61022, м. Харків, пр. Науки, 5
про залишення позовної заяви без руху
23.12.2025р. Справа №910/14078/25
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОН НОВА ІНТЕРНЕШНЛ», м.Слов'янськ
до відповідача держави Російська Федерація в особі Міністерства Юстиції Російської Федерації, м.Москва
про відшкодування майнової шкоди у розмірі 31525829,00 доларів США
Суддя Левшина Г.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕТОН НОВА ІНТЕРНЕШНЛ», м.Слов'янськ, позивач, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, держави Російська Федерація в особі Міністерства Юстиції Російської Федерації, м.Москва, про відшкодування майнової шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України позивач зазнав шкоди внаслідок пошкодження належного позивачеві майна, а саме виробничих потужностей єдиного майнового комплексу розташованого за адресою: Донецька область, Бахмутський район, смт. Миронівський, вулиця Заводська, будинок 42-Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2025р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОН НОВА ІНТЕРНЕШНЛ» залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «БЕТОН НОВА ІНТЕРНЕШНЛ» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025р. справу №910/14078/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОН НОВА ІНТЕРНЕШНЛ» до російської федерації в особі Міністерства Юстиції російської федерації про відшкодування майнової шкоди у розмірі 31525829,00 доларів США направити за підсудністю до Господарського суду Донецької області.
18.12.2025р. матеріали справи №910/14078/25 надійшли до господарського суду Донецької області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2025р. для розгляду даної справи визначена суддя Левшина Г.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви, враховуючи той факт, що Господарським судом міста Києва не було вирішено питання про відкриття провадження у справі, а наразі відповідна справа перебуває на розгляді у нового складу суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Оскільки відповідач є нерезидентом та не зареєстрований за законодавством України, обов'язок у останнього зареєструвати електронний кабінет відсутній, то позивач, у свою чергу, має обов'язок щодо направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення.
За приписами статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст.365 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан.
Відповідно до частини 1 статті 122 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022р. з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022р. на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
За змістом листа Міністерства закордонних справ України від 11.08.2022р. щодо можливості вручення документів Російській Федерації як стороні по справі, відповідно до якого у зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022р. нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992р.
Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в України, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Отже, на теперішній час застосування відповідного алгоритму з отримання згоди Російської Федерації на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію РФ проти України.
Поряд із цим, суд враховує, що згідно ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п.63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Враховуючи вищенаведене, суд зауважує, що незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя, у зв'язку з чим процесуальний обов'язок позивача щодо направлення копії позовної заяви, з додатками відповідачу є невід'ємною частиною процесуального механізму та не може бути скасовано в умовах можливості вжиття інших заходів на виконання норм процесуального закону.
Відтак, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості направити позовну заяву з додатками та відповідним перекладом на адресу посольств відповідача у інших державах (на свій вибір) та надати суду докази такого перекладу з належним чином оформленими доказами направлення.
Крім того, судом було враховано обставини за яких Господарський суд міста Києва залишив позовну заяву товаритсва без руху та відповідно досліджено заяву позивача про усунення недоліків.
Так, за змістом відповідної заяви позивач надав розрахунок ціни позову, з якого вбачається, що товариством заявлено до відшкодування загальну суму збитків у сумі 31525829,00 доларів США, що еквівалентно 1309220390,00 грн., з яких: прямі збитки у сумі 31081496,00 доларів США, що еквівалентно 1290767907,00 грн., та упущена вигода у сумі 444333,00 грн., що еквівалентно 18452483,00 грн.
Відтак, суд акцентує увагу, що позивачем і в прохальній частині позову, і в заяві про усунення недоліків заявлено про відшкодування збитків у загальній сумі 31525829,00 доларів США.
Втім, досліджуючи матеріали позову, судом встановлено, що на сторінці 23 мотивувальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в гривні в еквіваленті 46653226,00 доларів США за курсом НБУ на дату ухвалення рішення (абзац 13).
Таким чином, існує нагальна необхідність приведення позивачем змісту мотивувальної частини позовної заяви у відповідність до її прохальної частини.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи встановлені судом обставини, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОН НОВА ІНТЕРНЕШНЛ», м.Слов'янськ підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОН НОВА ІНТЕРНЕШНЛ», м.Слов'янськ залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків його позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом надання суду належних доказів надсилання копії позовної заяви з додатками з її офіційним перекладом на російську мову, посвідчену нотаріально, на поштову адресу будь-якого посольства Російської Федерації в іншій державі; а також шляхом приведення змісту мотивувальної частини позовної заяви у відповідність до її прохальної частини.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою відповідно до п.п.4, 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 23.12.2025р.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.В. Левшина