18 грудня 2025 року Справа № 915/976/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
представника прокуратури: Дзюбан О.В. (в судовому засіданні 17.12.2025),
представника позивача: не з'явився,
представника відповідача: Оборотової Ю.Р. (в судовому засіданні 17.12.2025),
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання АТ “Укртелеком» б/н від 15.12.2025 про зупинення провадження у справі
за позовом: заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області
в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України,
до відповідача: Акціонерного товариства “Укртелеком»,
про: витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,-
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Акціонерного товариства “Укртелеком» про витребування у власність держави в особі Фонду державного майна України з чужого незаконного володіння Акціонерного товариства “Укртелеком» захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття №53841 площею 35 кв.м, розташоване в підвалі адміністративної будівлі по вул.Кобзаря, 42, в с-щі Криве Озеро Первомайського району Миколаївської області.
Підготовче засідання у справі призначено на 17.12.2025.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням б/н від 15.12.2025, в якому просить суд зупинити провадження до перегляду судового рішення по справі №910/4258/25 у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду, оскільки на його думку правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у вказаній справі може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у даній справі, зокрема щодо комплексного застосування ч.6 ст.164 ГПК України, як норми процесуального права, та ст.ст.390, 391 ЦК України, як норм матеріального права, у разі подання прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі ст.387 ЦК України (у недобросовісного набувача).
Розглянувши клопотання відповідача, суд дійшов наступних висновків.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.12.2025 справу №910/4258/25 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У вказаній ухвалі колегія суддів Касаційного господарського суду зазначила наступні підстави передачі справи №910/4258/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду:
- справа містить виключну правову проблему щодо комплексного застосування статті 164 ГПК України як норми процесуального права та статей 390, 391 ЦК України як норм матеріального права, яка може бути сформульована так:
1) чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції до позовів, поданих з дотриманням вимог статті 164 ГПК України у редакції, чинній станом на дату звернення з відповідним позовом до суду, з урахуванням того, що вказана стаття є нормою процесуального права?
2) у разі, коли з позовом про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади звертається Прокурор як самостійний позивач:
- яким чином має діяти Прокурор, виконуючи вимоги частини шостої статті 164 ГПК України про необхідність долучення до позову оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) вартості спірного майна, з урахуванням того, що відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак Прокурор не є власником спірного об'єкта?
- Законом №4292-ІХ передбачено компенсацію добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна безпосередньо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Тому чи має саме Прокурор як самостійний позивач, а не вищевказані органи, здійснювати компенсацію вартості нерухомого майна та, відповідно, вносити на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог частини шостої статті 164 ГПК України?
3) чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі статті 387 ЦК України (у недобросовісного набувача)?
4) чи підлягає застосуванню частина шоста статті 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання позову про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача не органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором, а державним підприємством, установою, організацією тощо, які є володільцем спірного майна на праві оперативного управління або господарського відання?
09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким внесено зміни у ст.ст.261, 388, 390, 391 ЦК України, ст.ст.164, 174, 177, 185, 265 ГПК України та ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно зі змістом Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача»:
- статтю 164 ГПК України доповнено частиною 6 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»;
- частину другу статті 174 ГПК України доповнено абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму».
У пункті 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону визначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абз.абз.1, 2 ч.5 ст.390 ЦК України, якою доповнено відповідну статтю Цивільного кодексу України Законом 4292-ІХ, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Враховуючи, що на дату звернення до суду з позовом набули чинності зміни до ГПК України, якими ст.164 ГПК України доповнено частиною 6, яка визначає, що у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
У даній справі прокурором стверджується , що відсутність внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна зумовлена тим, що набувач спірного нерухомого майна, на думку прокуратури, є недобросовісним.
Отже, на думку суду у даній справі, як і у справі №910/4258/25, спірним є питання про застосування ч.6 ст.164 ГПК України у чинній редакції у разі подання прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі ст.387 ЦК України (у недобросовісного набувача).
Згідно п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до ч.3 ст.228 ГПК України, з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно п.11 ч.1 ст.229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до п.4 ч.4 ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
Згідно ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч.4 ст.236 ГПК України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи підстави подання позову, з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №910/4258/25, зокрема, щодо застосування ч.6 ст.164 ГПК України у чинній редакції у разі подання прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі ст.387 ЦК України (у недобросовісного набувача), може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у даній справі, з метою єдності судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі, на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/4258/25.
Керуючись п.7 ч.1 ст.228, ст.ст.229, 234, 235 ГПК України, суд,-
1. Клопотання АТ “Укртелеком» б/н від 15.12.2025 про зупинення провадження у справі, - задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/4258/25 та оприлюднення повного тексту постанови.
3. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про результати перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №910/4258/25.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 23.12.2025.
Суддя М.В.Мавродієва