номер провадження справи 33/154/25
23.12.2025 Справа № 908/3158/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи №908/3158/25
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Локотраст" (69036, м.Запоріжжя, бульвар Марії Примаченко, буд. 10, ідентифікаційний код 45492680)
про стягнення 113 882,32 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернулось Акціонерне товариство “Українська залізниця» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локотраст" про стягнення неустойки (штрафу та пені) в загальній сумі 113 882,32 грн. за порушення зобов'язань за договором поставки № ЦЗВ-01-06024-01 від 25.10.2024.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 202, 525, 526, 530, 549, 626, 629 Цивільного кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3158/25, присвоєно справі номер провадження 33/154/25, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 24.11.2025.
Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін 23.10.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
03.11.2025 до суду надійшла заява про вступ у справу представника відповідача яка судом задоволена.
Також 03.11.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить залишити позов без задоволення.
04.11.2025 від відповідача надійшло клопотання про зменшення штрафних санкцій на 100%.
10.11.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач визнав заперечення відповідача проти позву необґрунтованими та просив задовольнити позов.
12.11.2025 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення неустойки.
Суд прийняв до розгляду відзив, відповідь на відзив, клопотання про зменшення штрафних санкцій та заперечення на клопотання про зменшення неустойки.
Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з цим відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, суд
25.10.2024 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (далі філія «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Локотраст» (далі - ТОВ «Локотраст», відповідач, постачальник) за результатами проведення закупівлі № UA-2024-08-08-006642-а укладено договір поставки № ЦЗВ-01-06024-01 (далі - договір).
Відповідно до розділу 1 договору постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність покупцю товар: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до електровозів серії ЧС виробництва товариства з обмеженою відповідальністю «Машинобудівний завод «КВІК», Україна (далі - товар)), а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, марка та кількість якого визначаються у специфікації, що є невід'ємною частиною договору, на умовах, які викладені у цьому договорі.
Пунктом 4.1 розділу 4 договору сторони врегулювали, що постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до…) пункт призначення - Київська обл., м. Фастів (або згідно рознарядки покупця) відповідно до вимог ІНКОТЕРМС» у ред. 2020 р.
На виконання договору постачальником в грудні 2024 року поставлено на адресу складу матеріальних ресурсів філії «ЦЗВ» «Укрзалізниця» (Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48) продукцію (що підтверджується видатковими накладними від 19.12.2024 № 132, від 26.12.2024 №150), звідки продукція відвантажена замовником, зокрема, на адресу структурного підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця».
В подальшому структурним підрозділом «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» товар направлено до виробничого підрозділу «Локомотивне депо «Київ-Пасажирський» регіональної філії Південно-західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» (далі - кінцевий вантажоодержувач).
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник повинен поставити покупцеві товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у специфікації до цього договору.
Листом від 02.04.2025 № ПЗЗ НХ-04/126 кінцевим вантажоодержувачем повідомлено філію «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», що при проведенні вхідного контролю товару виявлені його недоліки, а саме: товар - втулка муфти креслення Lo82101 в кількості 1 од. не відповідає вимогам конструкторської документації на електровоз серії ЧС4 та товар - хрест карданний з муфтою креслення Ed201273 в кількості 10 од. не відповідає вимогам конструкторської документації на електровоз серії ЧС8, що зафіксовано актами виявлених дефектів від 01.04.2025 № 2, № 3.
Листом від 04.04.2025 № ЦЗВ-33/687 позивач звернувся до відповідача з проханням направити уповноваженого представника для можливого вирішення вищезазначеного питання та складання акту про фактичну якість і комплектність товару.
Згідно з висновком, викладеним в акті про фактичну якість і комплектність продукції від 09.04.2025, складеному за участю представника відповідача, постачальнику необхідно замінити поставлені запасні частини, які не відповідають специфікації до договору.
Актом здачі-приймання продукції від 09.04.2025 кінцевий вантажоодержувач передав товар відповідачу для усунення виявлених недоліків.
Як вказує позивач, відповідач усунув виявлені недоліки товару, що зафіксовано актами вхідного контролю від 12.05.2025 №11/1, № 12. У зв'язку з цим позивач вважає, що факт поставки за договором товару неналежної якості визнано.
Підпунктом 9.3.2 пункту 9.3 договору передбачено, що за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний, некомплектний товар та/або товар неналежного асортименту.
При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, визначених п. 2.9 цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання постачальником зобов'язання або до останнього строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання, визначене п. 2.9 цього договору, яке виникло під час дії цього договору).
З метою досудового врегулювання спору у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині поставки товару належної якості, філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» нараховано постачальнику неустойку (штраф та пеню) в сумі 113 882,32 грн. та направлено на адресу відповідача претензію від 03.09.2025 №ЦЗВ-20/3571.
Відповіддю від 04.09.2025 на претензію відповідач повідомив позивача про відмову в її задоволенні.
На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача неустойки (штрафу та пені) в загальній сумі 113 882,32 грн. за порушення зобов'язань за договором поставки № ЦЗВ-01-06024-01 від 25.10.2024.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором поставки ЦЗВ-01-06024-01 від 25.10.2024.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У якості підстави покладення на відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу за неналежну якість поставленого товару позивач посилається на висновки, викладені в актах про виявлені дефекти від 01.04.2025 №2, №3, в акті від 09.04.2025 про фактичну якість та комплектність продукції.
Зокрема, в актах від 01.04.2025 №2, №3 зазначені такі дефекти: втулка муфти не відповідає кресленню, на цапфах хрестів карданного валу не нанесена консерваційна змазка, наявна іржа, на хрестах карданного валу відсутні отвори під змащування, у комплекті до хрестів відсутні корпуси підшипників з підшипниками, на етикетці не зазначено, що входить у комплект продукції.
При цьому в акті про фактичну якість і комплексність продукції від 09.04.2025 у п. 15 зазначено про те, що тара та упаковка відсутня тільки щодо втулки муфти креслення (1 шт.), щодо хреста карданного з муфтою товару тара не пошкоджена, маркування збережено, продукцію пред'явлено в упаковці виробника.
В цьому акті сторони погодили постачальнику здійснити заміну поставлених запасних частин, які не відповідають договору № ЦЗВ-01-06024-01 від 25.10.2024 та специфікації до нього.
В подальшому відповідач прийняв на заміну втулку муфти креслення Lo82101 (1 шт.), хрест карданний з муфтою креслення Ed201273 (10 шт.), що підтверджується актом здачі-приймання продукції від 09.04.2025. Згідно з цим актом відповідач зобов'язався виправити недоліки в межах своїх гарантійних зобов'язань та повернути товар протягом строків, вказаних у договорі.
Відповідач здійснив заміну неякісного товару - втулки муфти креслення Lo82101, що підтверджується актом вхідного контролю №12 від 12.05.2025 продукції, що надійшла від відповідача.
Тобто фактично відповідач підтвердив, що товар, поставлений за договором № ЦЗВ-01-06024-01 від 25.10.2024, був неякісним і його заміна здійснюється відповідачем у межах гарантійних зобов'язань за цим договором. У зв'язку з цим суд визнав безпідставним посилання відповідача про неможливість встановити, що кінцевому споживачу були поставлені саме ті товари, які відповідач поставив позивачу за цим договором.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Статтею 675 Цивільного кодексу України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).
Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 680 Цивільного кодексу України, якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років.
Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
За умовами п. 2.3 договору постачальник гарантує якість товару, що постачається, протягом гарантійного строку експлуатації та гарантійного строку зберігання, визначених у специфікації до цього договору.
Гарантійні строки експлуатації та зберігання на товар встановлюється в будь-якому випадку не меншими, ніж встановлено нормативно-технічною документацією та виробником.
У специфікації до договору погоджено, що гарантійний строк зберігання товару становить 12 місяців з дня отримання продукції кінцевим споживачем до моменту її введення в експлуатацію.
Недоліки поставленого товару були виявлені позивачем у межах гарантійного строку.
Відповідно до п. 2.6 договору при виявленні виробничих дефектів у гарантійні строки експлуатації, зберігання, виклик представника постачальника для складання двостороннього акту є обов'язковим.
Такий двосторонній акт складено сторонами 09.04.2025.
Згідно з п. 2.8 договору постачальник зобов'язується за свій рахунок та власними силами усунути недоліки або замінити неякісний товар.
Строк усунення недоліків або заміни товару в межах гарантійних строків експлуатації та зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня підписання відповідного акту (п. 2.9 договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач прийняв товар на заміну 09.04.2025, що підтверджується актом здачі-приймання продукції. Згідно з цим актом відповідач зобов'язався виправити недоліки в межах своїх гарантійних зобов'язань та повернути товар протягом строків, вказаних у договорі.
Отже, строк заміни неякісного товару сплив 07.05.2025.
Відповідач здійснив заміну неякісного товару 12.05.2025, що підтверджується актом вхідного контролю №12 від 12.05.2025 продукції, що надійшла від відповідача, тобто з порушенням встановленого строку.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Підпунктом 9.3.2 пункту 9.3 договору передбачено, що за поставку товару неналежної якості, комплектності або асортименту, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний, некомплектний товар та/або товар неналежного асортименту.
При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, визначених п. 2.9 цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного, некомплектного товару та/або товару неналежного асортименту, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання постачальником зобов'язання або до останнього строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання, визначене п. 2.9 цього договору, яке виникло під час дії цього договору).
На підставі підпункту 9.3.2 пункту 9.3 договору позивач нарахував штраф у розмірі 20%:
- від вартості втулки муфти креслення Lo 82101 (1 шт. за ціною 56 581,26 грн.) в сумі 11316,25 грн.;
- від вартості хреста карданного з муфтою креслення Ed 201273 (10 шт. за ціною 50166,54 грн.) в сумі 100333,08 грн.,
разом - 111649,33 грн.
Також на підставі підпункту 9.3.2 пункту 9.3 договору позивач нарахував пеню за прострочення заміни неякісного товару за період з 08.05.2025 по 11.05.2025 (4 дні) у розмірі 0,1% від вартості незаміненого у строк неякісного товару (558246,66 грн.) в сумі 2 232,99 грн.
Розрахунки штрафних санкцій судом перевірено та визнано вірними.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 100% у зв'язку з порушенням позивачем умов договору та Інструкції №П-7 щодо приймання товару за якістю та у зв'язку з добровільною заміною відповідачем товару за договором.
Суд враховує, що відповідно до п. 5.2 договору приймання товару за якістю здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю», затвердженої постановою Держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (далі - Інструкція №П-7).
Підпунктом «а» пункту 6 Інструкції №П-7 передбачено, що приймання продукції по якості та комплектності проводиться на складі отримувача, зокрема, при міжміській поставці - не пізніше 20 днів після видачі продукції органом транспорту або поставки останньої на склад отримувача при доставці продукції постачальником або при вивезенні продукції отримувачем.
Отже, сторони погодили в пункті 5.2 договору обов'язкове застосування приписів Інструкції №П7 щодо порядку приймання товарів та фіксації претензій щодо якості.
За змістом пунктів 14, 16 - 20, 24, 25, 29 - 31, 33, 37 Інструкції №П-7 приймання товару по якості здійснюється в точній відповідності з стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що посвідчують якість товару, що поставляється. При виявленні невідповідності якості товару вимогам договору і супровідним документам, отримувач товару зупиняє подальше приймання товару і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутого товару, характер виявлених при прийманні недоліків. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в прийманні товару і складенні двохстороннього акту представника постачальника з дотриманням встановленого цією Інструкцією порядку виклику.
Перевірка товару по якості повинна здійснюватись повноважними і компетентними представниками, з дотриманням процедури приймання, за результатами приймання товару по якості складається акт про фактичну якість отриманого товару, який підписується усіма особами, що приймали участь в перевірці якості товару. Акт затверджується керівником підприємства - отримувача і зберігається у нього.
Абзацом 3 пункту 4.2 договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
Пунктом 4.6 договору встановлено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акту прийому-передачі товару або видаткової накладної.
Згідно з п. 2.2 договору підтвердженням якості та відповідності товару з боку постачальника є документи, визначені у специфікації до цього договору, та які надаються покупцю разом із товаром.
На виконання договору відповідач у передбачені договором строки за видатковими накладними від 19.12.2024 №132, від 26.12.2024 №150 поставив позивачу продукцію.
Вказаний товар було прийнято позивачем, зауважень щодо кількості та якості товару не було.
Доказів наявності у позивача будь-яких претензій стосовно якості поставленого товару або ненадання документів, передбачених п. 2.2 договору, на момент поставки товару позивач не надав.
При отриманні товару позивачем не було складено акт та не зупинено приймання товару у зв'язку з виявленням його невідповідності умовам договору щодо якості.
Таким чином, продукція була прийнята 20.12.2024 та 27.12.2025 без зауважень.
Подальше перенаправлення товару зі складу покупця до структурного підрозділу «Служба організації та проведення закупівель» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», а в подальшому - на адресу кінцевого вантажоодержувача - ВП локомотивне депо «Київ-Пасажирський» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» здійснювались без участі відповідача.
Акти про виявлені дефекти від 01.04.2025 №2, №3 та акт від 09.04.2025 про фактичну якість та комплектність продукції були складені після спливу 20 днів, передбачених підпунктом «а» пункту 6 Інструкції №П-7 для приймання товару за якістю.
Також суд зауважує, що зазначені в актах від 01.04.2025 №2, №3 дефекти не є прихованими та могли бути виявлені позивачем при прийнятті товару за якістю в порядку, визначеному Інструкцією №П-7: втулка муфти не відповідає кресленню, на цапфах хрестів карданного валу не нанесена консерваційна змазка, наявна іржа, на хрестах карданного валу відсутні отвори під змащування, у комплекті до хрестів відсутні корпуси підшипників з підшипниками, на етикетці не зазначено, що входить у комплект продукції.
Акт про фактичну якість і комплексність продукції від 09.04.2025 підписаний представником відповідача з особистою думкою про недотримання позивачем умов п. п. 5.1, 5.2 договору щодо порядку приймання продукції за кількістю та якістю. Зазначено, що заміна продукції здійснена з огляду на партнерські відносини сторін за умови незастосування штрафних санкцій згідно з п. 9.3.2 договору.
Разом із цим, недотримання позивачем цього порядку, не усуває факту поставки відповідачем неякісного товару, який ним визнаний, та не звільняє відповідача від обов'язку виконання гарантійних зобов'язань в силу вимог законодавства та умов договору.
Однак відповідно до ч. 2 ст. 616 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
З огляду на викладене, з огляду на те, що в разі дотримання позивачем порядку прийняття продукції за якістю неякісний товар не був би прийнятий позивачем, у зв'язку з чим відпали б підстави для його заміни в межах гарантійного терміну, суд дійшов висновку зменшити розмір присуджених до стягнення штрафних санкцій на 50% та стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції у загальному розмірі 56 941,16 грн.
Враховуючи викладене, суд задовольнив позовні вимоги частково (з урахуванням зменшення розміру штрафних санкцій).
Згідно з п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява містить вимоги майнового характеру на суму 113 882,32 грн. та подана в 2025 році через систему «Електронний суд».
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 113882,32 грн. складає 3028,00 грн. (мінімальна ставка) х 0,8 = 2422,40 грн.
За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн. платіжною інструкцією №695720 від 10.10.2025. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 2422,40 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Локотраст" (69036, м.Запоріжжя, бульвар Марії Примаченко, буд. 10, ідентифікаційний код 45492680) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) неустойку (штраф та пеню) в сумі 56 941,16 грн. (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот сорок одна грн. 16 коп.) та витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.).
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 23.12.2025.
Суддя М.В. Мірошниченко