ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.12.2025Справа № 910/13159/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» (62370, Харківська обл., Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Заводська, 50, ідентифікаційний код 43340974)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІРОП ГРУП 22» (04208, м. Київ, пр-т Правди, 66, ідентифікаційний 41467650)
про стягнення 738 348, 00 грн
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІРОП ГРУП 22» (далі - відповідач) про стягнення 738 348, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №11/20Ф від 02.01.2020 про надання логістичних послуг (далі - договір) в частині оплати наданих у період з лютого 2023 по лютий 2024 року послуг (зі зберігання вантажу/товару) на суму 738 348, 00 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2025 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн».
31.10.2025 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.10.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/13159/25, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Даною ухвалою суд на виконання вимог частини 7 статті 42 ГПК України, повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «АЙДІРОП ГРУП 22» про обов'язок, встановлений частиною 6 статті 6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документами.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 03.11.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв'язку до суду з поміткою не вдала спроба вручення (закінчення встановленого терміну зберігання).
Так, судом встановлено, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.11.2025 була направлена рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання поштової кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат відмовився», “за закінченням терміну зберігання», “адресат вибув», “адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
При цьому, суд також враховує, що 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
За змістом розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення» ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.
Згідно з новою редакцією частин п'ятої ? восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
19 жовтня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3424-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи», який набрав чинності 04.11.2023.
Згідно з новою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України, чинної з 04.11.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, з 18 жовтня 2023 року, відповідач у відповідності до приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний був зареєструвати електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.2025, а отже отримання ухвали Господарського суду міста Києва, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 24.11.2025 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 03.11.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн Груп» (далі - виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монетний двір «Княжий» (далі - замовник/відповідач) укладено договір № 11/20Ф про надання логістичних послуг (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язувався надавати замовнику логістичні послуги та додаткові послуги обробки товару/вантажу (далі - послуги) згідно з тарифами, зазначеними в додатку № 1 до договору, а замовник зобов'язувався прийняти та оплатити такі послуги.
За умовами п. 1.2. договору передбачені цим договором послуги надаються на території складських приміщень, розташованих за адресою: Україна, Харківська обл., Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Заводська, буд. 50. Час надання послуг: з понеділка по суботу включно, з 08:00 до 21:00 години, крім святкових та вихідних днів.
Відповідно до п. 2.1. договору артикул, асортимент, найменування, вартість та інші характеристики товару/вантажу, який передається виконавцеві на умовах даного договору, визначаються Специфікацією, яка є невід'ємною складовою частиною даного договору (додаток № 2), підписується уповноваженим представником та скріплюється печаткою (за наявності) замовника. У разі розширення асортименту товару/вантажу така специфікація оновлюється Замовником не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до подачі заявки на розміщення товару/вантажу із нового асортименту.
Товар/вантаж приймається на євро-палетах розміром 1,2 м х 0,8 м. Максимальна висота палети зі складеним вантажем - 1500 мм, максимальна вага палети - не більше 800 кг із врахуванням ваги палети. Вантаж/товар не повинен виступати за краї палети. Сформовані палети повинні мати товарні ярлики із зазначенням замовника, найменувань, кількості продукції в штуках і в пачках. Упаковка товару повинна забезпечувати його схоронність під час транспортування та зберігання. При перевезенні та відвантаженні вантаж/товар на палеті не повинен зрушуватись (п. 2.3. договору).
Згідно з п. 2.10. договору факт відвантаження товару/ вантажу оформлюється шляхом підписання акту прийому-передачі (додаток № 3), який готується виконавцем на підставі заявок замовника на відвантаження товару/ вантажу, та направляється замовнику. Замовник зобов'язаний протягом 1 (одного) робочого дня з моменту одержання Акту прийому-передачі підписати його та повернути один підписаний примірник виконавцю. Послуги вважаються наданими, а товар/вантаж виданим/повернутим з моменту підписання сторонами вищезазначеного Акту прийому-передачі. Підписанням такого Акту замовник свідчить про відсутність будь-яких претензій до виконавця щодо кількості та якості повернутого/переданого товару/вантажу. У випадку непідписання Акту прийому-передачі протягом строку, встановленого п. 2.10 даного договору, Акт вважається погодженим замовником без жодних зауважень.
Відповідно до п. 3.1.1. договору виконавець зобов'язаний вживати всіх належних заходів для забезпечення схоронності товарів/вантажів, не допускати порушення цілісності його упаковки.
Замовник, відповідно до п. 3.3.1. договору, зобов'язується своєчасно оплачувати послуги виконавця у порядку, розмірі та на умовах, передбачених даним договором.
У розділі 4 договору сторонами узгоджено розмір та порядок оплати, зокрема:
4.1. плата за логістичні послуги та послуги зберігання товару/вантажу розраховується відповідно до діючих тарифів, передбачених у Додатку № 1. Вартість послуг, що не передбачені Додатком № 1, визначається окремо за домовленістю сторін та враховується в Актах надання послуг.
4.3. оплата наданих послуг здійснюється замовником у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту погодження Акту наданих послуг, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги.
Даний договір відповідно до п. 7.1. набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками, і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині оплати послуг - до повного виконання своїх зобов'язань.
Якщо жодна з сторін протягом 30 діб до моменту закінчення дії договору, не сповістить у письмовій формі іншу сторону про наміри розірвати договір, то такий договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік (п. 7.3. договору).
Як вбачається із матеріалів справи 01.07.2022 сторонами підписано додаткову угоду № 16 до договору, якою виклали додаток № 1 до договору у новій редакції, визначивши перелік та деталізацію послуг, розміри тарифів, зокрема: відповідальне зберігання, 1 Європалет 800х1200х1500 мм на добу - 6,00 грн з ПДВ; відповідальне зберігання в окремій зоні (45 кв.м.) на місяць - 11880,00 грн з ПДВ.
За доводами позивача, виконавцем належним чином виконано зобов'язання за договором щодо надання послуг із відповідального зберігання 1 Європалет 800х1200х1500 та відповідального зберігання в окремій зоні протягом періоду лютий 2023 - лютий 2024, на загальну суму 738 348,00 грн, про що складені відповідні акти надання послуг, при цьому акти підписані ТОВ «Фаст Лейн Груп», завантажені та направлені для підписання ТОВ «Монетний Двір «Княжий» через онлайн-сервіс електронного документообігу «Вчасно», а саме: № 39 від 28.02.2023 на суму 53 376,00 грн; № 66 від 31.03.2023 на суму 57 822,00 грн; № 89 від 30.04.2023 на суму 56 340,00 грн; № 112 від 31.05.2023 суму 57 822,00 грн; № 134 від 30.06.2023 на суму 56 340,00 грн; № 155 від 31.07.2023 на суму 57 822,00 грн; № 184 від 31.08.2023 на суму 57 822,00 грн; № 209 від 30.09.2023 на суму 56 340,00 грн; № 241 від 31.10.2023 на суму 57 822,00 грн; № 274 від 30.11.2023 на суму 56 340,00 грн; № 305 від 31.12.2023 на суму 57 822,00 грн; № 16 від 31.01.2024 на суму 57 822,00 грн та № 51 від 29.02.2024 на суму 54 858,00 грн.
Однак, як вказує позивач, відповідач в супереч вимогам договору не підписав вказані акти, як і не надав вмотивованої відмови від їх підписання, й відповідно не провів оплату за фактично надані позивачем послуги, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 901 ЦК України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що у п. 4.3. договору сторонами узгоджено, що оплата наданих послуг здійснюється замовником у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту погодження Акту наданих послуг, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за тим, в якому надавались послуги.
За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору та на підтвердження наданих послуг відповідачу, позивачем складено акти надання послуг за лютий 2023 - лютий 2024, на загальну суму 738 348,00 грн, а саме: № 39 від 28.02.2023 на суму 53 376,00 грн; № 66 від 31.03.2023 на суму 57 822,00 грн; № 89 від 30.04.2023 на суму 56 340,00 грн; № 112 від 31.05.2023 суму 57 822,00 грн; № 134 від 30.06.2023 на суму 56 340,00 грн; № 155 від 31.07.2023 на суму 57 822,00 грн; № 184 від 31.08.2023 на суму 57 822,00 грн; № 209 від 30.09.2023 на суму 56 340,00 грн; № 241 від 31.10.2023 на суму 57 822,00 грн; № 274 від 30.11.2023 на суму 56 340,00 грн; № 305 від 31.12.2023 на суму 57 822,00 грн; № 16 від 31.01.2024 на суму 57 822,00 грн та № 51 від 29.02.2024 на суму 54 858,00 грн.
Вказані акти підписані ТОВ «Фаст Лейн Груп», завантажені та направлені для підписання ТОВ «Монетний Двір «Княжий» через онлайн-сервіс електронного документообігу «Вчасно», однак, акти зі сторони відповідача підписані не були.
У той же час, умовами п. 4.2. договору визначено, що надання послуг оформлюється Актом наданих послуг, який готується виконавцем у двох примірниках та надається замовнику у наступному порядку: надання послуг оформлюється Актом наданих послуг, який готується виконавцем у двох примірниках та надається замовнику щомісячно до 5 числа наступного місяця за тим, в якому послуги були надані. Замовник, не пізніше 3 календарних днів з моменту отримання такого Акту, повинен підписати та повернути один примірник такого Акту виконавцеві. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень замовника, послуги вважаються наданими належним чином, а Акт затвердженим та підписаним.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що акти надання послуг в силу приписів п. 4.2. договору вважається такими, що підписані відповідачем без зауважень, а відтак, строк оплати за договором є таким, що настав.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за договором № 11/20Ф про надання логістичних послуг від 02.01.2020 в повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату послуг не здійснив, у зв'язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 738 348,00 грн, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 738 348,00 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов'язку щодо сплати заборгованості, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДІРОП ГРУП 22» (04208, м. Київ, пр-т Правди, 66, ідентифікаційний 41467650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаст Лейн» (62370, Харківська обл., Дергачівський район, смт Солоницівка, вул. Заводська, 50, ідентифікаційний код 43340974) заборгованість у розмірі 738 348 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 860 грн 18 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.12.2025
Суддя Л.Г. Пукшин