79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.12.2025 Справа № 914/3069/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Фірма "Дінас"
до відповідача SAS EMB ALPILLES
про стягнення 67691,48 євро
за участю представників:
від позивача Москаленко Д.Ф.
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством "Фірма "Дінас" до відповідача SAS EMB ALPILLES про стягнення 67691,48 євро, з яких 58397,90 євро - основний борг, 6373,68 євро - пеня та 2919,90 євро - штраф.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Представник позивача подав письмові пояснення (вх.№33294/25 від 11.12.2025) до яких долучено підписаний обома сторонами акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на 24.11.2025 становить 58397,95 євро, а також платіжну інструкцію від 16.12.2024 про часткову оплату відповідачем 17658,00 євро та платіжну інструкцію від 11.03.2025 про часткову оплату відповідачем 4990,00 євро (загалом на суму 22648,00 євро).
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965).
При цьому відповідно до статті 5 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965) центральний орган запитуваної держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом:
a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або
b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.
З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.
Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то центральний орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної держави.
Отже, зважаючи на те, що судове доручення та додані до нього документи складені та перекладені офіційною мовою Конвенції і при цьому центральний орган не вимагав, щоб документ був складений або перекладений іншою мовою, зокрема і французькою мовою, тому суд зазначає, що в даному випадку відповідач - SAS EMB ALPILLES вважається таким, що був належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом Львівської області справи №914/3069/24.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
27.03.2020 між SAS EMB ALPILLES (покупець) та Приватним підприємством "Фірма "Дінас" (продавець) підписано контракт, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується передати покупцеві друковану продукцію картонна упаковка, (продукція), а покупець зобов'язується прийняти продукцію і провести оплату в терміни, встановлені за цим контрактом.
Згідно з пунктом 2.1. контракту асортимент, кількість і ціна продукції визначені в специфікаціях до контракту, які є невід'ємною його частиною.
Пунктами 3.1.-3.3. контракту передбачено, що валюта контракту - євро (EUR). Орієнтовна сума контракту - 100000,00 євро. Загальна підсумкова сума контракту може відхилятися на +/- 5% і визначається специфікаціями та документами на відвантаження, враховуючи фактично поставлену продукцію (пункт 4.2.). Партія продукції визначається специфікаціями, прикладеними до контракту. Умови оплати: оплата в розмірі 100% протягом 30 календарних днів з дати відвантаження продукції.
Згідно з пунктом 3.1. контракту в редакції додаткової угоди №1 до контракту валюта контракту - євро (EUR). Орієнтовна сума контракту - 600000,00 євро. Загальна підсумкова сума контракту може відхилятися на +/- 5% і визначається специфікаціями та документами на відвантаження, враховуючи фактично поставлену продукцію (пункт 4.2.).
Відповідно до пункту 4.2. контракту на кожну окрему партію продукції існує специфікація, яка визначає кількість і асортимент продукції. Точна кількість продукції вказана у вивантажувальних документах. Відхилення фактично доставленої продукції допускається в межах +/- 5%.
Згідно з пунктом 6.2. контракту за кожен день прострочення оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми боргу, а в випадку порушення строку оплати більш ніж 10 днів покупець додатково виплачує продавцю штраф в розмірі 5% від суми боргу.
Пунктом 8.2. контракту передбачено, що якщо сторони не досягли згоди за вищевказаними суперечками, ці суперечки розглядаються компетентними судами за місцем знаходження позивача відповідно матеріального і процесуального права України.
Як вказано у позовній заяві, позивачем на виконання контракту було здійснено поставку товару відповідачу згідно з такими інвойсами: інвойс №30-2 від 26.04.2024 на суму 270,00 євро, інвойс №30 від 26.04.2024 на суму 27683,40 євро, інвойс №31-1 від 12.07.2024 на суму 350,00 євро, інвойс №31-2 від 16.09.2024 на суму 300,00 євро та інвойс №31 від 16.09.2024 на суму 30004,50 євро.
При цьому, як зазначив позивач, SAS EMB ALPILLES частково здійснило оплату в розмірі 260,00 євро за поставку по інвойсу №30-2 від 26.04.2024.
Позивач надіслав на адресу SAS EMB ALPILLES лист-вимогу від 25.11.2024 про сплату коштів за договором поставки, однак як стверджує позивач у позовній заяві, станом на 26.11.2024 заборгованість за контрактом складає 58397,90 євро.
У зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару позивач нарахував йому пеню в розмірі 6373,68 євро (0,1% за кожен день прострочення оплати) та штраф в розмірі 2919,90 євро (5% від суми боргу за порушення строку оплати більш ніж 10 днів).
Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 67691,48 євро, з яких 58397,90 євро - основний борг, 6373,68 євро - пеня та 2919,90 євро - штраф.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, 27.03.2020 між SAS EMB ALPILLES (покупець) та Приватним підприємством "Фірма "Дінас" (продавець) підписано контракт, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується передати покупцеві друковану продукцію картонна упаковка, (продукція), а покупець зобов'язується прийняти продукцію і провести оплату в терміни, встановлені за цим контрактом.
Факт поставки відповідачу товару підтверджується такими електронними вантажними митними деклараціями (CMR) та актами приймання-передачі згідно з контрактом: від 24.04.2024 на суму 270,00 євро, №24UA209230037689U7 на суму 27683,40 євро, від 12.07.2024 на суму 350,00 євро, від 16.09.2024 на суму 300,00 євро, №24UA209230086891U9 на суму 30004,50 євро.
Отже, як вбачається із вищевказаних первинних документів бухгалтерського обліку, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 58607,90 євро.
Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідачем було здійснено часткову оплату на суму 260,00 євро. При цьому позивачем до позовної заяви долучено платіжну інструкцію від 13.09.2024 на суму 12483,20 євро. Як зазначив представник відповідача та як вбачається із матеріалів справи, а саме із акту звірки взаємних розрахунків, позивач крім зазначених вище поставок здійснював також інші поставки товару відповідачу, а відповідач здійснював часткові оплати за них.
З огляду на вказане грошові кошти, які поступали на рахунок позивача зараховувалися в рахунок оплати поставленого товару в порядку черговості, а тому відповідно до платіжної інструкції від 13.09.2024 на суму 12483,20 євро було зараховано в рахунок погашення заборгованості лише 260,00 євро, оскільки решта суми по вказаній платіжній інструкції зараховано в рахунок погашення заборгованості по інших (більш ранніх) поставках.
У позовній заяві позивач зазначив, що основна заборгованість відповідача становить 58397,90 євро. Однак, враховуючи те, що позивач поставив відповідачу товар на суму 58607,90 євро, а відповідач здійснив часткову оплату на суму 260,00 євро, тому основна заборгованість відповідача при поданні позивачем до суду позовної заяви становила 58347,90 євро, а не 58397,90 євро (58607,90 євро - 260,00 євро = 58347,90 євро).
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, а саме із долучених позивачем до додаткових пояснень платіжних інструкцій від 16.12.2024 на суму 17658,00 євро та від 11.03.2025 на суму 4990,00 євро, відповідач після пред'явлення йому позову частково погасив основну заборгованість на загальну 22648,00 євро (17658,00 євро + 4990,00 євро = 22648,00 євро) (позовна заява позивачем подана 09.12.2024).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи наведене, суд на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 22648,00 євро основного боргу у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Отже, як вбачається із матеріалів справи, сума основного боргу станом на дату ухвалення рішення суду у даній справі становить 35699,90 євро (58347,90 євро - 22648,00 євро = 35699,90 євро). Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як встановлено судом, згідно з пунктом 6.2. контракту за кожен день прострочення оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми боргу, а в випадку порушення строку оплати більш ніж 10 днів покупець додатково виплачує продавцю штраф в розмірі 5% від суми боргу.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивачем при нарахуванні пені не враховано вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Так, відповідно до статті 1 та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, здійснивши перерахунок пені згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (виходячи із подвійної облікової ставки НБУ), судом встановлено, що розмір пені становить 4540,61 євро.
Щодо розміру заявленого до стягнення штрафу (2919,90 євро) суд зазначає таке.
Як встановлено судом та як вже було зазначено вище, основна заборгованість відповідача при поданні позивачем до суду позовної заяви становила 58347,90 євро, а не 58397,90 євро як вказано у позовній заяві.
З огляду на вказане згідно із пунктом 6.2. контракту 5% штрафу від суми боргу, який існував більше ніж 10 днів, становить 2917,40 євро, а не 2919,90 євро (58347,90 євро х 5% = 2917,40 євро).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку позов задовольнити частково, а також частково закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 35699,90 євро основного боргу, 4540,61 євро пені та 2917,40 євро штрафу, а також закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 22648,00 євро основного боргу.
Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір в загальному розмірі 44530,85 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.12.2024 №10750 на суму 44138,23 грн та платіжною інструкцією від 30.12.2024 №10891 на суму 392,62 грн.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Станом на 09.12.2024 офіційний курс гривні до євро встановлено у розмірі: 1 євро = 43,8567 гривень.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 28391,45 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково.
Крім того суд зазначає, що позивач відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" має право звернутися до суду із клопотанням про повернення йому з Державного бюджету України 14899,00 грн судового збору у зв'язку із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з SAS EMB ALPILLES (Route Nationale 7, 13670 Saint-Andiol, France; № Siret: 88224929500016; № TVA intra.: FR77882249295) на користь Приватного підприємства "Фірма "Дінас" (69118, місто Запоріжжя, вулиця Домаха, будинок 1, ідентифікаційний код 25216474) 35699,90 євро основного боргу, 4540,61 євро пені та 2917,40 євро штрафу.
3. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 22648,00 євро основного боргу.
4. Стягнути з SAS EMB ALPILLES (Route Nationale 7, 13670 Saint-Andiol, France; № Siret: 88224929500016; № TVA intra.: FR77882249295) на користь Приватного підприємства "Фірма "Дінас" (69118, місто Запоріжжя, вулиця Домаха, будинок 1, ідентифікаційний код 25216474) витрати по сплаті судового збору в розмірі 28391,45 грн.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 22.12.2025.
Суддя Петрашко М.М.