про залишення апеляційної скарги без руху
23 грудня 2025 року м. Харків Справа № 905/480/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача: Мартюхіної Н.О.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Багатогалузеве комунальне підприємство" Покровської міської ради Донецької області (вх. №2739),
на рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2025 (повне рішення від 14.11.2025) у справі № 905/480/25 (суддя Устимова А.М.),
за позовом Акціонерного товариства "Укрсиббанк", м. Київ,
до Комунального підприємства "Багатогалузеве комунальне підприємство" Покровської міської ради Донецької області, м. Покровськ Донецької області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві,
2) Управління Державної казначейської служби у місті Покровську Донецької області, м. Покровськ Донецької області,
про стягнення 164947,05грн.
Акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства "Багатогалузеве комунальне підприємство" Покровської міської ради Донецької області про стягнення основного боргу 123500,00грн, заборгованості по відшкодуванню комунальних послуг 39605,00грн, 3% річних у розмірі 148,20грн, інфляційних втрат у розмірі 777,16грн, пені в сумі 915,79грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором про оренду нежитлового приміщення № 1 від 24.04.2024 в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за період з квітня по грудень 2024 в розмірі 123500,00грн, та заборгованість з відшкодування вартості комунальних послуг у розмірі 39605,00грн. Вказане стало підставою для нарахування позивачем відповідачу 3% річних у розмірі 148,20грн, інфляційних втрат у розмірі 777,16грн та пені в сумі 915,79грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.11.2025 у справі №905/480/25 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з КП "Багатогалузеве комунальне підприємство" Покровської міської ради Донецької області на користь АТ "Укрсиббанк" основний борг в сумі 123500,00грн, заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг в сумі 39605,00грн, 3% річних у сумі 148,20грн, інфляційні втрати у сумі 122,18грн, пеню в сумі 457,90грн, судовий збір у сумі 2412,78 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
КП "Багатогалузеве комунальне підприємство" Покровської міської ради Донецької області із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилося, 19.12.2025 звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2025 у справі №905/480/25 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову; судові витрат зі сплати судового збору покласти на позивача.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на наявність поважних причин пропуску такого строку, а також відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги з огляду на скрутний матеріальний стан відповідача.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначена апеляційна скарга не відповідає вимогам глави 1 розділу IV ГПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частинами 2 та 3 ст. 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 14.11.2025. Повний текст рішення складено 14.11.2025. Отже, останнім днем строку апеляційного оскарження ухвали місцевого господарського суду є 04.12.2025.
Апелянт подав апеляційну скаргу 19.12.2025, отже апеляційна скарга подана з пропуском встановленого ст. 256 ГПК України строку на оскарження рішення місцевого господарського суду на 15 календарних днів.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення суду відповідач не отримував, а про наявність рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2025 у справі №905/480/25 дізнався лише 18.12.2025, отримавши на електронну пошту info.pokrovsk.kpbkp@gmail.com наказ від 17.12.2025 про примусове виконання рішення у справі №905/480/25. Зазначені обставини, на думку апелянта, надають йому право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2025 у справі №905/480/25.
При розгляді клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 та 7ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІТС). Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14088/21, від 29.11.2022 у справі № 916/1716/20, від 25.05.2023 у справі № 916/3164/16.
Разом з цим, судом встановлено, що за даними програми "Діловодство спеціалізованого суду" оскаржуване рішення відповідачем отримано через його електронний кабінет в системі "Електронний суд" - 18.11.2025, про що відповідальною особою Східного апеляційного господарського суду отримано відповідну довідку.
Отже зазначені відповідачем у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави суд вважає неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, в даному випадку апелянту необхідно подати до Східного апеляційного господарського суду у встановлений судом строк клопотання (заяву) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення позову, які є поважними.
Також відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Розмір ставок судового збору встановлений ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з положеннями ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 даного Закону за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Апеляційну скаргу надіслано через систему "Електронний суд", а тому в даному випадку застосовується встановлений ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" коефіцієнт 0,8 пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач оскаржує рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з нього 163833,28грн, 1,5% від цієї суми складає 2457,49грн, що є меншим за мінімальну ставку судового збору за подання до господарського суду позову майнового характеру,
Отже, при зверненні з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2025 у справі №905/480/25 апелянтом мали бути надані докази сплати судового збору у розмірі 3633,60грн (3028,00грн х 150% х 0,8).
Однак, скаржником до апеляційної скарги не додано жодних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом з цим, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що Покровська міська територіальна громада, на території якої розташоване підприємство відповідача, відноситься до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, а саме місто Покровськ знаходиться на території активних бойових дій, що є загальновідомим фактом. Водночас, грошові кошти підприємства відповідача йдуть на виплату заробітної плати працівникам, які залишились працювати на даному підприємстві, ремонт техніки, яка дозволяє виконання робот з ліквідації наслідків обстрілів і завалів, робот по прибирання територій від уламків будівель, дерев та скла, вивезення відходів у Покровській МТГ. Дані обставини, як вважає відповідач, надають йому право звернутись з клопотанням про відстрочення сплати судового збору до розгляду апеляційної скарги Східним апеляційним господарським судом.
Розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, відстрочення сплати судового збору може мати місце лише за наявності вищезазначених умов. До того ж вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
Предметом спору у справі, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, таким чином, скаржник не відноситься до переліку осіб, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на відсутність обставин, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.
Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 та ст. 256 ГПК України, а саме: без надання доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також із пропуском встановленого строку апеляційного оскарження із зазначенням у клопотанні про його поновлення підстав, які не є поважними..
Частиною 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Багатогалузеве комунальне підприємство" Покровської міської ради Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 14.11.2025 у справі №905/480/25 - залишити без руху.
2. Встановити апелянту строк - впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду:
- належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі у розмірі 3633,60грн;
- обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
3. Роз'яснити Комунальному підприємству "Багатогалузеве комунальне підприємство" Покровської міської ради Донецької області, що якщо апелянт не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач Н.О. Мартюхіна