Справа № 909/1203/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15.12.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярко ІФ"
76008, вул. Тролейбусна, буд. 1, офіс 1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський
район, Івано-Франківська область
ел. пошта:aroslavkobasa@gmail.com
до відповідача: Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 20 "Росинка" Івано-Франківської міської ради
76014, вул. Симона Петлюри, буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область
про стягнення 932 194 грн 44 коп. заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Голуб Григорій Степанович;
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярко ІФ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 20 "Росинка" Івано-Франківської міської ради про стягнення 977 554 грн 41 коп. заборгованості, з яких: 807 825 грн 53 коп. - основний борг, 56 547 грн 80 коп. - штраф, 89 668 грн 63 коп. - пеня, 9 760 грн 30 коп. - 3% річних та 13 752 грн 15 коп. - інфляційні втрати.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2025, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 10.11.2025; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 13.10.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронних кабінетів 13.10.2025, що підтверджується довідками від 14.10.2025.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі від 13.10.2025 вручено сторонам - 13.10.2025.
07.11.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог від 07.11.2025 (вх.№18316/25), в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 807 825 грн 53 коп. заборгованості; 9760 грн 30 коп. 3% річних; 13752 грн 15 коп. інфляційних втрат; 100 856 грн 46 коп. подвійної облікової ставки НБУ та зазначити у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою) що здійснюватиме примусове виконання рішення суду 3% річних, інфляційного збільшення та подвійної облікової ставки НБУ за період з 10 травня 2025 року до моменту виконання рішення суду.
10.11.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшла заява від 07.11.2025 (вх.№18346/25) про визнання позову та розгляд справи без участі відповідача.
В судовому засіданні 10.11.2025 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 11.11.2025, про що представник позивача повідомлений в судовому засіданні, а відповідач - ухвалою повідомленням від 10.11.2025.
11.11.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява від 11.11.2025 (вх.№18481/25), в якій позивач вказав на те, що у прохальній частині заяви про зменшення позовних вимог було допущено описку та просив суд стягнути з відповідача 807 825 грн 53 коп. заборгованості; 9760 грн 30 коп. 3% річних; 13752 грн 15 коп. інфляційних втрат; 100 856 грн 46 коп. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та зазначити у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою) що здійснюватиме примусове виконання рішення суду 3% річних, інфляційного збільшення та подвійної облікової ставки НБУ за період з 10 травня 2025 року до моменту виконання рішення суду.
В підготовчому засіданні 11.11.2025 суд встановив, що заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст.46 ГПК України та прийняв її до розгляду; за наслідками підготовчого засідання суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.12.2025, про що представника позивача повідомлено в судовому засіданні, а відповідача - ухвалою повідомленням від 11.11.2025.
З урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом, предметом позову є позовна вимога про стягнення з відповідача стягнення 932 194 грн 44 коп. заборгованості, з яких: 807 825 грн 53 коп. - основний борг; 9760 грн 30 коп. - 3% річних; 13752 грн 15 коп. - інфляційні втрати; 100 856 грн 46 коп. - пеня.
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення договірних зобов'язань не оплатив вартості виконаних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 807 825 грн 53 коп., на яку відповідачу нараховано 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.
Позиція відповідача. Відповідач у заяві від 07.11.2025 (вх.№18346/25 від 10.11.2025) позовні вимоги визнав в повному обсязі та зазначив, що несвоєчасна оплата виконаних робіт зумовлена специфікою фінансування закладу освіти.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
14.04.2025 між Закладом дошкільної освіти (ясла-садок) №20 "Росинка" Івано-Франківської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ярко-ІФ" (підрядник) укладено договір підряду №27, відповідно до пунктів 1.2 якого, підрядник зобов'язався відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та умов цього договору виконати роботи, а замовник - прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених цим договором за таким об'єктом робіт: капітальний ремонт облаштування укриття в закладі дошкільної освіти (ясла-садок) №20 "Росинка" Івано-Франківської міської ради.
В пунктах 3.1 та 3.2 договору визначено, що сума цього договору відповідає договірній ціні та становить 807 825 грн 53 коп. Сума цього договору може бути зменшена/збільшена за взаємною згодою сторін.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору, розрахунки за виконанні роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Вартість робіт, передбачену п.3.1 договору, замовник виплачує підряднику на основі актів здачі-приймання робіт, після підписання таких актів.
Відповідно до п.4.8 договору, виконання бюджетних зобов'язань за цим договором проводиться виключно за умови та в межах фактичних надходжень за бюджетним призначенням за даним договором.
За змістом п.5.1 та п.5.2 договору, роботи згідно цього договору повинні бути виконані в термін до "31" грудня 2025 року, з автоматичною пролонгацією у випадку продовження воєнного стану. Строк виконання робіт може бути продовжений, у разі відсутності бюджетних призначень в повному обсязі або у разі затримки бюджетного фінансування. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником.
В п. 6.1 договору визначено, що приймання-передача закінчених робіт здійснюється відповідно до загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року №668 та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.
Передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформляється актом про виконані роботи, або надається мотивована відмова від прийняття робіт (п. 6.2 договору).
Згідно з п.19.1 договору, договір складається із 20 розділів і 1 додатку, що є невід'ємною частиною договору, а саме: Додаток №1 - Договірна ціна.
Відповідно до підписаних та скріплених печатками обох сторін акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в 10А) №27 від 09.05.2025 та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (форма №КБ-3 2013) від 09.05.2025, позивач на виконання умов договору підряду №27 від 14.04.2025 виконав роботи на загальну суму 807 825 грн 53 коп.
12.05.2025 ТОВ "Ярко-ІФ" звернулося до Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №20 "Росинка" Івано-Франківської міської ради з вимогою про сплату заборгованості за договором в сумі 807 825 грн 53 коп.
18.09.2025 сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за період з 09.05.2025 - 18.09.2025, відповідно до якого заборгованість Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 20 "Росинка" перед ТОВ "Ярко-ІФ" становить 807 825 грн 53 коп.
У зв'язку з порушенням строків оплати виконаних робіт, на підставі ст. 549 та ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 100 856 грн 46 коп. пені; 9 760 грн 30 коп. 3% річних та 13752 грн 15 коп. інфляційних втрат.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В п. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до статті 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
За змістом ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За встановлених судом обставин, на виконання умов договору підряду №27 від 14.04.2025 позивач виконав роботи на загальну суму 807 825 грн 53 коп.
В п. 4.2 договору сторони визначили, що вартість робіт замовник виплачує підряднику на основі актів здачі-приймання робіт, після підписання таких актів.
Враховуючи, що акт приймання виконаних будівельних робіт №27 підписано сторонами 09.05.2025, а 10.05.2025 субота - вихідний, граничний строк оплати виконаних робіт - 12.05.2025.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов'язань за договором не надав.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 807 825 грн 53 коп. основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Судом встановлено, що в договорі підряду №27 від 14.04.2025 сторони не визначили розміру пені, відтак, позивачем нараховано пеню відповідно до закону - ст.ст. 549 ЦК України в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 10.05.2025 по 03.10.2025 позивачем нараховано відповідачу 100 856 грн 46 коп. пені, 9 760 грн 30 коп. 3% річних та 13752 грн 15 коп. інфляційних втрат.
Суд здійснив перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду та з урахуванням того, що граничних строк оплати виконаних робіт 10.05.2025 припав на суботу (вихідний), тому прострочення оплати виникло 13.05.2025, відповідно до якого за період з 13.05.2025 по 03.10.2025 розмір пені становить 98 798 грн 17 коп., розмір 3% річних - 9 494 грн 72 коп., розмір інфляційних втрат - 16 216 грн 89 коп.
Таким чином, за перерахунком суду, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення 98 798 грн 17 коп. пені, 9 494 грн 72 коп. 3% річних та 16 216 грн 89 коп. інфляційних втрат.
Можливість зменшення судом неустойки передбачена ст.551 ЦК України, відповідно до ч.3 якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому повинно бути взято до уваги: майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Оцінюючи у даній справі можливість зменшення суми пені суд враховує, що відповідач є закладом освіти, який фінансується з місцевого бюджету і несвоєчасна оплата зумовлена із специфікою бюджетного фінансування, а також те, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру пені на 50 відсотків, тобто до 49 399 грн 09 коп.
На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені, а також 3% річних та інфляційних втрат компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків погашення заборгованості, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання.
Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Враховуючи, що суд у даному рішенні стягує суму боргу, на який нараховуються 3% річних і позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування органом (особою), який здійснюватиме примусове виконання рішення 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України до моменту виконання рішення, суд вважає за доцільне застосувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України та зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Cтосовно вимоги позивача зазначити у рішенні суду про проведення нарахування інфляційного збільшення до моменту виконання рішення суду, то норма ч. 10 ст. 238 ГПК України не передбачає проведення нарахування органом, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду інфляційного збільшення.
Щодо нарахування пені до моменту виконання рішення суду суд зазначає таке.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Цей шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).
Договір підряду №27 від 14.04.2025 не містить умов, які свідчили б про визначення в них іншого строку нарахування пені, ніж визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, тому пеня за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором має нараховуватися за період шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі №911/952/22).
Таким чином, враховуючи те, нарахування пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором обмежене шестимісячним терміном від дня, коли зобов'язання мало бути виконане, у суду відсутні підстави застосувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України та зазначити в рішенні про нарахування пені до моменту виконання рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.
Згідно з ч.1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 5 594 грн 01 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 130, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
позов задовольнити частково.
Стягнути із Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 20 "Росинка" Івано-Франківської міської ради (76014, вул. Симона Петлюри, буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 20559293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярко-ІФ" (76008, вул. Тролейбусна, буд. 1, офіс 1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 45236313) 882 936 грн (вісімсот вісімдесят дві тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн 23 коп. заборгованості, з яких: 807 825 (вісімсот сім тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн 53 коп. основного боргу; 49 399 (сорок дев'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн 09 коп. пені; 9 494 (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн 72 коп. 3% річних, 16 216 (шістнадцять тисяч двісті шістнадцять) грн 89 коп. інфляційних втрат, а також 5 594 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн 01 коп. судового збору.
Органу (особі), яка здійснюватиме примусове виконання цього рішення, відповідно до ч.10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України нарахувати з 04.10.2025 3% річних за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума відсотків, де СОБ сума основного боргу, простроченого боржником за наказом, виданим на виконання цього рішенням; 3 - розмір відсотків; КДП - кількість днів прострочення сплати суми основного боргу за період до моменту виконання рішення суду; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки, і отриману суму відсотків стягнути із Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 20 "Росинка" Івано-Франківської міської ради (76014, вул. Симона Петлюри, буд. 21, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 20559293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярко-ІФ" (76008, вул. Тролейбусна, буд. 1, офіс 1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 45236313).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ярко-ІФ" (76008, вул. Тролейбусна, буд. 1, офіс 1, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 45236313) з Державного бюджету України 5 594 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн 01 коп. судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №97 від 03.10.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.12.2025
Суддя О.В. Рочняк