ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.12.2025Справа № 910/6478/24
За заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сергія Данченка 32»
про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сергія Данченка 32» (м. Київ, вул. Сергія Данченка, 32)
До Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6)
про витребування майна з чужого незаконного володіння (ціна позову 5 419 799, 96 грн) та скасування державної реєстрації
Суддя Бондаренко-Легких Г. П.
Без виклику представників сторін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 позов ОСББ «Сергія Данченка 32» задоволено частково.
Позивач у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що міститься у позовній заяві зазначив, що ним понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 91 500, 00 грн. У судовому засіданні 25.11.2025 до закінчення судових дебатів позивач повідомив суд про намір подання таких доказів у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України впродовж 5 днів після ухвалення судового рішення.
02.12.2025 до суду надійшла заява ОСББ «Сергія Данченка 32» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 106 500, 00 грн (фактично була сформована та подана через Електронний суд в останній день п'ятиденного строку - 01.12.2025).
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі, якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 244 ГПК України).
З огляду на те, що у даному випадку, судом вирішується лише питання про судові витрати, суд, розглянувши заяву ОСББ «Сергія Данченка 32» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без повідомлення учасників справи.
Розглянувши у межах строку передбаченого частиною 2 статті 244 ГПК України (після виходу судді з відрядження 18.12.2025) заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази, що до неї долучені, суд дійшов висновку про наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина 1 статті 123 ГПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 123 ГПК України).
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини 4 статті 129 ГПК України).
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 129 ГПК України).
Суд зазначає, що позивачем до складу заявлених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 106 500, 00 грн включено:
витрати на проведення експертизи у розмірі 35 000, 00 грн;
витрати на адвокатські послуги у розмірі 71 500, 00 грн.
Суд зазначає, що позивачем безпідставно включено до складу заявлених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 106 500, 00 грн також витрати на проведення експертизи у розмірі 35 000, 00 грн (решта 71 500, 00 грн - адвокатські послуги), оскільки витрати на проведення експертизи вже були розподілені судом при прийнятті рішення від 25.11.2025 по суті спору.
Отже, в цій частині суд вважає витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000, 00 грн необґрунтованими, оскільки, такі витрати не відносяться до адвокатських витрат (стаття 126 ГПК України), а є витратами на проведення експертизи (стаття 127 ГПК України), що вже були розподілені судом, отже суд відмовляє у їх стягненні.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 71 500, 00 грн позивачем (заявником) у матеріали справи надано:
- платіжну інструкцію №1249 на суму 10 500, 00 грн від 01.12.2025;
- платіжну інструкцію №689 на суму 17 000, 00 грн від 23.05.2024;
- платіжну інструкцію №796 на суму 5 500, 00 грн від 10.09.2024;
- платіжну інструкцію №818 на суму 15 500, 00 грн від 27.09.2024;
- платіжну інструкцію №859 на суму 5 500, 00 грн від 18.11.2024;
- платіжну інструкцію №928 на суму 4 000, 00 грн від 28.01.2025;
- платіжну інструкцію №1071 на суму 13 500, 00 грн від 02.06.2025;
- Акт приймання-передачі наданих послуг №6 від 02.06.2025 на суму 13 500, 00 грн;
- Договір про надання правничої допомоги №Д32 від 14.05.2024;
- Додаткову угоду №1 від 14.05.2024;
- Акт приймання-передачі наданих послуг №1 віл 23.05.2024 на суму 17 000, 00 грн;
- Акт приймання-передачі наданих послуг №2 від 13.08.2024 на суму 5 500, 00 грн;
- Акт приймання-передачі наданих послуг №3 від 30.09.2024 на суму 15 500, 00 грн;
- Акт приймання-передачі наданих послуг №4 від 19.11.2024 на суму 5 500, 00 грн;
- Акт приймання-передачі наданих послуг №5 від 09.01.2025 на суму 4 000, 00 грн;
Зі змісту заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що позивачу було надано правничу допомогу в обсязі Актів приймання-передачі наданих послуг №1-7.
Проте, на переконання суду, заявлені позивачем (заявником) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 71500, 00 грн є такими, що не відповідають принципу співмірності, з огляду на наступне:
Зокрема, Акт приймання-передачі наданих послуг №7 не долучено позивачем в матеріали справи, з огляду на що суд не в змозі пересвідчитись в їх обґрунтованості (суд не може встановити яку саме адвокатську послугу надано позивачеві, її обсяг та вартість).
Отже, суд вважає, що документально підтвердженими є лише витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 61 000, 00 грн.
Згідно частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, зроблено висновок, що разом з тим у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Згідно частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція послідовно підтримується Верховним Судом, в тому числі і в останніх постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок іншого учасника справи має бути встановлено, що такі витрати були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені не лише з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та незважаючи на договірні домовленості сторін щодо сплати таких витрат (в тому числі їх розміру).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Згідно детального опису наданої правничої допомоги, що міститься в Акті №1 від 23.05.2024, позивачу надано адвокатські послуги на суму 17 000, 00 грн, а саме:
- Адвокатські послуги по вивченню матеріалів справи для підготовки позовної заяви - 2 500, 00 грн;
- Адвокатські послуги із підготовки позовної заяви по витребуванню із чужого незаконного володіння нежитлових приміщень (котелень) та скасування реєстраційного запису - 13 000, 00 грн;
- Адвокатський запит про витребування реєстраційної справи у нотаріуса - 1 500, 00 грн;
Суд зазначає, що по суті, такі види правничої допомоги, як «Адвокатські послуги по вивченню матеріалів справи для підготовки позовної заяви» та «Адвокатські послуги із підготовки позовної заяви по витребуванню із чужого незаконного володіння нежитлових приміщень (котелень) та скасування реєстраційного запису» є взаємно охоплюючими, оскільки, позов не можна підготувати без аналізу матеріалів справи.
Отже, суд вважає, що в даному випадку є обґрунтованими та такими, що відповідають критерію реальності, є співмірними із обсягом наданих адвокатом послуг, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 500, 00 грн (щодо підготовки позовної заяви та адвокатського запиту).
Згідно детального опису наданої правничої допомоги, що міститься в Акті №2 від 13.08.2024, позивачу надано адвокатські послуги у розмірі 5 500, 00 грн, а саме:
- Адвокатські послуги по підготовці клопотання про витребування доказів - 1 500, 00 грн;
- Адвокатські послуги з представництва в суді 01.08.2024 - 4 000, 00 грн;
Суд вважає, що в даному випадку є обґрунтованими та такими, що відповідають критерію реальності, є співмірними із обсягом наданих адвокатом послуг, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500, 00 грн.
Згідно детального опису наданої правничої допомоги, що міститься в Акті №3 від 30.09.2024, позивачу надано адвокатські послуги у розмірі 15 500, 00 грн, а саме:
- Адвокатські послуги по підготовці клопотання про долучення експертизи - 1 500, 00 грн;
- Адвокатські послуги з представництва в суді 01.10.2024 - 4 000, 00 грн;
- Адвокатські послуги з підготовки письмових пояснень (відзив) - 10000, 00 грн;
Суд констатує, що станом на 30.09.2024 (дата підписання акту) позивачем не було надано суду жодного висновку експертів, оскільки, такий Висновок експертів було складено лише 01.11.2024 та надано суду разом із клопотання про долучення доказів від 19.11.2024, витрати на підготовку якого включено до іншого акту приймання-передачі наданих послуг №4 та будуть оцінені судом нижче.
Так само, матеріали справи станом на 30.09.2024 не містили жодних письмових пояснень, а тим паче відзиву позивача, який в силу свого процесуального статусу не подає до суду таку заяву по суті справи як відзив.
Матеріали справи містять лише додаткові пояснення, що були надані суду 19.11.2024, підготовлені позивачем на 1,5 сторінки та по суті дублюють собою вже викладену позицію по суті спору, що була викладена безпосередньо у позові. При цьому, суд враховує, що позивач міг би не нести ці витрати, якщо б разом з позовною заявою подав і всі докази, зокрема висновок експертизи, складений на замовлення позивача. Подання таких доказів не разом з першою заявою по суті справи фактично збільшує час розгляду справи, є підставою для відкладення судових засідань, зокрема і повернення на стадію підготовчого провадження, вирішення питання про поновлення строків подання доказів у справі, тощо.
Отже, суд вважає обґрунтованими, такими, що відповідають критерію реальності та підтвердженими витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн (щодо представництва у судовому засіданні).
Згідно детального опису наданої правничої допомоги, що міститься в Акті №4 від 19.11.2024, позивачу надано адвокатські послуги у розмірі 5 500, 00 грн, а саме:
- Адвокатські послуги по підготовці клопотання про долучення експертизи - 1500, 00 грн;
- Адвокатські послуги з представництва в суді 19.11.2024 - 4 000, 00 грн.
Втім, на переконання суду, адвокатські послуги щодо підготовки клопотання про долучення експертизи є по суті виконанням процесуального обов'язку позивача передбаченого частиною 10 статті 80 ГПК (докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи), а отже не може відноситься до витрат на професійну правничу допомогу.
Також суд зазначає, що судове засідання 19.11.2024 не відбулось у зв'язку з перебування судді на лікарняному.
Отже, суд вважає, що витрати у розмірі 5 500, 00 грн є необґрунтованими, зокрема, не відповідають критерію реальності, а також неспівмірні з часом витраченим адвокатом на надання таких послуг.
Згідно детального опису наданої правничої допомоги, що міститься в Акті №5 від 09.01.2025, позивачу надано адвокатські послуги у розмірі 4 000, 00 грн, а саме:
- Адвокатські послуги з представництва в суді 09.01.2025 - 4 000, 00 грн.
З огляду на те, що судове засідання 09.01.2025 відбулось та на ньому був присутній представник позивача, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн (щодо представництва у судовому засіданні).
Згідно детального опису наданої правничої допомоги, що міститься в Акті №6 від 02.06.2025, позивачу надано адвокатські послуги у розмірі 13 500, 00 грн, а саме:
- Адвокатські послуги з представництва в суді 04.03.2025 - 4 000, 00 грн.
- Адвокатські послуги з представництва в суді 08.04.2025 - 4 000, 00 грн.
- Адвокатські послуги з представництва в суді 03.06.2025 - 4 000, 00 грн.
- Клопотання про долучення доказів витрат на правничу допомогу - 1 500, 00 грн.
Суд зазначає, що судове засідання 04.03.2025 відбулось, втім представники сторін не прибули, зокрема, і представник позивача, а відтак, на переконання суду такі адвокатські послуги за представництво в суді не відповідають критерію реальності.
Адвокатські послуги щодо підготовки та подачі клопотання про долучення доказів витрат на правничу допомогу, що надійшло до суду 03.06.2025 є виконанням позивачем власних процесуальних обов'язків визначених частиною 8 статі 129 ГПУ України, а відтак не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору (подібний висновок викладено у п. 6.27 постанови Верховного Суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22).
Відтак, обґрунтованими та підтвердженими є витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000, 00 грн (щодо представництва у судовому засіданні 08.04.2025, 03.06.2025, які відбулись та в яких був присутній представник позивача).
За таких обставин, на переконання суду, витрати позивача на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 71 500, 00 грн є неспівмірними зі виконаними адвокатом роботам, а також не відповідають критерію їх реальності, у зв'язку з чим, суд з урахуванням частини 4 статті 126, частини 5 статті 129, частини 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України зменшує неспівмірні витрати позивача до 36 000, 00 грн, що підлягають розподілу у відповідно до статті 129 ГПК України, є підтвердженим та відповідають принципу співмірності витрат, що мали б бути понесені позивачем для розгляду даної справи.
Керуючись пункт 3 частини 4 статті 129 ГПК України з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд керуючись статтею 129 ГПК України покладає на відповідача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 24000, 00 грн (36000/три позовні вимоги=12 000, 00 грн за кожну вимогу (суд задовольнив дві позовні вимоги)).
Керуючись статтями 126, 129, 221, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сергія Данченка 32» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6; ЄДРПОУ: 45235566) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сергія Данченка 32» (м. Київ, вул. Сергія Данченка, 32; ЄДРПОУ: 44354328) 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Решту витрат Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сергія Данченка 32» покласти на позивача.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішення законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких