вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"17" грудня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1014/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Н. Церковної, при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши матеріали справи за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення 23053,12 грн
за участю представників сторін:
від позивача - Півторак І.В.
У жовтні 2025 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення 23053,12 грн .
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07 листопада 2022 року о 16 год. 20 хв. на автомобільній дорозі М-06 Київ- Чоп, на ділянці дороги км 340+100 м відбулась ДТП за участі ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «ScaniaR440» номерний знак НОМЕР_1 (забезпеченого полісом ПрАТ «СК «Уніка» серії АР №5978393) з напівпричіпом Schmitz SCS24, д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок скоєння ДТП, пошкоджено металеве дорожнє огородження (відбійник) протяжністю 22 метри з комплектуючими матеріалами. Служба автомобільних доріг у Рівненській області звернулась до ПрАТ «СК «Уніка» із повідомленням про ДТП. В результаті ДТП державі, в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, заподіяно майнову шкоду (збитки) в розмірі 43 068,98 грн. 13.04.2023 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області здійснено оплату ТОВ «СП АВТОСТРАДА» по виконаних будівельних роботах по ремонту бар'єрного огородження на а/д М-06 Київ-Чоп на ділянці дороги км 340+100 м згідно акту № 21/7 від 13.04.2023 в розмірі 43 068,98 грн. 04.05.2023 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до ПрАТ «СК «Уніка» подано заяву про виплату страхового відшкодування від 01.05.202 в розмірі 43068,98. 29.05.2023 Приватним акціонерним товариством «СК «Уніка» Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області виплачено страхове відшкодування згідно страхового договору №023344/4435/5978393 від 18.03.2022 в розмірі 19015,86 грн. Однак, сума сплаченої страхової виплати є недостатньою для повного відшкодування шкоди. Різниця між завданою майновою шкодою Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та страховою виплатою з урахуванням суми франшизи встановленої полісом АТ №5978393, становить 23053,12 грн. (43 068,98 грн. - 19 015,86 грн. - 1000 грн. = 23 053,12 грн.).
12 листопада 2025 року через відділ канцелярії та документообігу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що розмір збитку по пошкодженому майну було розраховано на підставі Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна - металевого бар'єрного огородження №23650 від 24.05.2023, складеного Суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «СЗУ УКРАЇНА». Згідно Звіту, вартість матеріального збитку - пошкодженого майна, що знаходиться за адресою: Автодорога М06 Київ-Чоп через міста Львів, Мукачево, Ужгород 340 км 100 м, з урахуванням ПДВ, склала: 20 015 (двадцять тисяч п'ятнадцять) гривень 86 коп. 09.02.2024 року Позивачу було сплачене страхове відшкодування в розмірі 19 015.86 грн. (20 015.86 грн. мінус франшиза 1000 грн.).
17 листопада 2025 року через відділ канцелярії та документообігу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області страховику надані документи, що підтверджують розмір заявленої шкоди, а саме Акт приймання виконаних будівельних робіт №21/7 від 13.04.2023 та платіжну інструкцію №90 від 13.04.2023 про оплату таких робіт. Таким чином, потерпіла особа підтвердила фактичний розмір завданої шкоди (реальних збитків) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 07 листопада 2022 року на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, на ділянці дороги км 340+100 м. Дане свідчить про те, що страховик міг оцінити загальний розмір завданої шкоди, після виконання відновлювального ремонту огородження на а/д М-06 Київ-Чоп на ділянці дороги км 340+100 м та здійснити виплату страхового відшкодування у відповідності до фактично понесених витрат (реальних збитків). Однак, ПрАТ «СК «Уніка», керуючись спеціальними нормами закону ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 19015,86 грн. з ПДВ, відповідно до Звіту №23650. Підтвердженням понесених реальних збитків за проведення ремонтних робіт по відновленню бар'єрного огородження в розмірі 43068,98 грн. є Акт приймання виконаних будівельних робіт №21/7 від 13.04.2023 та платіжна інструкція №90 від 13.04.2023 про здійснення оплати таких робіт. Звертаючись до ПрАТ «СК «Уніка» із вимогою про відшкодування різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області просила відшкодувати кошти (фактичні витрати) за уже проведений ремонт бар'єрного огородження, а не кошти для проведення можливого відновлювального ремонту. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області має право на відшкодування дійсно понесених нею витрат, без урахування зносу, оскільки такі витрати пов'язані саме з відновленням пошкодженого майна до стану, що існував до пошкоджень і такі витрати є обгрунтованими, пов'язаними з отриманими внаслідок ДТП пошкодженнями. Однак, при проведенні незалежної оцінки, оцінювач визначав пошкоджене майно в тонах а не в метрах, як це зазначено у акті огляду від 16.11.2022.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою суду від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/1014/25 постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 02 грудня 2025 року. 02.12.2025 року судове засідання перевано у зв'язку із технічними проблемами системи звукозапису судового засідання "VKZ" про що складено відповідний акт.
Ухвалою суду від 02.12.2025 року відкладено розгляд справи на 17.12.2025 року.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до п. 1.1. Положення про Службу автомобільних доріг у Рівненській області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 29.07.2019 № 253 (чинного станом на дату ДТП - 24.10.2022), Служба автомобільних доріг у Рівненській області (далі - Служба), заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 456/2011 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.
Пунктами 5.1.-5.4. Положення передбачено наступне: 5.1. Майно Служби є державною власністю і закріплюється за нею на праві оперативного управління. 5.2. Майно Служби становлять виробничі і невиробничі засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Служби. 5.3. На балансі Служби обліковуються автомобільні дороги, та їх складові, передані Службі в оперативне управління, що є складовою єдиної транспортної системи України та належать до сфери управління Уповноваженого органу управління. 5.4. Автомобільні дороги, та їх складові, знаходяться у державній власності та не підлягають приватизації.
Як встановлено судом, 07 листопада 2022 року о 16 год. 20 хв. на автомобільній дорозі М-06 Київ- Чоп, на ділянці дороги км 340+100 м відбулась ДТП за участі ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «ScaniaR440» номерний знак НОМЕР_1 (забезпеченого полісом ПрАТ «СК «Уніка» серії АР №5978393) з напівпричіпом Schmitz SCS24, д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок скоєння ДТП, пошкоджено металеве дорожнє огородження (відбійник) протяжністю 22 метри з комплектуючими матеріалами.
Відповідно до наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 № Н-131 Службу автомобільних доріг у Рівненській області перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області.
05.04.2023 внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач зазначає, що в результаті ДТП державі, в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, заподіяно майнову шкоду (збитки) в розмірі 43 068,98 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2023 року №21/7 від 13.04.2023 та платіжною інструкцією №90 від 13.04.2023.
13.04.2023 року Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області здійснено оплату ТОВ «СП АВТОСТРАДА» по виконаних будівельних роботах по ремонту бар'єрного огородження на а/д М-06 Київ-Чоп на ділянці дороги км 340+100 м згідно акту № 21/7 від 13.04.2023 в розмірі 43 068,98 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №90 від 13.04.2023 .
Таким чином, Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області понесено витрати по виконаних будівельних роботах по ремонту бар'єрного огородження після ДТП 07.11.2022 на а/д М-06 Київ-Чоп на ділянці дороги км 340+100 м в розмірі 43068,98 грн. з ПДВ.
04.05.2023 Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області до ПрАТ «СК «Уніка» подано заяву про виплату страхового відшкодування від 01.05.2023 в розмірі 43068,98. 29.05.2023 Приватним акціонерним товариством «СК «Уніка» Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області виплачено страхове відшкодування згідно страхового договору №023344/4435/5978393 від 18.03.2022 в розмірі 19015,86 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №091693 від 29.05.2023.
Однак, сума сплаченої страхової виплати є недостатньою для повного відшкодування шкоди.
Різниця між завданою майновою шкодою Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та страховою виплатою з урахуванням суми франшизи встановленої полісом АТ №5978393, становить 23053,12 грн. (43 068,98 грн. - 19 015,86 грн. - 1000 грн. = 23 053,12 грн.).
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області звернулась до ПрАТ «СК «Уніка» із вимогою від 16.06.2023 за вих.№12/1110 про відшкодування різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням.
Відповідь на вимогу від 16.06.2023 за вих. №12/1110 до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області не надходила, доплата страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» не здійснювалась.
Позивач зазначає, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області понесла фактичні витрати (реальні збитки) в розмірі 43 068,98 грн. з ПДВ, оплативши ремонтні роботи по відновленню бар'єрного огородження на а/д М-06 Київ-Чоп, км 340+100 м, виконані ТОВ «СП «АВТОСТРАДА» згідно договору №34 від 19.12.2022, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2023 року №21/7 від 13.04.2023 та платіжною інструкцією №90 від 13.04.2023 .
Беручи до уваги понесені фактичні витрати (реальні збитки) на проведення ремонтних робіт по відновленню бар'єрного огородження на а/д М-06 Київ-Чоп, км 340+100 м в розмірі 43 068,98 грн з ПДВ, виплачене страхове відшкодування в розмірі 19015,86 грн з ПДВ, підлягає до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області 23053,12 грн - збитків.
Норми права, що підлягають до застосування, мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1 та 2 ст.1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
За змістом ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування"; потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду; страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору; дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Згідно з абз. 1 п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди (ст.28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Згідно із ст.31 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (абз. 1 та 2 п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
В силу приписів ст. 22, ст. 31 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Оскільки цивільно-правова відповідальність особи, що користується транспортним засобом марки «ScaniaR440» номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом Schmitz SCS24, д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав (надалі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (надалі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно ч. 1 та абз. 10 ч.2 ст.7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту майна визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення майна, що вказується у рахунку або акті виконаних робіт.
Окрім того, суд критично ставиться до звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна - металевого бар'єрного огородження від 24.05.2023 року надані суду відповідачем.
Всупереч вимог ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач не узгодив із позивачем розмір страхового відшкодування та здійснив виплату страхового відшкодування в заниженому розмірі, згідно висновку про вартість майна який наданий відповідачем до матеріалів справи.
Суд зазначає, що обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до абз.2 ч.1ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є можливим за умови, що за цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика (згідно зі статтею 1194 ЦК України). В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст.75-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено, що у відповідача виникло зобов'язання нести відповідальність за шкоду майну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу в межах встановленого договором ліміту.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за позовом покладаються на відповідача в розмірі 3 028, 00 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», (адреса 04112, м.Київ, вул. ТелігиОлени, 6 літ. "В", корп.4 ЄДРПОУ 20033533) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (адреса 33028, м.Рівне, вул. Героїв поліції, 19 ЄДРПОУ 25894919) 23 053,12 грн - різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням та 3028,00 грн. судового збору
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 23.12.2025 року.
Суддя Н.Церковна