку передбаченого ч. 1 ст. 45 Кодексу.
Щодо вказаної заяви суд зазначає, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КІФ" 07.05.2025 р. було укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №3279665, відповідно до якого первісний кредитор надав Боржнику кредит у розмірі 1600,00 гривень терміном на 90 днів.
Відповідно до п. 3.1. Договору, “За цим Договором Товариство надає Клієнту Кредит у гривні, а Клієнт зобов'язується одержати та повернути Кредит, сплатити передбачені цим Договором проценти та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.»
Пункт 3.2. Договору передбачає: “Сума Кредиту складає - 1600 гривень. Тип Кредиту - Кредит.»
Відповідно до п.п. 3.4.1., 3.4.2. Договору пільгова процентна ставка (знижка) - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду/наступного пільгового періоду користування Кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду / наступного пільгового періоду - нараховується стандартна процентна ставка. Стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.59% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №3279665 від 07.05.2025 р. становить 3 774,40 гривень, що складається з 1600,00 грн тіло кредиту та 2174,40 грн відсотки.
На підставі Договору факторингу №14082025 від 14.08.2025 р., право вимоги до Боржника було передано первісним кредитором на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП".
Також між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНС КРЕДИТ" 05.10.2024 р. було укладено Договір про надання фінансового кредиту №04807-10/2024, відповідно до якого ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" надало Боржнику кредит у розмірі 5000,00 гривень терміном на 120 днів під відсотки відповідно Договору.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пункт 1.2. Договору передбачає: Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійноюдіяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 05.10.2024. Наданийкредит Клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 01.02.2025.
Відповідно до п.п. 1.4. та 1.4.1. Договору-2 передбачено: За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована, розмір процентної ставки - 0,99% в день, що складає 361.35% річних. Проценти нараховуються у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2цього Договору. Денна процентна ставка складає: (5940.00/5000.00)/120*100%=0.99%.
Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором про надання фінансового кредиту №04807-10/2024 від 05.10.2024 р. становить 13167,50 грн, що складається з 5000,00 грн тіло кредиту, 4455,00 грн відсотки та 3712,50 грн штраф.
В подальшому на підставі Договору факторингу №27012025 від 27.01.2025 р., право вимоги до Боржника було передано первісним кредитором на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЛ.ЕН.ГРУП".
Перехід прав за договорами факторингу підтверджується витягом з реєстру боржників № 1 від 27.01.2025, який є додатком до Договору факторингу 1, в п. 1.4. якого передбачено, що перехід прав відбувається у дату підписання сторонами реєстру боржників.
Вказані грошові вимоги Боржник зазначив у своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Крім того, кредитор заявляє про понесені ним судові витрати у розмірі 10844,80 грн, які складаються зі сплати судового збору 4844,80 грн (Заява подана через систему Електронний суд, застосовується коефіцієнт 0,8 до ставки судового збору) та витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Арбітражний керуючий Мотальова-Кравець Валерія Юріївна згідно повідомлення про результати розгляду грошові вимоги кредитора визнає частково, у сумі: основний борг 12 466,20 грн.- друга черга задоволення; 4 844,80 грн. - судовий збір за подання заяви із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство - позачергово. А саме, за договором № 3279665 від 07.05.2025 року укладеним з ТОВ "ФК "КІФ" арбітражний керуючий визнає 3 011,20 грн. серед яких, сума заборгованості кредитом 1 600,00 грн., заборгованість по відсоткам 1 411,20 грн. Кредит на суму 1 600,00 грн., строк 90 днів, загальна вартість кредиту 3 011,20 грн. Враховуючи, що згідно умов кредитного договору сума до сплати - 3 011,20 грн. за весь строк кредитування, що також, передбачено графіком платежів, саме ця сума підлягає сплаті. Також за договором № 04307-10/2024 від 05.04.2024 року укладеного з ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" арбігражппй керуючий визнає 9 455,00 грн. серед яких, сума заборгованості за кредитом - 5 000,00 грн.. заборгованість по відсоткам - 4 455,00 грн. У іншій частині вимоги кредитора не визнає.
Як передбачено в ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Суд встановив, що боржник зобов'язання за Кредитними договорами 1, 2 належним чином не виконав, кредит та проценти за користування кредитними коштами в установлені строки не сплатив.
За приписами ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання.
Заборгованість боржника - 3 774,40 грн борг за Договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №3279665 від 07.05.2025 р., що складається з 1600,00 грн тіло кредиту та 2174,40 грн відсотки; 9455,00 грн борг за Договором про надання фінансового кредиту №04807-10/2024 від 05.10.2024 р., що складається з 5000,00 грн тіло кредиту, та 4455,00 грн відсотки. Всього 13 229,40 грн. Наведені вимоги підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів у черговості, визначеній в ч. 4 ст. 133 КУзПБ, а саме у другу чергу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання він повинен сплатити кредиторові неустойку (штраф, пеню).
Водночас, в п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи те, що Кредитний договір 1 був укладений 07.05.2025, а Кредитний договір 2 - 05.10.2024, на них поширюються положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
В п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування" передбачено звільнення споживача від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором, якщо він укладений до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг". В листі Національного банку України від 19.02.2024 № 14-0004/12907, на який посилається Кредитор, вказано, що цей закон є спеціальним, який регулює відносини за договором про надання споживчого кредиту.
Проте вказана норма ЗУ "Про споживче кредитування" суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки обмежує її застосування до кредитних договорів, укладених після 23.01.2024.
За приписами ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України; актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
В ч. 7 ст. 11 ГПК України передбачено, що у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
В Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 вказано на те, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali); "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Викладене свідчить про те, що спеціальний закон має перевагу над загальним у випадку існування суперечливих норми одного ієрархічного рівня.
В даному випадку ЦК України є правовим актом вищої юридичної сили, і саме його норми підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора (ч. 1 ст. 518 ЦК України).
Отже, підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів вимоги у розмірі всього 13 229,40 грн. (друга черга). У іншій частині в розмірі штрафу 3712,50 грн слід відмовити у визнані грошової вимоги Кредитора.
Судом встановлено, що заявник при звернення з заявою про визнання його кредитором Боржника ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 4 844,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 970 від 20.11.2025 (в матеріалах справи) відповідно до п.п. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Тому належить визнати 4 844,80 грн. сплаченого кредитором судового збору.
Також у заяві про грошові вимоги кредитора до боржника ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" просило визнати і включити до реєстру вимог кредиторів 6000 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження зазначених витрат представник кредитора надав суду: договір про надання правничої (правової) допомоги № 8/2025 від 18.11.2025, укладений між адвокатом Калачиком В.В. та ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", акт від 20.11.2025 про надання правничої (правової) допомоги до договору № 8/2025 від 18.11.2025, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 17.11.2025.
Згідно п.1.1 договору про надання правничої (правової) допомоги Адвокат бере на себе зобов'язання надати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором з дотриманням Правил адвокатської етики, а Клієнт зобов'язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акту наданих послуг, протягом 10 днів з дня підписання відповідного акту.
Як вбачається із акту №7/2025 про надання правничої (правової) допомоги від 20.11.2025, підписаного сторонами, останні підтверджують, що адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 (справа №918/925/25), а саме: аналіз документів Клієнта, договорів, факторингових угод, виписок, 1год - 1000грн; аналіз ЄДРСР / кредитної документації / обставин щодо боржника, 1год - 1000грн; визначення складу і розміру грошових вимог кредитора, 1год - 1000грн; підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45-47, 122 КУзПБ, 2год - 2000грн; підготовка пакету документів для подання до суду в ЄСІТС, 1год - 1000грн. Загальна вартість послуг - 6000грн.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.
Для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
У повідомленні арбітражний керуючий, посилаючись на практику Верховного Суду, вказує, що витрати на правничу допомогу у процедурах банкрутства заявлятись не повинні, оскільки положення КУзПБ не містять норм, що включають компенсацію понесених кредиторами витрат саме на правничу допомогу. Тому на переконання арбітражного керуючого заявлені витрати у розмірі 6000 грн задоволенню не підлягають.
Згідно ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.133 КУзПБ передбачено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність.
За загальним правилом розподілу судових витрат, що визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, арбітражним керуючим не заявлено.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є співмірними, обгрунтованими та підлягають відшкодуванню кредитору за рахунок боржника у розмірі 6000 грн.
Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з положеннями статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 45, 47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" (01001, м.Київ, вул..Михайла Грушевського, буд.10, код ЄДРПОУ 41240530) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в розмірі:
- 13 229 грн 40 коп. - вимоги другої черги;
- 10 844 грн 80 коп - витрати пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати по сплаті судового збору 4 844,80 грн та на професійну правничу допомогу 6 000,00 грн відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).
3. Відмовити у визнанні решти грошових вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп".
4. Вимоги кредиторів, заявлені після спливу строку, встановлено ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються судом у порядку черговості їх отримання та задовольняються в порядку черговості, встановленої ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
5. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 06 січня 2026 року.
6. Зобов'язати керуючого реструктуризацією надати суду: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів, протокол зборів.
7. Призначити судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "17" лютого 2026 р. на 11:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26-А, в залі судових засідань №09.
8. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили 23 грудня 2025 року та може бути оскаржена у десятиденний строк до Північно-західного апеляційного господарського суду за правилами ст.ст.254-259 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Бережнюк В.В.