про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2025 року Справа № 915/2109/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН-ТЕХНО», вул. Самойловича, 21-А (код ЄДРПОУ 13849630)
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», просп. Моторобудівників, 34, 69068 (код ЄДРПОУ 13622789)
про стягнення збитків в сумі 202 727, 07 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛАН-ТЕХНО» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» страхове відшкодування матеріальної шкоди заподіяної у наслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 156 800, 00 грн., інфляційне збільшення в сумі 12 454, 98 грн. та пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня в сумі 33 472, 09 грн.
Позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 027, 20 грн.
Підставою позову позивачем зазначено наступні обставини.
11.11.2023 ОСОБА_1 керуючи вантажним транспортним засобом марки «Volvo FH - 12/380» держаний номер НОМЕР_1 з причепом Spermann LA-18-1700E» державний номер НОМЕР_2 рухався в м. Миколаєві по вул. Київське шосе в районі перехрестя з вул. Селікатною (поворот до мкрн. Матвіївка) зі сторони пр. Героїв України у напрямку м. Нова Одеса допустив зіткнення із транспортним засобом марки «Toyota Land Cruiser 200» державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 23.08.2024 року у справі № 490/11305/23 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідальність заподіювача шкоди згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 212229302 застраховано у ТДВ «СК'КРЕДО».
Позивач зазначає, що позивачем до ТДВ «СК'КРЕДО» було подано повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку та заяву про виплату страхового відшкодування та ряд інших документів страховику. 16.11.2023 від ТДВ «СК «КРЕДО» направлено аварійного комісара. Станом на 28.11.2024 виплати або відповіді від ТДВ «СК «КРЕДО» щодо результатів розгляду не отримано.
11.11.2023 позивачем було замовлено незалежну оцінку про визначення вартості розміру (збитків) матеріальної шкоди пошкодженого автомобіля, за результатами якої надано звіт № 155-23 від 11.11.2023, яким встановлено вартість матеріального збитку 1 939 377, 07 грн. Позивач зазначає, що згідно полісу № 212229302 страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000, 00 грн., франшиза становить 3 200, 00 грн. Отже, розмір страхового відшкодування, що належить до виплати на користь позивача, становить 156 800, 00 грн.
У зв'язку з невиплатою страхового відшкодування позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 33 472, 09 грн. та інфляційні втрати в сумі 12 454, 98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та судовою практикою.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
18.10.2023 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023 року, яким, зокрема, внесено зміни до ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 6 ГПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
За результатами перевірки станом на 19.12.2025 судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛАН-ТЕХНО» не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що підтверджується наявною у матеріалах справи відповіддю № 29282733 від 19.12.2025 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС за параметром пошуку код ЄДРПОУ 13849530.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).
Всупереч викладеному, позивачем в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України в позовній заяві неправильно зазначено місцезнаходження та код ЄДРПОУ позивача ТОВ «АЛАН-ТЕХНО» та зазначено неповне місцезнаходження відповідача ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО».
Так, у позовній заяві зазначено:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛАН-ТЕХНО», вул. Самойловича, 21 А (код ЄДРПОУ 13849630), тоді як відповідно до відомостей з ЄДРЮОФОПГФ за параметром пошуку код ЄДРПОУ 13849630 такої юридичної особи не знайдено.
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», 69068, просп. Моторобудівників, 34 (код ЄДРПОУ 13622789).
Отже, позивачу слід зазначити правильне місцезнаходження та код ЄДРПОУ позивача та місцезнаходження відповідача.
Крім того, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивач не зазначив про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити:
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В позовній заяві позивачем зазначено, що «Оскільки відповідальність заподіювача шкоди згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 212229302 застраховано у ТДВ «СК'КРЕДО», 14.11.2023р (копію полісу надаємо до суду)».
Проте, до позовної заяви позивачем не подано поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 212229302, як і не зазначено про неможливість подання вказаного доказу.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог ч. 2 ст. 164 ГПК України та не подано суду всіх наявних в нього доказів на підтвердження обставин справи, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, як і не зазначено про неможливість надання вказаних доказів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судом встановлено, що позивачем пред'явлено позовну вимогу майнового характеру. Позовну заяву сформовано в електронній формі та подано суду через підсистему “Електронний суд». Отже, судовий збір у спірному випадку становить 2 432, 72 грн. (202 727, 07 грн. х 1, 5 % х 0, 8).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова КГС ВС від 04.08.2021 у справі № 904/424/21; постанова КЦС ВС від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20).
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
Звертаючись до суду зі скаргою/заявою, скаржник зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України “Про судовий збір».
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд (постанови ВС від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23).
Обов'язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд (постанова КАС ВС від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22).
Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем подано платіжну інструкцію в національній валюті № 88 від 15.07.2025 на суму 2 027, 20 грн.
Таким чином, позивачу необхідно здійснити доплату судового збору у розмірі 405, 52 грн. (2 432, 72 грн. - 2 027, 20 грн.)
Враховуючи вищевикладене, позивачу слід здійснити оплату судового збору за наступними реквізитами:
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
- Отримувач коштів: Миколаїв ГУК/тг м.Миколаїв/22030101;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;
- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
- Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Відповідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення поданої позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву (вх. № 17872/25 від 16.12.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛАН-ТЕХНО» до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення збитків в сумі 202 727, 07 грн. залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу наступний спосіб усунення недоліків:
- позивачу подати суду докази реєстрації ТОВ «АЛАН-ТЕХНО» електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі;
- позивачу зазначити правильне місцезнаходження та код ЄДРПОУ позивача та повне місцезнаходження відповідача;
- позивачу зазначити про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача;
- позивачу подати суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (згідно мотивувальної частини ухвали);
- позивачу подати суду докази доплати судового збору в розмірі 405, 52 грн.
4. Роз'яснити позивачу наслідки усунення недоліків:
якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);
якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя Е.М. Олейняш