вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
23 грудня 2025 рокуСправа № 912/3201/25
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В., розглянувши матеріали
за заявою Фермерського господарства "СТЕП", вул. Городищанська, 61 А, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, ідентифікаційний код 31883500
про забезпечення позову (до подання позовної заяви)
22.12.2025 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява Фермерського господарства "СТЕП" про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до якої заявник просить:
- накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Адельфан" (код ЄДРПОУ 20659646) на всіх його рахунках чи інших фінансових установах у межах суми 736 469,30 грн.
На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заявником до заяви додано платіжну інструкцію №13433 від 18.12.2025, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.
Заявником зазначено про недоцільність застосування зустрічного забезпечення.
Заявник вказує, що в 10-ти денний строк з дня подання заяви про забезпечення позову ним буде подано позовну заяву, де позивачем виступатиме Фермерське господарство "СТЕП", а відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Адельфан". Предметом такого позову буде: розірвання договору поставки № 17-01-25 від 17.01.2025 та стягнення грошових коштів в сумі 736 469,30 грн попередньої оплати і 340 730 грн пені та штрафів.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник зазначає про:
незадовільний фінансовий стан відповідача - у провадженні суду перебуває справа №912/2282/25 про стягнення боргу з ТОВ "АДЕЛЬФАН"; наявність претензій з боку інших кредиторів вказує на ризик дефіциту коштів для задоволення вимог заявника в майбутньому;
неспівмірність активів - згідно з даними ЄДР, статутний капітал відповідача складає лише 6 750,00 грн, що є мізерним порівняно з сумою заборгованості перед заявником; відсутність ліквідного майна посилює ризик того, що виконання рішення суду за рахунок іншого майна буде неможливим;
недобросовісність поведінки - відповідач не надав пояснень причин прострочення та ухилився від отримання поштової кореспонденції, що дає підстави вважати його дії спрямованими на уникнення відповідальності за спірним договором та приховування активів.
Заявник стверджує, що ТОВ "Адельфан" може вчинити умисні дії щодо виведення коштів з його банківських рахунків з метою ухилення від виконання рішення суду за майбутнім позовом.
Враховуючи викладені обставини заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арештів на грошові кошти може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
При розгляді заяви про забезпечення позову, господарський суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21, тощо.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Як зазначено у заяві про забезпечення позову, предметом позову згідно поданої позовної заяви буде розірвання договору поставки та стягнення з ТОВ "Адельфан" заборгованості по договору поставки №17-01-25 від 17.01.2025 в сумі 736 469,30 грн попередньої оплати та 340 730 грн пені та штрафів. За твердженнями ФГ "СТЕП", ним виконано зобов'язання зі сплати суми попередньої оплати в розмірі 736 469,30 грн, тоді як ТОВ Адельфан" свої зобов'язання з поставки товару не виконав, товар в установлений строк не поставив та кошти не повернув.
До заяви додано договір поставки №17-01-25 від 17.01.2025, рахунок на оплату та платіжні інструкції про сплату заявником на рахунок ТОВ "Адельфан" грошових коштів, претензія-вимога про розірвання договору та повернення грошових коштів.
Тобто у межах даного позову господарський суд вирішуватиме, у тому числі, майновий спір про стягнення грошових коштів.
Суд зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову спір по суті не вирішується та оцінка обґрунтованості позовних вимог не надається. Разом з цим, суд враховує, що обставини відсутності виконання зобов'язання та неповернення оплати, за умови підтвердження таких обставин, можуть свідчити про недобросовісну поведінку відповідача в питанні виконання своїх зобов'язань.
У постанові від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголошено на тому, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 09.06.2023 у справі № 37з-23.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт рухомого і нерухомого майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
Вказаного висновку дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.09.2023 у справі № 922/1856/23.
Враховуючи, що предметом позову у даному випадку буде, зокрема, вимога майнового характеру про стягнення заборгованості, виконання в майбутньому судового рішення у справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів.
Щодо адекватності вжитого заходу забезпечення позову та урахування принципу збалансованості інтересів сторін, суд акцентує увагу на тому, що в силу положень статті 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, а отже відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.
Суд враховує, що у випадку арешту коштів на рахунках, гроші залишаються у власності боржника і знерухомлюються лише в межах суми арешту з метою недопущення виведення грошових коштів з рахунків боржника й уникнення виконання судового рішення, а у майбутньому такий захід може бути скасований.
Таким чином, немає підстав вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову, як арешт коштів призведе до невиправданого обмеження прав відповідача чи третіх осіб, оскільки грошові кошти залишаються у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.12.2020 зі справи № 911/1111/20.
Крім того, суд враховує, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог є безпосередньо пов'язаним із майбутнім предметом спору. Слід зауважити, що арешт коштів як такий не означає зміну їх власника, водночас, у випадку стягнення грошових коштів на користь певної особи, такі кошти зараховуються на рахунки особи, на користь якої ухвалене судове рішення, та вибувають із власності боржника.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №908/3247/20.
За таких обставин, арешт грошових коштів та майна у розмірі суми неповернутої попередньої оплати забезпечить паритетність становища обох сторін та баланс їх інтересів, з огляду на те, що вимоги позивача не забезпечені іншим чином, в той час як відповідач має у своєму розпорядженні кошти, які належать заявнику (у разі доведення даної обставини).
Наведене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість тверджень позивача щодо підстав для висновку, що ТОВ "Адельфан" в будь-який момент може вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у даній справі, у тому числі, розпорядитись грошовими коштами, що призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Також застосовуючи у вирішенні питання забезпечення позову практику Європейського суду з прав людини суд зазначає що у рішенні ЄСПЛ від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" наголошено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
У вказаному питанні суд враховує, що арешт на кошти відповідача позивач просить накласти лише в межах суми попередньої оплати, що буде предметом стягнення, а не всіх коштів і майна, які є у відповідача, а тому таке обмеження не призведе до зупинення господарської діяльності підприємства відповідача.
На підставі викладеного, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у визначений ним спосіб.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу Фермерського господарства "СТЕП", що відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.
Керуючись статтями 74, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Фермерського господарства "СТЕП" (ідентифікаційний код 31883500) від 22.12.2025 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Адельфан" (ідентифікаційний код 20659646) на всіх його рахунках чи інших фінансових установах у межах суми 736 469,30 грн.
Стягувачем є: Фермерське господарство "СТЕП" (вул. Городищанська, 61 А, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201, ідентифікаційний код 31883500).
Боржником є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Адельфан" (вул. Родникова, 90а, м. Кропивницький, 25014, ідентифікаційний код 20659646).
Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Оригінал ухвали направити Фермерському господарству "СТЕП" за адресою: вул. Городищанська, 61 А, м. Жашків, Уманський район, Черкаська область, 19201.
Копію ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Адельфан" до електронного кабінету.
Суддя В.В.Тимошевська