ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.12.2025Справа № 910/13477/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, пров. Мар'яненка Івана, буд. 7, ідентифікаційний код 35692211)
до Приватного підприємства "Ліга Сервіс" (03146, м. Київ, вул. Дмитра Сидорка (Якуба Колоса), буд. 25, ідентифікаційний код 31778991)
про стягнення10 550, 41 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" з позовом до Приватного підприємства "Ліга Сервіс" про стягнення10 550, 41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення умов Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 196 від 07.02.2025 року не сплачує кошти за надані послуги з управління за період з 01.03.2025 по 31.08.2025, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 10 550, 41 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/13477/25, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Вказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету Приватного підприємства "Ліга Сервіс" 03.11.2025 о 18:31 год. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 04.11.25 09:26, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа.
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.
Відповідно до Законів України “Про житлово-комунальні послуги», “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», “Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, Указу Президента України № 68/2022 від 24.02.2022 “Про утворення військових адміністрацій», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 150 від 13.06.2016 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку», розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 121 від 31.01.2011 “Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень», на виконання розпорядження Київської міської військової адміністрації № 1311 від 14.11.2024 “Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 389 від 03.03.2020», розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 784 від 17.12.2024 “Про затвердження конкурсної документації та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Печерського району міста Києва», з метою належного утримання житлових будинків на території Печерського району міста Києва, в яких не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, та за результатами проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку, на підставі протоколу Конкурсної комісії № 4 від 31.01.2025 Печерська районна в місті Києві державна адміністрація прийняла розпорядження № 31 від 03.02.2025 “Про призначення управителя багатоквартирних будинків на території Печерського району міста Києва» (далі - Розпорядження).
Даним Розпорядженням Печерська районна в місті Києві державна адміністрація ввела в дію рішення Конкурсної комісії з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Печерського району міста Києва, оформленого протоколом Конкурсної комісії № 4 від 31.01.2025, про визначення переможцем конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку на території Печерського району міста Києва - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (надалі - позивач, Підприємство) та призначила позивача управителем багатоквартирних будинків на території Печерського району міста Києва згідно з додатками № 1 та № 2.
Крім іншого Печерська районна в місті Києві державна адміністрація вирішила укласти з переможцем конкурсу договори про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за кожним багатоквартирним будинком, що входив в об'єкт конкурсу. При цьому, підписання договорів про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від імені співвласників, окремо на кожний багатоквартирний будинок строком на один рік, надано Голові Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
Слід зазначити, що пунктом 196 додатку № 1 до Розпорядження до Переліку багатоквартирних житлових будинків Печерського району міста Києва, управителем яких призначено позивача, віднесено багатоквартирний будинок № 20, який розташований на узвозі Кловський, у місті Києві.
У зв'язку з чим, 07.02.2025 між Підприємством (управитель) та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: узвіз Кловський, 20 в особі Голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (співвласники) був укладений договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком № 196 (далі - договір), згідно з яким управитель зобов'язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: узвіз Кловський, 20 а співвласники зобов'язалися оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
За умовами п. 2 цього правочину список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначаються у додатку № 1 до договору, що є невід'ємною його частиною.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно з додатком № 1 до договору до співвласників багатоквартирного будинку за адресою: узвіз Кловський, 20 включено Приватне підприємство «Ліга Сервіс» (надалі - відповідач) як власника нежилих приміщень загальною площею 136,6 кв.м, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 290225687 від 14.12.2021.
З урахуванням вищенаведеного, слідує висновок, що відповідач є одним із співвласників багатоквартирного будинку № 20, який розташований на узвозі Кловський у місті Києві.
За змістом п. 3 договору послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території.
Відповідно до п. 10 договору ціна послуги з управління становить 13,93 грн (в тому числі податок на додану вартість, якщо управитель є його платником) на місяць за 1 квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:
- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 13,39 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що міститься у додатку № 5 до цього договору;
- винагороду управителю в розмірі 0,54 грн на місяць.
Пунктом 11 договору встановлено, що плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Умовами п. 6 договору на кожного із співвласників покладено обов'язок оплачувати управителю надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Цей договір набирає чинності з 01.03.2025 та укладається строком на один рік (п. 30 договору).
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за вищенаведеним договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення управителем своїх зобов'язань за цією угодою.
За доводами позивача, всупереч умовам договору, відповідачем протягом березня-серпня 2025 року не здійснено оплату наданих позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком, у зв'язку з чим в останнього утворився борг перед позивачем у сумі 10 550,41 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 105/44-3136 від 16.09.2025 щодо сплати наявної у відповідача заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком у розмірі 10 550,41 грн з долученням рахунку-фактури від 04.09.2025, акти про надання послуг за період з березня 2025 по серпень 2025 та розрахунок заборгованості.
Оскільки вимога з боку відповідача залишена без реагування, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з управління за період з 01.03.2025 по 31.08.2025 у розмірі 10 550, 41 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, суд приймає договір як належну підставу для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд також врахував, що за умовами частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не подано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано, хоча про розгляд справи відповідач повідомлений належним чином.
Враховуючи, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором належним чином доведений та документально підтверджений, а строк оплати за договором є таким, що настав, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 10 550,41 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов'язку щодо сплати заборгованості, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Ліга Сервіс" (03146, м. Київ, вул. Дмитра Сидорка (Якуба Колоса), буд. 25, ідентифікаційний код 31778991) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (01021, м. Київ, пров. Мар'яненка Івана, буд. 7, ідентифікаційний код 35692211) заборгованість за спожиті послуги за період з 01.03.2025 по 31.08.2025 у розмірі 10 550 грн 41 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.12.2025
Суддя Л.Г. Пукшин